|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Система показників житлово-комунального і побутового обслуговування населення
Система показників житлово-комунального і побутового обслуговування населення складається з двох груп характеристик [40]. Першу групу становлять показники розвитку житлово-комунальної інфраструктури: · кількість населених пунктів, які надають населенню житлово-комунальні послуги за їх видами; · протяжність водопроводів, тепломереж, електромереж та ін.; · кількість артезіанських свердловин, насосних станцій тощо. До цієї групи відносять також показники діяльності житлово-комунальних підприємств і організацій, які надають населенню відповідні послуги, а саме: ¨ кількість житлово-комунальних підприємств та організацій, які надають населенню послуги відповідного виду; ¨ обсяги наданих підприємствами й організаціями послуг для забезпечення житлово-комунального обслуговування населення; ¨ витрати житлово-комунальних підприємств і організацій на обслуговування житлового фонду; ¨ обсяги надходжень від населення за користування відповідними послугами. Другу групу складають показники забезпеченості населення житлово-комунальними послугами, які характеризують доступність, споживання і витрати населення на житлово-комунальні послуги. Це показники: · загальної чисельності й структури домогосподарств, які приєднані до мереж водопостачання, мають центральне опалення і забезпечені гарячим водопостачанням, обладнані газовими та електричними плитами, ваннами й підлоговими електроплитами та ін.; · загальної чисельності і частки домогосподарств, які мають лічильники споживання води, тепла, газу; · обсягів споживання населенням житлово-комунальних послуг за їх видами; · витрат домогосподарств на житлово-комунальні потреби й тарифів на кожний вид послуг; · загальної кількості і частки домогосподарств, які мають заборгованість за сплату житлово-комунальних послуг, та обсягів цієї заборгованості; · загальної чисельності і частки домогосподарств, які отримують субсидії на сплату витрат за житлово-комунальні послуги (за видами) і використання газу та твердого палива. Остання група показників використовується для оцінки ефективності впровадження Програми житлових субсидій, яка діє в Україні нині. Пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг є державною соціальною гарантією. Їх розмір і критерії надання визначаються виключно законами України, як це передбачено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» [15]. При оцінці ступеня територіальної диференціації в забезпеченості житлово-комунальними послугами населення цікавим є застосування коефіцієнта конкордації, який дає можливість оцінити комплексність доступу населення до житлово-комунальних послуг у певному регіоні. Основу розрахунку цього коефіцієнта становить метод ранжування досліджуваних регіонів за рівнем житлово-комунального обслуговування (наданням послуг водопостачання, центрального опалення, газифікації тощо), що відбиває таким чином місце кожного регіону за ступенем доступності житлово-комунальних послуг населенню. Якщо всі види послуг, які характеризують житлово-комунальне обслуговування, надаються населенню регіону в однаковій мірі, ранги за всіма показниками будуть рівні і можна стверджувати комплексність надання населенню житлово-комунальних послуг, тобто той факт, що всі види послуг задовольняються однаковою мірою. Коефіцієнт конкордації визначається за формулою [53]: , де S — сума квадратів відхилень суми рангів для кожного регіону від загальної суми рангів. Розраховується на підставі формули: , де Rj — ранг j -го регіону; k — кількість показників, за якими відбувалося ранжування; n — кількість регіонів у сукупності. Коефіцієнт конкордації набуває значення в інтервалі від 0 до 1. Його величина дає змогу оцінити комплексність житлово-комунального обслуговування населення регіонів і виділити регіони з високим та низьким рівнем доступу населення до житлово-комунальних послуг. Статистичний аналіз житлових умов передбачає дослідження економічних витрат на користування житлом, які виявляються при придбанні або оренді житла населенням. Регулювання процесу купівлі-продажу житла здійснюється на ринку житла, характеристиками якого є попит і пропозиція на житло, платоспроможність населення, обсяги нового житлового будівництва тощо. Розрізняють первинний ринок житла, на якому здійснюється купівля й продаж щойно побудованих квартир і будинків, та вторинний ринок житла, де продаються і купуються вже заселені квартири й будинки. Крім зазначених коефіцієнтів, вивчати житлові умови населення можна: · застосовуючи метод статистичних групувань (за показниками забезпеченості населення житлом і житлово-комунальними послугами, за характеристиками благоустрою населення); · розраховуючи показники ряду розподілу (для оцінки диференціації житлових умов різних соціальних груп населення); · вивчаючи взаємозв’язки між характеристиками житлових умов (між рівнем матеріальної забезпеченості населення і показниками якості житла, доходами населення й витратами на житлово-комунальні послуги); · аналізуючи структурні зрушення (в складі житлового фонду, на ринку житла); · використовуючи індексний метод (для виявлення змін у забезпеченості житлом населення й оцінки ефективності функціонування ринку житла). Статистичне дослідження житлових умов населення стає дедалі актуальнішим, оскільки в ринкових умовах житло є товаром тривалого користування, наявність або відсутність якого у людини — один з індикаторів величини рівня бідності населення країни. Термінологічний словник Благоустрій житлового фонду характеризується питомою вагою загальної житлової площі в структурі всієї загальної житлової площі житлового фонду, обладнаної водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, газом, гарячим водопостачанням, ваннами, підлоговими електроплитами. Житлове господарство являє собою галузь економіки, завдання якої полягає у розселенні населення відповідно до потреб економіки і в створенні сприятливого середовища проживання для людини шляхом задоволення її житлово-комунальних та побутових потреб. Житловий фонд — це сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів — дітей і дорослих, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будинках, придатних до проживання. Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат (спальні, вітальні, їдальні) і підсобних приміщень (кухні, ванної кімнати та душової, санвузла, квартирного коридору й т. ін.) з урахуванням площі лоджій, балконів, терас. Коефіцієнт конкордації — показник, за допомогою якого можна оцінити комплексність житлово-комунального обслуговування населення регіонів та виділити регіони з високим і низьким рівнем доступу населення до житлово-комунальних послуг. Коефіцієнт поліпшення житлових умов є характеристикоюякості житлових умов населення. Він являє собою частку домогосподарств, які одержали житло за певний період часу в структурі загальної кількості домогосподарств, що перебували на квартирному обліку на кінець цього періоду. Завдання для самоконтролю 1. Статистичні характеристики житлових умов. 2. Завдання статистики житлових умов населення. 3. Житловий фонд і його класифікація. 4. Показники руху житлового фонду. 5. Визначення показників забезпеченості населення житлом. 6. Благоустрій та його статистичний аналіз. 7. Коефіцієнти поліпшення житлових умов і благоустрою житла. 8. Система показників житлово-комунального обслуговування населення. 9. Статистичні методи, які застосовуються для вивчення житлових умов населення. 10. Коефіцієнт конкордації: його суть і метод розрахунку. 11. За наведеними даними проаналізуйте середньорічні показники динаміки міського житлового фонду за формами власності (млн м2 загальної площі).
12. За допомогою коефіцієнта конкордації оцініть ступінь доступності житлово-комунальних послуг населенню окремих регіонів.
13. Проаналізуйте зміну рівня забезпеченості населення України житлом за рахунок окремих факторів на підставі даних, наведених у таблиці:
14. Оцініть структурні відмінності в умовах проживання І та V квінтильних дохідних груп домогосподарств—учасниць програми житлових субсидій.
15. За даними про квартирні черги оцініть динаміку поліпшення житлових умов населення:
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |