|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Переклад термінівРозрізняють перекладання вузькогалузевих термінів, загальновживаних та загальнонаукових слів. Розпочнемо з особливостей перекладання вузькогалузевих термінів. Пошук терміна-еквівалента (тобто відповідного за значенням терміна) у власній мові (мові перекладу) має починатися з аналізу нового поняття, яке виражає іншомовний термін. Цей аналіз може підказати, яке слово треба вжити на позначення певного поняття. Напр., у російській термінології одна з деталей ізолятора називається «юбка» – очевидно, назву підбирали за подібністю. Українська термінологія для цього поняття має термін «острішок» (від слова «стріха»). Тобто асоціації у творців обох термінів були різні. Правильним уважається такий шлях перекладання термінів: «іншомовний термін → поняття → український термін», а не «іншомовний термін → український термін». Помилковим, напр., буде переклад російського будівельного терміна «грохот» як «гуркіт» чи «грюкіт», оскільки йдеться про назву пристрою для пересівання піску або цементу, і в українській терміносистемі для цього існує слово «решето». Якщо назва поняття ґрунтується на його найголовнішій властивості чи вдалому порівнянні, то й в інших мовах ці ознаки беруться за визначальні, напр., у комп’ютерній термінології: user – користувач, mouse – мишка. Під час перекладання термінів можуть виникнути такі ситуації: · коли в мові перекладу існують еквіваленти іншого терміна, зафіксовані у словниках; · коли такі еквіваленти відсутні. У першому випадку може існувати один або кілька варіантів перекладу іншомовного терміна. Якщо є лише один еквівалент, то така ситуація не викликає особливих труднощів, необхідно лише перевірити адекватність заміни в певному контексті. За наявності кількох еквівалентів слід обирати найбільш адекватний у цьому випадку варіант перекладу. У другому випадку, коли в мові немає еквівалента іншомовному терміну, переклад можна здійснити такими засобами: · запозичити іншомовний термін з дотриманням певних правил його транскрибування й коротким тлумаченням у дужках, напр.: scrubber – скрубер (апарат газоочищення); · послівно перекласти (калькувати), напр.: water supply – водопостачання; · перекласти іншомовний термін за допомогою описового способу, напр., batch processing – пакетний режим оброблення даних. Перекладаючи науково-технічний текст, треба мати досить чітке уявлення про українську та іншомовну термінологію певної галузі в цілому. Переклад загальновживаних слів, до яких, як відомо, відносять слова, які широко вживаються у всіх функціональних стилях мови та є загальними для всіх мовленнєвих різновидів (стіл, шлях, олівець), не викликають, як правило, труднощів. Переходимо до розгляду особливостей перекладу загальнонаукових слів. Загальнонаукова лексика – це лексика, характерна переважно для стилю мови науки й техніки в цілому, тобто для всіх галузей. Слова, що належать до цього лексичного шару, є основою для викладання наукової інформації: природа, фактор, атмосфера. Визначення та характеристики загальновживаного та загальнонаукового шарів лексики показують, що межу між ними встановити досить важко. Загальнонаукові слова мають велике значення для змістової та структурної організації науково-технічного тексту, вони є засобом позначення інтергалузевих понять, а також ланкою, яка пов’язує та організовує словниковий склад науково-технічних текстів. При перекладанні загальнонаукових слів можливі такі ситуації: · наявність постійного перекладного еквівалента; · наявність контекстуального перекладного еквівалента. Перша ситуація характеризується тим, що пошук певного слова в мові перекладу не викликає труднощів, тобто еквівалент слова мови оригіналу можна знайти у словнику. Такі перекладні еквіваленти називають постійними. Під перекладними еквівалентами прийнято розуміти одиницю тексту (слово, словосполучення, речення) перекладу, еквіваленту певній одиниці тексту оригіналу. Розгляньмо це на прикладі перекладу з російської мови на українську: Любой интеллект, как естественный, так и искусственный, вынужден взаимодействовать с реальным миром. – Будь-який інтелект, як природний, так і штучний, змушений взаємодіяти з реальним світом. Це речення містить загальнонаукові одиниці, перекладання яких не викликало проблем, бо вони є постійними перекладними еквівалентами відповідним одиницям мови оригіналу. Друга ситуація складніша, бо під час перекладання неможливо використовувати постійний перекладний еквівалент. Тоді доводиться вдаватися до різних лексичних трансформацій – засобів, за допомогою яких у контексті передають значення слова мови оригіналу, знаходячи йому відповідне в мові перекладу, що не збігається зі словниковим еквівалентом. Іншими словами, лексичні трансформації – це заміни певних слів або словосполучень мови оригіналу з метою точного передання змісту та врахування норм мови перекладу. Такі еквіваленти називають контекстуальними перекладними еквівалентами. Виокремлюють такі види трансформацій: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |