Поняття міграції та її види

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого — сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

ВМ = П + В.

Сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Δ_м = П – В.

Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною в’їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п’ятирічним інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб, молодших/старших працездатного віку та працездатного віку, а також група молоді (15—28 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції. На підставі відповідних групувань визначають відносні показники — частка прибулих (вибулих) у валовій міграції; частка вікової групи чи контингенту в сукупності прибулих або вибулих; частка окремої статі в сукупностях мігрантів; частка еміграційних потоків у певну країну або групу країн (країни Балтії, СНД, країни Європи, Америки, Азії, Африки та ін.). Розраховуються також співвідношення вибулих та прибулих у цілому та окремо за статево-віковими групами; співвідношення внутрішньо- та міжрегіональних міграційних потоків, а також чисельності мігрантів до близького та далекого зарубіжжя; співвідношення сальдо міграції чоловіків та жінок; сальдо міграції міського та сільського населення.

Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів, що подаються в промілле.

Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття; рухомості (валової міграції) та механічного приросту.

Коефіцієнти прибуття і вибуття подаються відповідно в такому вигляді:

; .

Коефіцієнт рухомості (валової міграції) запишеться так:

або .

Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (‰ пункти) характеризує його інтенсивність і визначається так:

або .

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремих контингентів або груп населення, наприклад окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції визначаються окремо для кожної вікової групи мігрантів.

Розраховується також середній вік мігрантів у цілому та в межах статі, за видами поселень та видами міграції.

На підставі розподілів мігрантів за віком визначається абсолютна та відносна варіація віку прибулих і вибулих протягом року.

Останнім часом зазнала певних змін структура міграційних потоків. Зростає частка міждержавної міграції, особливо серед вибулих. Нині об’єктивно стає дедалі більше приводів для переміщень, а саме: повернення вимушених репатріантів та військовослужбовців на Батьківщину, поява біженців із місць воєнних дій або вибуття з екологічно забруднених територій. Водночас на міграцію впливає розвиток ринкових процесів — залучення іноземних інвестицій, налагодження міжнародного партнерства та комерційних зв’язків. У свою чергу переміщення впливають на демографічну ситуацію, а також на соціальне становище в країні.

Поиск по сайту: