|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація листівЛисти набувають особливого значення сьогодні, оскільки складаються вони для коригування, стимулювання дій кореспондентів (офіційні листи), слугують меті реалізації мовної особистості адресата/адресанта (приватні листи). Лист – це найпоширеніший вид документації, один із засобів обміну інформацією. Листування може бути: · офіційне, службове; · неофіційне, приватне. Офіційне, службове листування – це основний засіб встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, установами, фірмами. Неофіційне, приватне листування ведеться між особами і має переважно побутовий, часто інтимний характер. Листування осіб з установами й організаціями – один із різновидів приватного листування ділового характеру з більш чи менш вираженим відтінком офіційності (приватно-ділове листування). Окрім того, існуєдва види офіційної кореспонденції: · офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у дипломатичній практиці; · ділове (комерційне) листування, яке має напівофіційний характер, для ділових контактів між фірмами, установами, закладами тощо. Службовий лист – це один з різновидів інформаційних документів для писемного спілкування й оперативного управління процесами діяльності організацій, установ та їх структурних підрозділів. Загальноусталений принцип побудови змісту службового листа: вступ, докази, висновки й закінчення. Використання ж усіх цих компонентів зумовлюється характером листа й конкретними обставинами справи. Вступ має містити виклад причин і безпосереднього приводу, що спонукав написати листа. Докази мають містити наведення фактів, цифрових даних і логічних висновків, які й повинні переконати адресата у правомірності постановки питання й необхідності позитивного розв’язання його. Основним і неодмінним структурним елементом змісту листа є висновок (закінчення), де викладають суть питання, основну думку: згоду чи відмову, пропозицію чи прохання тощо. За функціональними ознаками службові листи поділяються на два типи: · листи, що потребують відповіді – листи-запити, листи-прохання, листи-пропозиції, листи-звернення, листи-вимоги; · листи, що не потребують відповіді – листи-відповіді, листи-попередження, листи-розпорядження, листи-відмови, листи-нагадування, листи-подяки, листи-підтвердження, листи-запрошення, комерційні, супровідні, гарантійні, рекламні, рекомендаційні та інформаційні листи. За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні та колективні листи. Звичайний і колективний листинадсилаються наодну адресу, тільки останній укладається від імені декількох організацій чи установ. Циркулярний – завжди надсилається керівною установою до своїх структурних підрозділів, філій тощо. За змістом і обсягом листи поділяються на прості (одноаспектні) і складні (багатоаспектні). До багатоаспектних листів відносять листи, у яких одночасно висловлено і прохання, і гарантію, і нагадування. За тематичною ознакою листи поділяють на адміністративно-господарські, виробничі, пропагандиські тощо. За структурними ознаками розрізняють листи стандартні і нестандартні. Текст службового листа повинен бути простим і розкривати бажано тільки одне питання, це спрощує його реєстрацію та контроль за проходженням. Якщо ж лист містить кілька питань чи тем, що контролюються різними відділами, то доводиться робити копії. Головна мета листа – поінформувати, пояснити, упевнити, довести й спонукати до потрібної дії адресата (одержувача). Службовий лист є документом, тому він повинен бути чітким, лаконічним, зрозумілим, не містити нічого зайвого, що б заважало сприйманню основної інформації. Але оскільки лист уже ж відмінний від наказу, акта чи доручення, то ваше письмове спілкування з адресатом може не обмежуватися лише сухими канцеляризмами. Добирати потрібні слова й тон ви повинні самі залежно від мети листування, ступеня знайомства, віку, статі та необхідності дотримання субординації. Безперечна умова – дотримання міри, доречності й такту. За законами психології на формування поглядів партнера значною мірою впливає інформація, що надходить першою. Отже, ділові взаємини краще розпочинати з особистого, безпосереднього спілкування й уже потім можна продовжувати закріплювати контакти діловим (службовим) листуванням. Оскільки листування виключає вербальні контакти спілкування, доцільно до тексту листів уводити деякі словосполучення й звороти, які засвідчують ваше ставлення до партнера. Із тексту сучасного службового листа повинен вимальовуватися образ автора – надійного партнера, постійного клієнта, чесного конкурента і т. ін. Кореспонденція – ваша візитка та обличчя установи, фірми, компанії, яку ви репрезентуєте. Можна виокремити загальні правила ділового листування: · службові листи пишуть на чистому бланку або аркуші паперу з його лицьового боку; · у міжнародній практиці писати довгі листи не прийнято, але якщо лист займає більше однієї сторінки, то в кінці аркуша слід поставити «далі буде»; · кожна сторінка, окрім першої, нумерується арабськими цифрами; · службові листи друкуються на машинці, комп’ютері, факсі. Ширина поля з лівого боку – не менше 2 см. Сам текст листа друкується через 2 чи 1,5 інтервали. Абзац з крайнього рядка – 5 інтервалів, а звертання до адресата пишеться без абзацу; · вихідна інформація офіційного характеру не повинна містити будь-яких позначок, ініціалів машиністки, номерів телефонів тощо. Позначки припустимі тільки в 2-му чи 3-му примірнику листа, що залишається; · у тесті не допускається виправлень, підчищень; · конверти мають бути відповідного розміру; · лист складається тестом усередину. Найважливіші ділові листи бажано не перегинати, а надсилати у великих цупких конвертах. Менш офіційні можна складати; · діловий лист прийнято писати на бланках фірми (організації), де є вже реквізити фірми-відправника (закладу); · якщо конверт із прозорим віконцем, то адресу пишуть один раз – у верхньому лівому куті листа. При цьому лист слід скласти, як належить. Службовий лист – найпоширеніший вид документації в системі управління, який належить до інформаційних документів. Правильне оформлення ділової та дипломатичної кореспонденції – запорука успішного спілкування, підтримання дружніх партнерських взаємин.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |