Вимоги до бланків документів. Оформлювання сторінки

Сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідовності, називається формуляром. Кожний вид документа мусить мати свій формуляр-зразок, тобто певну модель побудови однотипних документів.

Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, називається бланком. Кожна установа, організація, підприємство мусять мати такі види бланків:

· загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення в бланку назви виду документа), крім листа;

· бланк листа;

· бланк конкретного виду документа (із зазначенням у бланку назви виду документа), крім листа.

Бланки організаційно-розпорядчих документів згідно з ГОСТом 9. 327 виготовляють на білому папері високої якості за допомогою фарб, насичених кольором, форматів А4 (210 х 297 мм) та А5 (148 х 210 мм). Окрім цього, можна використовувати бланки А3 (297 х 420 мм) та А6 (105 х 148 мм) форматів. Для зручності з усіх боків сторінки залишають вільні поля: ліве –35 мм; праве – не менше 8 мм; нижнє – 19 мм (для формату А4) та 16 мм (для формату А 5). За бажанням організації та залежно від характеру її діяльності бланки можна обліковувати: порядкові номери проставляють нумератором, друкарським або іншим способом на нижньому березі зворотного боку бланка.

До виготовлення бланків існують такі вимоги:

· повинні бути виконані бездоганно (бездоганний текст і поліграфія);

· чітко надруковано текст;

· текст має бути подано грамотно.

Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом. Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Повздовжнє розміщення доцільне тоді, коли назва установи складається з великої кількості слів і не може розміститися на площі, відведеній для кутового штампа.

Бланк з кутовим штампом доцільніший, оскільки праворуч від штампа на вільному місці можна заповнити реквізити: «адресат», «гриф обмеження доступу до документа», «гриф затвердження», «резолюція».

На бланках із поздовжнім штампом тих організацій, що представляють національні меншини, реквізити «назва організації вищого рівня», «назва установи – автора документа», «назва структурного підрозділу організації» та «довідкові дані про організацію» можна друкувати українською мовою та мовою національної меншини на одному рівні.

Організаціям, що постійно листуються з іноземними кореспондентами, дозволено виготовляти бланки двома мовами: ліворуч – українською, праворуч – іноземною, проте в межах України бланки, надруковані іноземною мовою, використовувати не бажано.

Тільки перша сторінка документа друкується на бланку, друга й наступна – на чистих аркушах паперу.

Якщо текст документа займає не одну сторінку, то на другу сторінку не можна переносити тільки підпис. На другій сторінці має бути не менше двох рядків тексту. Також не бажано:

· відривати один рядок тексту чи слово від попереднього абзацу;

· починати один рядок нового абзацу на сторінці, що закінчується; краще почати новий абзац на наступній сторінці;

· переносити слово на межі сторінок; слід перенести це слово на нову сторінку.

У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої.

Якщо текст документа друкується з одного боку аркуша, то номери проставляються посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю. Слово «сторінка» не пишеться, а також біля цифр не ставляться ніякі позначки.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки позначаються у правому верхньому кутку, а парні – у лівому верхньому кутку аркуша.

Отже, бланки є універсальною формою документа, в якій міститься постійна інформація. Правильне оформлення бланка та сторінки документа засвідчує високу культуру ділового спілкування.

Поиск по сайту: