|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Побудова термінів шляхом запозичення з інших мовНаукова термінологія має досить високу здатність сприймати іншомовні запозичення. Такі запозичення формують спільний лексичний фонд у різних, не обов’язково споріднених мовах, що сприяє взаємопорозумінню фахівців, які розмовляють різними мовами. Разом із запозиченням слова часто відбувається й «запозичення» його значення. Під час запозичення нових термінів з мови-джерела завжди постає питання: як передати новий термін рідною мовою? Є два шляхи. 1. Просто запозичити його та: · переписати за правилами орфографії рідної мови або · зберегти його оригінальне написання. 2. Перекласти цей термін рідною мовою: · буквально (калькувати) або · описово. Отже, запозичення може бути повним або частковим. При повному запозичується як внутрішня, так і зовнішня форма терміна. Потім іншомовне слово пристосовують до фонетичних і морфологічних особливостей мови реципієнта, тобто асимілюють його. Розрізняють повну та часткову асиміляцію. Повна асиміляція – це повне пристосування іншомовного слова до фонетичних (заміна звуків, не властивих цій мові; перенесення наголосу тощо) і морфологічних (підпорядкування системі відмінювання мови-реципієнта) законів рідної мови; напр., слово «асиміляція» (від лат. «assimilatio») в українській мові стало жіночого роду, після «с» за правилом дев’ятки пишемо «и» та змінюємо його як іменник І в. м’як. гр. Часткова асиміляція – це збереження деяких фонетичних і граматичних особливостей мови-продуцента. Напр., в українській мові деякі іншомовні слова (радіо, пабліситі, кенгуру тощо) не мають системи відмінювання; а ряд запозичених слів зберігає невластиве українській фонетиці зяяння голосних (поет, какао тощо). Основним способом часткового запозичення є калькування,тобто буквальний переклад елементів слова з мови-продуцента мовою-реципієнтом. Калька також буває повною або частковою. Повна калька –це послідовний переклад усіх елементівслова з мови-продуцента; напр., переклад з латинської мови російською слова «hydrogenium» – «водород» (корінь - hydr - відповідає - вод -; корінь - gen - – кореню - род -). Часткова калька –це переклад не всіх елементів слова, що надійшло з мови-продуцента; напр., переклад цього ж латинського слова українською: «hydrogenium» – «водень» (корінь - hydr -, як і в російській, відповідає кореню - вод -, а відповідника латинському кореню - gen - в українській мові немає, проте є суфікс - ень -). Інколи запозичені терміноелементи стають продуктивними, тобто за їх допомогою будують нові терміни. В українській мові це насамперед стосується таких греко-латинських терміноелементів, як « авто- », « агро- », « анти-», «архі-», «гідро-», «полі-», «синхро-», «ультра-» та суфіксів «-ція», «-ізм», «-іст» тощо, які використовують для створення нових. Таким чином, знання способів творення термінів та їх морфемної будови дозволяє уникнути орфографічних помилок, сприяє глибокому засвоєнню механізмів творення термінів певної галузі знання чи загальнонаукових термінів, а також є фундаментом для створення нових термінів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |