АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проектування несуцільних способів головних рубок

Читайте также:
  1. Вибір та обґрунтування способів головних рубок
  2. Вимоги до проектування поздовжнього профілю сортувального пристрою
  3. Діагностика типових способів поведінки в конфліктних ситуаціях
  4. Елементи технічного проектування
  5. Етапи проектування та розробки веб-сайту
  6. Етапом організаційного проектування є
  7. Завдання на проектування технологічних процесів
  8. Загальні вимоги до проектування санітарно-побутових і адміністративних приміщень.
  9. Інноваційне проектування
  10. Історія створення паттернів проектування
  11. Класифікація методів, способів та прийомів фінансового аналізу
  12. Комплексне проектування висоти і поздовжнього профілю сортувального пристрою

У лісах України із несуцільних способів головних рубок найчастіше застосовують спрощені рівномірно-поступові (2-3 прийомні) рубки в сосняках та букових лісах, добровільно-вибіркові рубки в сосняках та дібровах лісопаркових частин приміських лісів.

Під час застосування вибіркової системи рубок проводяться добровільно-вибіркові рубки, які за способами залежно від структури та повноти деревостану можуть бути слабкої, середньої і сильної інтенсивності. У разі проведення рубок слабкої інтенсивності за один прийом вирубується не більш як 10 відсотків наявного запасу деревини, середньої - 11 - 24 відсотки і сильної - 25 - 35 відсотків.

Повторюваність добровільно-вибіркових рубок слабкої інтенсивності - не більш як 10 років, середньої - 11 - 20 років, сильної - понад 20 років. Повнота деревостану не повинна зменшуватись нижче 0,5.

Унаслідок проведення добровільно-вибіркових рубок повинна зберігатись або формуватись різновікова складна структура, зростати стійкість деревостану та повинні створюватись умови для природного лісовідновлення господарсько цінних порід.

Лісівницька вимога до добровільно-вибіркових рубок полягає в тому, що після проведення прийому рубки зімкнутість пологу не повинна бути нижчою 0,5, бо це може призвести до заростання площі злаковою та іншою небажаною рослинністю. Добровільно-вибірковими рубками можна поліпшувати ландшафти лісів рекреаційного призначення.

Під час проведення добровільно-вибіркових рубок площа лісосік, як правило, визначається площею таксаційного (господарського) виділу, призначеного для рубки. Суміжні лісосіки можуть об'єднуватися в одну, якщо це не викликає небезпеки вітровалу.

Під час застосування поступової системи рубок проводяться такі види поступових рубок: рівномірно-поступові, групово-поступові та смугово-поступові.

За способами рівномірно-поступові та смугово-поступові рубки можуть бути дво- і триприйомні, групово-поступові – три- та чотириприйомні.

Повнота деревостану після першого прийому двоприйомних рубок і другого прийому триприйомних рубок не повинна бути менше 0,5.

Кількість прийомів та їх черговість визначаються з урахуванням лісорослинних умов, біологічних особливостей головних порід, повноти деревостанів, характеру відновлення і стану підросту. Після першого прийому наступні рубки проводяться за умови наявності життєздатного підросту.

Кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного на 1 гектарі життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах - до 1,5 метра):

у соснових лісах - не менш як 8 тис. штук;

у букових і ялицевих лісах - не менш як 15 тис. штук;

у ялинових лісах - не менш як 12 тис. штук;

у дубових, кленових, ясеневих та інших лісах - не менш як 10 тис. штук.

У разі відсутності або недостатньої кількості природного поновлення на лісосіках протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок, незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння, протягом одного-двох років призначаються кінцеві прийоми рубок з обов'язковим відновленням лісів господарсько цінними породами дерев штучним способом з урахуванням наявного природного поновлення.

Площа лісосіки при застосуванні поступових рубок не повинна перевищувати в експлуатаційних лісах - 10 гектарів, у інших категоріях лісів - 5 гектарів.

Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню.

Групово-поступові рубки – це заходи, під час здійснення яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів окремими групами.

Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцезнаходженнях куртин підросту головних або господарсько цінних порід дерев.

Під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна природного лісовідновлення (далі – вікна відновлення), площа кожного з яких не повинна перевищувати 300 кв. метрів. Одночасно з вирубуванням дерев навколо вікон відновлення завширшки 5 - 15 метрів розріджують деревостан до повноти не менш як 0,5. Під час наступних прийомів вікна відновлення розширюються шляхом вирубування дерев у раніше розріджених частинах деревостанів. Навколо розширених вікон розріджують наступну частину деревостанів за зазначеними параметрами.

Кількість вікон відновлення на 1 гектарі становить 4-8, повторюваність рубок – через 5-10 років, тривалість рубки – 30-40 років.

Смугово-поступові рубки проводяться у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок.

У межах лісової ділянки, на якій проводиться рубка, виділяють смуги, ширина яких дорівнює середній висоті деревостанів. Під час кожного прийому для рубки призначають кілька смуг на відстані, що дорівнює подвійній їх ширині. Черговий прийом призначається через 8-10 років за наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у вирубаних раніше смугах без диференціації за висотою в кількості, визначеній у пункті 2.3 Правил рубок головного користування. У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню.

Таблиця 2.3

Таксаційна характеристика стиглих дубових деревостанів, у яких проектуються несуцільні способи головної рубки

№№ кв. №№ ви-ділів Пло-ща, га Склад деревостану Вік, років Пов-нота Запас, м3*га-1 Спосіб рубки
    14,0 10Дз   0,8   Триприйомний рівномірно-поступовий  
    12,0 10Дз   0,6   Двоприйомний рівномірно-поступовий
    2,5 10Дз   0,6   Двоприйомний рівномірно-поступовий
    7,7 10Дз   0,6   Двоприйомний рівномірно-поступовий
    3,6 10Дз   0,6   Двоприйомний рівномірно-поступовий
    10,0 10Дз   0,8   Триприйомний рівномірно-поступовий
Разом: 49,8 - - - - -

 

Організаційно-технічні показники двоприйомної рівномірно-поступової рубки:

1) число прийомів – 2,

2) доля запасу, яка вибирається за перший прийом – 30%,

3) період очікування – 7 років,

4) загальний термін рубки – 15 років,

5) характер вирубки дерев – рівномірний.

 

Схема насіннєво-лісосічної рубки показана на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Схема насіннєво-лісосічної рубки (за В.Г.Атрохіним):

а) насадження до рубки;

б, в, г, д) поява та наступний ріст підросту після наступних прийомів рубки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)