|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Узагальнюючі показники рівня освіти населення, методи їх обчислення
У системі показників освіти прийнято виділяти дві групи характеристик кожного рівня освіти: показники, які характеризують мережу освіти, та показники, які характеризують досягнутий населенням рівень освіти і доступ населення до професійної діяльності. Перша група показників складається з таких характеристик: 1) стану й розвитку системи освіти, її матеріально-технічної бази: — кількість навчальних закладів у цілому і за їх типами; — розміри площ навчальних закладів за функціональним призначенням та в розрахунку на одну особу, що навчається; — забезпеченість гуртожитками і площа гуртожитку в розрахунку на одну особу, яка в ньому проживає; — забезпеченість технічними засобами навчання (комп’ютерами, бібліотечним фондом тощо). 2) забезпеченості та якості рівня викладацького складу: — чисельність викладацького, допоміжного та адміністративного персоналу; — вікова структура і структура за рівнем освіти викладацького персоналу; — середня кількість викладачів у розрахунку на навчальний заклад та особу, що навчається; 3) фінансової забезпеченості системи освіти: — обсяги й структура фінансування за джерелами надходжень; — капітальні вкладення і поточні витрати з поділом за цільовим призначенням та в розрахунку на одну особу, яка навчається; — витрати держави на одну особу, що навчається; — розміри заробітної плати викладачів і стипендії осіб, які навчаються. 4) контингенту осіб, які навчаються, та ефективності роботи системи освіти: — чисельність і структура (вікова та статева) відповідного контингенту за формами й напрямками навчання; — середня кількість осіб в одному класі (академічній групі); — частка тих, кого навчають, переведених до наступного класу (курсу); — відсоток другорічників та відрахованих із системи освіти в розрізі підстав; — кількість і структура випускників за формами й напрямками навчання. Друга група представлена такими показниками: 1) коефіцієнт охоплення освітою певного рівня населення відповідної вікової групи; 2) коефіцієнт грамотності населення; 3) рівень освіти населення; 4) освітній потенціал суспільства; 5) середня тривалість років навчання; 6) ступінь імовірності підвищення рівня освіти. Серед наведених характеристик у статистиці освіти особлива увага приділяється визначенню показників останньої групи, які є також індикаторами ефективності роботи всієї системи освіти. Наведемо розрахунок окремих із зазначених характеристик. При визначенні коефіцієнта охоплення населення освітою певного рівня під відповідною віковою групою розуміють верству населення, яке за національними традиціями є потенційним прошарком для здобуття цього рівня освіти. В Україні вікові групи такого роду визначаються згідно з чинним законодавством про освіту [40]. Таким чином, коефіцієнт охоплення населення освітою певного рівня відповідною віковою групою обчислюється за формулою: , де Kl — коефіцієнт охоплення населення освітою l -рівня відповідною віковою групою; Ll — чисельність тих, хто здобуває освіту l -рівня у віці, офіційно встановленому для одержання освіти такого рівня; Sl — загальна чисельність населення у віці, який є офіційним для одержання освіти l -рівня. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |