|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Заява. Види заяв. Особовий листок з обліку кадрів. Трудова книжка. Наказ щодо особового складуЯкщо автобіографія, резюме, характеристика, рекомендаційний лист слугують меті попереднього ознайомлення з особою, рівнем її професіоналізму, досвідом роботи, то заява, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка є підставою для зарахування особи на певну посаду. На основі цих документів керівником складається наказ щодо особового складу, який і засвідчує трудові й правові відносини між конкретною особою та організацією, фірмою, підприємством і т.д. Заява – це документ, який містить прохання або пропозицію приватних чи юридичних осіб і адресується організації чи посадовій особі з метою реалізації своїх прав та інтересів. Розрізняють заяви: 1) від організацій і установ; 2) особисті заяви. Заяви від організацій і установ називаються службовими. Вони пишуться на бланках і підлягають спеціальному обліку в діловодстві. Заяви, адресовані підприємствам, установам чи посадовим особам від громадян називаються особовими. Вони бувають таких підвидів: · заява про встановлення режиму праці; · заява про звільнення; · заява про переведення на іншу роботу; · заява про надання відпустки за свій рахунок; · заява про надання чергової профспілкової відпустки; · заява про надання відгулу; · заява про зміну прізвища; · заява про надання частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною тощо. Заяви бувають простими, якщо їх текст стосується одного питання й не супроводжується додатком, і складними, якщо заява включає декілька питань або додаток, який становить собою перелік документів, що засвідчують чи підтверджують викладені в заяві факти. Розрізняють внутрішні і зовнішні заяви. Відповідно до меж їхнього функціонування, у межах організації чи поза нею. Текст заяви пишеться довільно й стосується різноманітних сфер виробничої, правової й побутової діяльності людини. У тексті переважає вживання дієслів теперішнього часу, проте не виключається вживання дієслів минулого і майбутнього. Прийменник «від» у реквізиті «адресат», як правило, не вживається. Виняток становлять випадки співзвучності прізвищ (див. Зразки заяв). Позначення прізвища й посади адресата має форму Р.в. У складній заяві допускаються три варіанти початку додатка: · до заяви додаю.... · до заяви додаються такі документи...... · додаток..... Заява пишеться від руки в одному примірнику. Реквізити заяви: · адресат; · адресант; · назва документа; · текст; · додаток; · підпис; · дата. Особовий листок з обліку кадрів – це обов’язковий документ, у якому стисло подано автобіографічні відомості. Заповнюється під час зарахування на посаду, навчання чи для участі в певному конкурсі тощо. Реквізити особового листа з обліку кадрів: · назва документа; · прізвище, ім’я, по батькові; · дата; · місце народження; · фото особи, яка заповнює особовий листок (праворуч уверху); · відомості про вчене звання, науковий ступінь; · вказівка про те, якими мовами володіє особа, котра заповнює особовий листок; · трудова діяльність (дані виписуються з трудової книжки); · державні нагороди; · наукові відзнаки (вітчизняні, зарубіжні, міжнародні); · відомості про родину; · паспортні дані; · домашня адреса, телефон; · дата; · особистий підпис. Трудова книжка – це основний документ, що фіксує трудову діяльність робітників, службовців. Трудова книжка служить для встановлення загального, безперервного і спеціального трудового стажу. Точність її заповнення – основна вимога для даного документа. До трудової книжки працівника заносяться відомості про його звільнення, переміщення, заохочення. Зберігається цей документ у відділі кадрів установи, де працює його власник. Працівник забирає її лише тоді, коли переходить працювати до іншої організації, установи. У разі її втрати дублікат видається за останнім місцем роботи. Наказ – розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних та кадрових питань. Наказ видається на підставі й для виконання чинних законів, постанов, розпоряджень уряду, Президента, Верховної Ради, наказів і директивних вказівок вищих органів. Тому наказ має як розпорядче, так і виконавче значення. Посада першого керівника установи зазначається ліворуч, його підпис, ініціали та підпис праворуч. Наказ набуває чинності з моменту його підписання керівником установи, закладу, організації. Усі накази поділяються на дві групи: · накази щодо особового складу; · накази із загальних питань. Накази щодо особового складу оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди, стягнення тощо (див. Зразок наказу). Реквізити наказу: · назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника; · назва виду документа; · назва місця видання наказу; · номер; · дата підписання; · короткий зміст наказу (заголовок); · текст наказу; · підстава для складання; · підпис керівника підприємства (установи). Вимоги до тексту наказу: · текст розпорядчої частини повинен мати наказову форму викладу, наприклад: «Провести …», «Зарахувати…», «Відновити…», «Призначити…», «Оголосити подяку…»; · якщо в одному пункті наказу слід перерахувати кілька осіб, то їхні прізвища слід записати в алфавітному порядку; · у наказах переведення та звільнення потрібно вказати вид звільнення; вид іншої роботи й посаду, на яку переводиться особа; мотивування та дату (звільнення, переведення); · у наказах про надання відпустки, слід указати: яка відпустка надається (додаткова, профспілкова, за сімейними обставинами тощо), на яку кількість робочих днів, термін (з якого і по яке число, місяць), за який період надано відпустку; · у наказі про прийняття на роботу слід указувати: на яку посаду призначено; з якого числа, місяця, року; до якого структурного підрозділу установи (організації); на вид прийняття на роботу (за сумісництвом, на постійну, тимчасову); на умови прийняття (зі скороченим робочим днем). Таким чином, такі документи, як трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів засвідчують місце навчання особи й здобуття нею певної кваліфікації, містять відомості про досвід роботи, що, безперечно, дозволяє майбутньому працедавцю зробити попередні висновки про фаховість працівника й ухвалити рішення про те, чи варто його брати на роботу. У разі позитивної відповіді на останнє питання особа пише заяву із проханням зарахувати її на певну посаду, а керівник, у свою чергу, видає відповідний наказ. Трудові й правові відносини працівника й керівника з інших питань регулюються також за допомогою наказу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |