Загальні вимоги до проектування санітарно-побутових і адміністративних приміщень

Склад санітарно-побутових приміщень залежить від санітарної характеристики виробничих процесів. За цією ознакою виробничі процеси діляться на чотири групи. На підприємствах, пов'язаних з переробкою харчових продуктів, у тому числі на рибообробних, для одержання продукції високої якості потрібно особливий санітарний режим. Ці підприємства ставляться до четвертої групи (по СНИП 11-92-76).

До складу приміщень цієї групи підприємств входять: санітарний пропускник, душова, санвузли, комори, кімнати обслуговуючого персоналу.

На більшості рибообробних підприємств працюють переважно жінки. Тому при розрахунку санітарно-побутових приміщень кількість жінок приймають не менш 70% від загальної кількості працюючих.

Розрахунок побутових приміщень, за винятком площі гардеробів, варто робити на 90% облікового складу працюючих у найбільш численній зміні. Найбільш численна зміна приймається умовно залежно від кількості змін у цеху:

при однозмінній роботі - 80% облікового складу;

при двозмінній роботі - 60% облікового складу;

при тризмінній роботі - 40% облікового складу.

Гардеробні проектуються окремо для вуличного, домашнього та робочого (спеціального) одягу.

Для зберігання одягу можуть бути застосовані:

а) закриті шафи й вішалки (закритий спосіб);

б) відкриті шафи й вішалки (відкритий спосіб);

в) закриті шафи одночасно з вішалками (змішаний спосіб).

При закритому способі кількість місць у всіх гардеробах розраховують по кількості працюючих у всіх змінах із запасом 5-10% (резерв для практикантів і відряджених). Звичайно при закритому способі гардероби вуличного й домашнього одягу сполучають.

У цьому випадку на одного працюючого передбачають одну закриту подвійну шафу для вуличного і домашнього одягу та одна закрита одинарна шафа для робочого одягу.

Розміри шаф в осях (у метрах):

- подвійної: ширина - 0,5; глибина - 0,5; висота - 1,65;

- одинарної: ширина - 0,33 або 0,5; глибина - 0,5; висота - 1,65.

Ширина проходу між закритими шафами при наявності лав 2 м, а при їх відсутності 1,5 м. Крайній ряд шаф повинен бути віддалений від стіни відповідно на 1,3 і 1 м.

При відкритому способі зберігання одягу кількість місць у гардеробі вуличного одягу розраховують по кількості працюючих у найбільшій зміні плюс 25% від кількості працюючих у суміжній зміні. Кількість місць у гардеробі домашнього одягу розраховують по кількості працюючих у двох найбільш численних суміжних змінах, перерва між якими менш 30 хвилин. Якщо ж перерва триває більше 30 хв., то розрахунок ведуть по кількості працюючих у найбільш численній зміні плюс 25% від кількості працюючих у суміжній зміні. Кількість місць у гардеробі робочого одягу розраховують так само, як і при закритому способі.

На одного працюючого передбачають один гачок на вішалці для вуличного одягу, одна відкрита шафа для домашнього одягу та одна відкрита шафа для робочого одягу. Вішалку розміщають на висоті 1,55 м від підлоги до гачка. На один погонний метр вішалки доводиться 5 гачків.

Відкрита шафа має розміри в осях (у метрах):

- ширина 0,2;

- глибина 0,25;

- висота 1,65.

Відстань між осями паралельно встановлених відкритих шаф повинна бути не менш 1,2 м, а між виступаючими частинами шаф - не менш 0,7 м.

Змішаний спосіб застосовують, якщо кількість працюючих у найбільш численній зміні перевищує 100 чол. У цьому випадку на одного працюючого передбачають один гачок на вішалці для вуличного одягу та дві одинарних закритих шафи для домашнього і робочого одягу. Кількість місць визначають так само, як і при відкритому способі зберігання.

Гардероби домашнього і робочого одягу повинні бути обладнані лавами для роздягання шириною не менш 0,3 м з розрахунку 0,6 погонного метра лави на одне місце (однієї людини). Кількість місць для роздягання повинна бути не менш 25% кількості працюючих у найбільш численній зміні.

На рибообробних підприємствах, як правило, застосовується закритий спосіб зберігання одягу.

При гардеробах влаштовують окремі комори для зберігання чистого та брудного спецодягу площею не менш 3 м² кожна.

Для чергового персоналу передбачається площа 2 м² на кожні 100 персон, але не менше 4 м².

Ряд процесів рибообробних підприємств пов'язаний з використанням обладнання, що споживає воду в більших кількостях. На таких виробництвах у складі побутових приміщень проектуються приміщення для сушіння робочого одягу з розрахунку 0,2 м² на кожного робітника сушаркою в найбільш численній зміні, але всього не менш 9 м². При вмісті вологи в одному комплекті одягу, що підлягає сушінню, менш 0,5 кг сушіння може здійснюватися в шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.

Туалети розміщають на відстані, що не перевищує 75 м від найбільш віддаленого робочого місця. Відстань від робочих місць до туалетів, розташованих поза будинками не повинна перевищувати 150 м. Вхід у туалет повинен бути через тамбури (шлюзи) із дверима, що самозакриваються. Туалети обладнуються унітазами або чашами, розміщеними в окремих кабінах розмірами 1,2х0,9 м із дверима, що відкриваються назовні. Кількість кабін у туалетах приймається з розрахунку 1 кабіна на 15 жінок або на 30 чоловіків, що працюють у найбільш численній зміні. У чоловічих туалетах влаштовують пісуари з розрахунку один пісуар на унітаз (при установці лоткових пісуарів - 0,6 м на унітаз). Ширина проходу між рядами кабін приймається 2 м, між кабінами й стіною 1,3 м, а при наявності пісуарів 2 м. У шлюзах туалетів встановлюють умивальники з розрахунку один умивальник на 4 кабіни.

Душові розміщають у приміщеннях, суміжних з гардеробними, як правило, між гардеробними робочого і домашнього одягу. Встановлення душових кабін, умивальників, туалетів біля зовнішніх стін будівель заборонена. Кількість душових кабінок встановлюють з розрахунку одна кабіна на 5 персон для виробничих цехів і одна кабіна на 15 персон для допоміжних цехів відповідно до кількості працюючих у найбільш численній зміні.

Розміри душових кабін - 0,9х0,9 м, відстань між рядами кабін 2 м, від кабін до стін - 1,2 м. Кабіни розділяються перегородками висотою 1,6 м, що не доходять до підлоги на 0,2 м. При душових передбачаються переддушові для перевдягання, обладнані лавами шириною 0,3 м і довжиною 0,4 м на 1 людину з розрахунку три місця на одну душову точку. Відстань між рядами лав приймають рівним 1 м.

Приміщення для особистої гігієни жінок проектують при кількості не менше 15 жінок, що працюють у найбільш численній зміні.

Приміщення має:

а) місця для роздягання з розрахунку 0,2 м² на одну жінку, що працює в найбільш численній зміні, але всього не менш 4м²; роздягальню обладнають лавами (три місця на одну кабіну) або кушеткою, якщо кількість кабін чотири і більше;

б) індивідуальні кабіни для процедур розмірами 1,8х1,2 м (одна кабіна на 100 жінок), обладнані гігієнічним душем, ширина проходу між рядами кабін 2 м, між кабінами й стіною 1,3 м. Приміщення для особистої гігієни жінок ізолюють від інших приміщень і передбачають вхід через окремий тамбур.

Курильні проектують із розрахунку 0,03 м² на одного чоловіка і 0,01 м² на одну жінку, що працюють у найбільш численній зміні, але всього не менш 9 м². Курильні розміщають суміжно з туалетами, а при кількості працюючих у всіх змінах до 100 персон у якості курильних використовують шлюзи туалетів. Відстань від робочих місць до курильних повинне бути не менш 75 м у будинках і не більше 150 м на території підприємства.

Умивальники розміщують у приміщеннях, суміжних з гардеробними, або при вході у виробничі приміщення. Кількість умивальників влаштовують із розрахунку один кран на 15 персон. Кожний умивальник обладнують змішувачами з підведенням гарячої та холодної води. Відстань між краями сусідніх умивальників повинне бути не менше 0,65 м; прохід між рядами вмивальників 2 м, а між рядом умивальників і стіною 1,5 м.

Кімната для медичного огляду площею не менш 12 м² улаштовується в тому випадку, якщо загальна кількість працюючих становить до 500 чол. Кімната може бути розташована при санітарному пропускнику. При загальній кількості працюючих від 500 до 1200 персон проектують загальнозаводський фельдшерський пункт площею 105 м². Лікарські пункти передбачають у тих випадках, коли підприємство знаходиться на відстані більше 4 км від поліклініки або амбулаторії. Медичний пункт розташовують на першому поверсі виробничого або допоміжного корпусу, а іноді в окремому будинку.

Кімната приймання їжі загальною площею 12 м² проектується при кількості працюючих менш 50 чол. Кількість людей, що одночасно приймають їжу, приймається 30% від кількості працюючих у найбільш численній зміні. Кімната розташовується в одному блоці з побутовими приміщеннями.

Кімната прийому їжі з буфетом площею 1,2 м² на одну людину передбачається при чисельності працюючих в одній зміні від 51 до 100 чоловік.

При чисельності працюючих в одній зміні більше 100 робітників проектується їдальня. Їдальня на 50 місць займає площу близько 125 м², а на 200 місць - близько 400 м².

Кімната відпочинку проектується з розрахунку 0,5 м² на людину в найбільш численній зміні. Її розміщають у блоці з побутовими приміщеннями.

Приміщення для ІТП і службовців проектують із розрахунку 4 м² на одного працюючого. Кабінет начальника цеху повинен бути не більше 18 м², кабінет майстрів - не більше 12 м².

Пральні розраховують на зміну комплекту білизни масою близько 0,6 кг два рази в тиждень. Пральні на рибообробних підприємствах проектуються у випадку відсутності в населеному пункті комунальної пральні або пральні для групи підприємств.

Планування санітарно-побутових і адміністративних приміщень

Розміщення санітарно-побутових і адміністративних приміщень залежить від об'ємно-планувального рішення виробничого будинку. У багатоповерхових виробничих приміщеннях їх розташовують у ньому ж; в одноповерхових будинках їх розташовують у прибудові до виробничого будинку, що пов'язана з ним галереєю. Вихід з галереї по можливості необхідно розташовувати в тому місці, де працює найбільша кількість людей, однак його не рекомендується розташовувати в сировинних, автоклавних і термічних відділеннях.

Розміри прибудови будинку санітарно-побутових приміщень у плані залежать від кількості поверхів прибудови, кількості працюючих, кількості змін, від групи виробничого процесу і кліматичного району, від співвідношення чоловіків і жінок. Для орієнтовного визначення розгорнутої площі санітарно-побутових приміщень її приймають від 3 до 5 м² на одного облікового працюючого.

При обліковій чисельності робітників більше 150 чоловік побутові приміщення доцільно розташовувати у двох-триповерховій прибудові.

Ширина основних проходів для робітників які ідуть на роботу і з роботи повинна бути не менш 1,2 м. Розміри дверних прорізів в основних проходах приймаються не менш 0,9 м, другорядних - 0,65 м. Вхідні двері повинні бути двостворковими, шириною 1,4-1,6 м.

При плануванні гардеробного блоку варто враховувати потоки руху робітників, що йдуть на зміну та повертаються зі зміни. В одному напрямку потік повинен проходити через переддушеву, в іншому - паралельно, минаючи душовий вузол.

Душові для чоловіків і жінок доцільно розміщати в одному блоці, розділяючи їхньою перегородкою, що дозволяє без якої-небудь перебудови, тільки переміщаючи перегородку, розподіляти їхню кількість по фактичному співвідношенню між жінками та чоловіками.

Душові і санітарні вузли в побутових приміщеннях варто розташовувати компактно для того, щоб спростити комунікацію трубопроводів.

У багатоповерхових виробничих будинках санітарно-побутові приміщення можуть розташовуватися на будь-якому поверсі за умови, що працюючий, минулий гардеробний блок, потраплять на своє робоче місце.

Побутові приміщення повинні мати висоту не менш 2,5 м від підлоги до стелі і не менш 2,2 м - до низу виступаючих будівельних конструкцій.

При вході у виробничий цех влаштовують приміщення чергового персоналу (санітарний пост), обладнаний умивальником.

У цеху для робітників бажано мати тільки один вхід через санітарний пост.

Поиск по сайту: