Система показників статистики культури, мистецтва та відпочинку

Функціонування закладів поширення інформації, культури, мистецтва викликає необхідність статистичного дослідження показників діяльності цих закладів як одного з індикаторів соціально-економічного розвитку країни.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності й Державного класифікатора продукції та послуг ^[1] діяльність, спря­мована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку, включає такі розділи [19]:

1) діяльність у галузі радіомистецтва, кіномистецтва, телебачення, театру та інших видів мистецтва, пов’язаних з виробництвом і поширенням культури;

2) діяльність у галузі культури, пов’язана зі збереженням культурних цінностей і популяризацією надбань через функціонування бібліотек, музеїв, виставок тощо;

3) діяльність у галузі спорту та організації відпочинку.

Однією з ознак розвитку суспільства є рівень його інформатизації. Нині процеси інформатизації застосування інформаційних технологій тісно пов’язані не тільки з економічною діяльністю, а й з побутом людини, сферою культури, освіти, мистецтва та відпочинку.

Рівень інформатизації суспільства — це можливість доступу будь-якого його члена до відкритих^[2] світових інформаційних ресурсів за допомогою сучасних інформаційних технологій. Одер­жати довідкову інформацію, прослухати лекцію, музику, помилуватися творами живопису або подивитися фільм, тобто отримати відповідні послуги сьогодні людина може, не тільки використовуючи радіоприймач, телевізор або відвідавши кінотеатр, а й за допомогою мобільного телефону чи засобів Internet.

У конкретний момент часу різні люди в різних суспільствах (державах, соціальних верствах) мають як різні інформаційні потреби, так і різні можливості їх задоволення (інтелектуальні, фінансові, технічні).

Отже, сучасні інформаційні технології використовуються при наданні населенню послуг, які є результатом усіх трьох названих видів діяльності. Тому надзвичайно важливим для об’єктивного вивчення соціального значення першого виду діяльності є розгляд його в межах процесів розвитку виробництва інформаційного продукту й формування відповідного ринку в Україні.

При цьому слід мати на увазі наступне. Міжнародні стандарти галузевої класифікації та відповідні документи, що діють в Україні (КВЕД), виділяють види діяльності, суть яких полягає в зборі, опрацюванні та наданні користувачеві інформації або доступу до неї, тобто у виробництві інформаційних продуктів або послуг (ІП). Така діяльність у літературі одержала назву інформаційно-обчислювальної діяльності (ІОД), а відповідна сукупність суб’єктів — галузь ІОД.

Основні особливості ІП такі:

· інформаційний продукт (послуга) зберігає інформацію, яку в собі містить;

· інформація при споживанні не зникає, не зношується, але з часом може втрачати актуальність;

· неможливість оцінити реальну вартість самої інформації;

· можливість використання однієї й тієї ж інформації різними споживачами;

· покупець інформаційного продукту не стає його виключним, одноособовим власником (за винятком ліцензій, патентів та ноу-хау);

· одна й та сама інформація може бути надана в різній формі різним споживачам на різних умовах;

· на відміну від матеріального виробництва, тиражування інформаційного продукту є значно дешевшим за його виробництво;

· в деяких випадках покупець купує носій, а не право копіювання;

· надану споживачеві інформацію, як знання про щось, в деяких випадках неможливо відібрати як матеріальний об’єкт. Можна лише не дати йому законних підстав цю інформацію використовувати.

Поиск по сайту: