Сутність і платники податку

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком. По суті, це встановлена в законодавчому порядку надбавка до відпускної ціни продукції, що споживається покупцями. За чинним законодавством сплачують цю надбавку до бюджету не самі споживачі, а виробники продукції (товарів, робіт, послуг). Вони зобов’язані стягувати зі споживачів повну ціну продукції з урахуванням установленої надбавки і вносити ПДВ до бюджету строго в установлений термін. Таким чином, складається враження, що тягар цього податку несуть виробники продукції, а не споживачі.

У наш час ПДВ придбав характер універсального акцизу, тому що переважна більшість товарів, робіт, послуг обкладається цим податком.

Згідно із ст. 180.1 ПКУ платниками податку є будь-яка особа, яка:

1) провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку. Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої граничної суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Незалежно від наявності здійснених оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку може добровільно зареєструватися особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 000 гривень.

2) зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) особа, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), крім особи, яка є платником єдиного податку.

Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

3) що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

– особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів;

– особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Це не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, а також культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому, які звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України.

4) веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що на законних підставах переходить у власність держави незалежно від того, чи досягає вона загальної граничної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8) У разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету є отримувач послуг.

Він має права, виконує обов'язки та несе відповідальність, передбачену законом, я к платник податку.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто граничного обсягу оподатковуваних операцій.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до ОДПС не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Поиск по сайту: