Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці

Теорія та практика навчання у вищій школі неможливі без звернення до історичного розвитку навчально-пізнавальної діяльності, до методів та засобів навчання, їхньої історичної ролі та прогнозування подальших шляхів розвитку. Суттєвим показником у цьому процесі є звернення до методів навчання, що сприятимуть оптимальним результатам у майбутній професійній діяльності.

Навчаючись у виші, студенти мають оволодіти ґрунтовними знаннями – не лише програмним матеріалом, але й навичками дослідження, творчої діяльності. Важливе місце в цьому процесі займає такий вид самостійної діяльності студентів, як написання курсових та дипломних робіт.

Учені стверджують, що наукові роботи можуть мати реферативний і дослідницький характер. У першому випадку робота має теоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій та ін. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свій погляд; зв’язно, грамотно, логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити наукові або методичні висновки.

У другому випадку, коли робота має дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і власні спостереження й факти, результати експерименту, якщо він проводився, і може висувати власні гіпотези.

Першим кроком на шляху опанування інноваційними методиками в навчальній практиці вищої школи є курсова робота.

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни й тісно пов’язуватися з практичними проблемами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри.

Виконання курсової роботи має на меті сформувати у студентів навички проведення наукового дослідження, розвинути навички творчої самостійної роботи, оволодіти загальнонауковими і спеціальними методами наукових досліджень, поглибити вивчення будь-якого питання, теми навчальної дисципліни.

Виконання курсових робіт визначається графіком. Рівень підготовки курсової роботи певною мірою свідчить про ступінь засвоєння студентом здобутих знань, його грамотність, загальну культуру та ерудицію.

У процесі роботи студенти вдосконалюють та розвивають такі навички й уміння:

· самостійно формулювати проблему дослідження;

· визначити мету, основні завдання, предмет, об’єкт дослідження;

· здійснювати пошук і добір потрібної наукової інформації;

· аналізувати практичну діяльність різних організацій та їх керівників;

· логічно й аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції, робити висновки;

· правильно оформлювати науково-довідковий матеріал;

· публічно захищати підготовлену роботу (виголошувати наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати власний погляд на проблему тощо).

Курсова робота має таку структуру:

· вступ;

· аналіз джерелознавчої бази дослідження;

· експериментальна частина;

· висновки та список використаної літератури.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25 – 30 сторінок, список використаної літератури – не менш 10 – 15 джерел з обов’язковим посиланням на них у тексті роботи.

Опрацювання літературних джерел, методичних матеріалів допоможе визначити рівень вивченості обраної проблематики, визначити пріоритетний напрям у власному дослідженні. Для цього слід:

· ознайомитися зі змістом джерела;

· опрацювати джерела за «цитатним» принципом із зазначенням автора, назви роботи та сторінок у тексті;

· створити картотеку (бібліографічну, тематичну);

· критично оцінити опрацьовані джерела, проаналізувати їх;

· визначити пріоритетний шлях власного дослідження;

· побудувати план-проспект майбутньої роботи.

Під час виконання курсової роботи слід:

· визначити актуальність теми, її значення;

· скласти список літератури та критично проаналізувати її;

· визначити теоретичний підхід до розв’язання визначеної проблеми, мети, завдань і методики досліджень;

· обробити результати, їх якісний та кількісний аналіз;

· оформити курсову роботу відповідно до прийнятих вимог до їх захисту (див. Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи).

Дипломний проект (робота) бакалавра – це курсовий проект зі спеціальності або навчальна науково-дослідна робота, виконуючи яку, студент вирішує комплекс взаємопов’язаних професійних завдань.

Дипломний проект бакалавра студенти виконують у 8-му семестрі й захищають перед Державною екзаменаційною комісією. Остання за результатами захисту ухвалює рішення про відповідність знань студента освітньому рівню «базової вищої освіти» та присуджує йому кваліфікацію «бакалавра». Студент одержує документ (диплом) про вищу освіту за певним напрямом. Комісія може також рекомендувати певного студента для продовження підготовки за освітньо-професійними програмами спеціаліста або магістра.

Дипломний проект бакалавра містить такі документи:

· завдання;

· відомість документів проекту;

· пояснювальна записка;

· конструкторські документи (креслення);

· плакати.

Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Обсяг дипломної роботи – у межах 50 – 60 сторінок машинопису, без урахування додатків і списку літератури. У більшості випадків бакалаврська робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

Дипломні роботи виконують різнопланові функції: навчально-виховну; професійно-орієнтуючу; прогностичну.

Для написання дипломної роботи на високому професійному рівні студент повинен володіти:

· комплексом знань, умінь та навичок у сфері професійної діяльності;

· ерудицією та обізнаністю із суміжних галузей науки;

· досвідом самостійної роботи з науковими джерелами.

Дипломна робота складається з двох взаємообумовлюючих частин:

· історико-теоретичної;

· практичної.

Перш ніж розпочати дипломну роботу, студент має ознайомитися з основними вимогами до її виконання:

Актуальність теми. Дипломна робота може претендувати на той чи інший ступінь актуальності тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам розвитку суспільства, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для розуміння суті різноаспектних явищ певної галузі знання.

Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент має розкриту тему роботи на сучасному рівні розвитку відповідної науки (економіки, менеджменту, соціальної психології тощо), використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища й події у практиці з позиції сьогодення. Крім того, студент має достатньо повно розкрити основні поняття й терміни, що стосуються проблеми дипломної роботи, включаючи тільки об’єктивні факти й реальні практичні приклади.

Дослідницький характер. У дипломній роботі повинні міститися елементи дослідження:

· вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, журнальних статей та ін. розробок вітчизняних та зарубіжних авторів);

· систематизація та аналіз різних думок і підходів, формування власної позиції на проблему, що розглядається;

· порівняння теоретичних поглядів учених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних організацій, розробка висновків, рекомендацій.

Текст дипломної роботи можна використовувати для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті.

Підготовка цієї роботи охоплює кілька етапів.

Підготовчий етап починається з вибору теми дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування. Студент вибирає ту тему, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам. Перелік тем пропонує кафедра. Керівництво дипломною роботою, як правило, здійснюється кваліфікованими викладачами. Проте студент теж має право запропонувати свою тему роботи, але при цьому обґрунтувати доцільність її розробки. Разом з керівником слід визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.

При з’ясуванні об’єкта, предмета, мети дослідження слід зважити на те, що між ними та темою дипломної роботи є системні логічні зв’язки.

Тема дипломної роботи повинна бути цікавою для студента, пов’язаною з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду.

Залежно від того, наскільки зрозуміло й точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

На основі сформульованої мети студент визначає основні завдання, які слід розв’язати у процесі виконання роботи. Завдання мають конкретизувати основну мету роботи.

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми дипломної роботи. Дієву допомогу в цьому студенту надає науковий керівник, а також працівники бібліотеки. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів:

· алфавітних (картки на книжки розміщені в алфавітному порядку);

· систематичних (назви творів розташовані за галузями знань);

· предметних (вони містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей);

· бібліографічних довідкових видань (покажчики з окремих тем і розділів);

· виносок і посилань у монографіях, підручниках;

· періодики (варто переглянути останні номери журналів кожного року – у них є інформація про всі статті, які вміщені у всіх номерах журналу за рік тощо).

Вивчення літератури треба починати із праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотацій. Розділи наукових видань, що мають особливе значення для дипломної роботи, старанно обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних поглядів і протиріч.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал.

При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел.

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану дипломної роботи.

План включає:

· вступ;

· 3 – 4 взаємопов’язані й логічно побудовані питання, що дозволяють розкрити тему;

· висновки;

· література, додатки.

Самостійно складений студентом план обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності корегується й після цього затверджується.

Готуючись до викладення тексту дипломної роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) окрему частину цього питання (див. Зразок оформлення змісту курсової (дипломної) роботи). На цьому ж етапі виконуються обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці).

Текст дипломної роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження.

Виконана дипломна робота у встановлений регламентом термін здається науковому керівнику для рецензування.

Дипломну роботу рекомендується спочатку виконувати в чорновому варіанті. Виконуючи дипломну роботу, студент повинен дотримуватися вимог до технічного оформлення:

· шрифт – Times New Roman розмір – 14;

· відстань між рядками – 1,3 – 1,5 інтервали;

· верхнє, нижнє, ліве поля – 20 мм; праве поле – 10 мм;

· розташування – книжне.

У роботі допускається виконання ілюстрацій та таблиць на аркушах формату А3. Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули чи умовні позначення можна тушшю, пастою чи чорнилом чорного кольору.

Рекомендується така структура роботи:

· титульна сторінка дипломної роботи (див. Зразок оформлення титульної сторінки дипломної роботи);

· текст дипломної роботи;

· список використаної літератури;

· додатки.

Текст основної частини курсової (дипломної) роботи поділяють на розділи та підрозділи. Розділи обов’язково пишуться з нової сторінки. Заголовки структурних частин проекту «ЗМІСТ », «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2 – 3 інтервали. Кожну структурну частину курсової (дипломної) роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки. Титульний аркуш вважається за першу сторінку, але нумерація на ньому не проставляється. Наступні сторінки нумеруються починаючи з другої.

Номер розділу починають арабською цифрою після слова «РОЗДІЛ» без крапки, а після цього з нового рядка друкують назву розділу. Підрозділи нумеруються в межах розділу: «2.3.», тобто третій підрозділ другого розділу, причому крапка проставляється і між цифрами і після останньої, а далі в тому ж рядку подається назва підрозділу.

Список використаної літератури розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку в такій послідовності:

· закони, нормативні акти та положення державного значення;

· літературні та наукові джерела;

· матеріали періодичних видань;

· наукові джерела іноземними мовами.

Кожний додаток (таблиці проміжних цифрових даних ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо) починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть «Додаток». Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад: «Додаток 1»).

Захист дипломної роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, у присутності комісії у складі керівника та 2 – 3 членів кафедри. Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. До захисту дипломної роботи допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту, подаються в Державну екзаменаційну комісію деканатом факультету.

Процедура захисту включає:

· доповідь студента про зміст роботи;

· запитання до автора;

· оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи й рецензента);

· відповіді студента на запитання членів комісії із захисту, для дипломної роботи – членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;

· заключне слово студента;

· рішення комісії про оцінку роботи.

Як правило, будь-яка наукова робота проходить процес рецензування. Рецензія – відзив, висновок з оцінкою певного наукового джерела (або джерел) та викладом зауважень, рекомендацій і пропозицій. Ця робота є доволі складною, відповідальною й вимагає від рецензента, окрім достатнього вільного часу, не тільки високого професіоналізму, але й сформованості та досконалості багатьох практичних умінь і навичок для забезпечення об’єктивності, якості, ґрунтовності й переконливості оцінювання. Свої вміння з рецензування найдоцільніше розвивати, працюючи за алгоритмічним приписом. У рецензії тією чи іншою мірою слід оцінити вміння автора поставити проблему, обґрунтувати її соціальне значення, розуміння автором співвідношення між реальною проблемою та рівнем концептуальності; повноту висвітлення літературних джерел; глибину аналізу, володіння методами збору; самостійність роботи, оригінальність в обчисленні матеріалу; обґрунтування висновків і рекомендацій.

Стиль рецензії має відповідати нормам, прийнятим для наукових відгуків, тобто бути доброзичливим, але принциповим (див. Зразок рецензії). Відносно до автора роботи слід будувати вислови в ІІІ особі минулого часу (студент поставив..., розкрив…, довів…, обґрунтував…), до самої роботи – у теперішньому часі. Пропонуємо скористатися алгоритмічним приписом до рецензування наукової роботи.

1. Визначте предмет наукового аналізу (доповідь, реферат, журнальна стаття, твір-есе, автореферат, дисертація тощо).

2. З’ясуйте ступінь актуальності теми дослідження (для науки в цілому, певної галузі знань, розв’язання практичних завдань тощо).

3. Проаналізуйте зміст наукової роботи й з’ясуйте ступінь її новизни й оригінальності в розв’язанні певних питань, проблем тощо.

4. Встановіть достоїнства рецензованої роботи в контексті її теоретичного й практичного значення та зазначте конкретні сфери доцільного використання її матеріалів і результатів.

5. Схарактеризуйте виявлені недоліки та прорахунки в рецензованій роботі за обов’язкової умови – аргументувати свої зауваження.

6. Подайте об’єктивно, лаконічно, ясно й чітко загальну оцінку роботи.

7. Сформулюйте висновки з урахуванням виду та жанру рецензованого наукового джерела, його мети й поставлених автором завдань.

8. Перевірте записаний текст рецензії на узгодженість між змістом і формою та відповідність чинним мовним/ мовленнєвим нормам.

9. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи.

10. Відредагуйте (у разі потреби) текст рецензії.

Складаючи текст рецензії, варто скористатися такими стандартними зворотами:

· лексико-граматичні засоби впевненості: у(в)певнений (упевнена) у (в) тому, що…; є впевненість у тому, що…; є певність у тому, що…; є переконання в тому, що…; переконливим є погляд знаних авторитетів у цій галузі знань (кого? на що?)…; безумовно, що…; не можна не зважати на те, що…; доведено, що…; загальновідомо, що…; є очевидним, що…; немає сумнівів щодо (чого?)…; у цьому зв’язку зрозуміло, що…; ці факти переконують у (чому?)…; автор переконливо доводить, що…; результати дослідження підтверджують справедливість (чого?)…; можна з упевненістю (певність) сказати, що…; враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що…; доцільно взяти до уваги…

· лексико-граматичні засоби критики (непогодження, спростування): доцільно (доречно) викрити (зазначити) недоліки…; не можна заперечити…; не можна погодитися…; навряд чи можна погодитись…; автор, на наш погляд, помиляється стосовно…; є підстави дорікати в неточності, неуважності…; є серйозні розбіжності в поглядах на …; є серйозні заперечення з приводу…; можна спростувати наведену думку… автором; як свідчить його доповідь (виступ, робота…), ігноруються факти…; автор припускається явних неточностей…; автор дотримується нетрадиційного погляду на…; автор припускається, на наш погляд, помилкових тверджень…; автором не висвітлено питання (чого?)…; авторська позиція суперечить (чому?)…; автором не обґрунтовано стверджується, що…; автором поставлено не розв’язуване завдання…; висновки не підтверджуються фактами…; не зрозуміло, що автором має на увазі, стверджуючи (що?)…; є дискусійним питання (про що?)…; сумнів викликають наведені статистичні дані…; низка сумнівів та зауважень виникає при…

· лексико-граматичні засоби припущення: можна висловити припущення…; є підстави висунути гіпотезу…; домовимось, що…; маємо припустити, що…; доречно проаналізувати ситуацію, припустивши, що…

Іншим критичним розглядом наукової роботи є відгук. Відгук – це текст, який містить критичний аналіз і висновки організації обсягу робіт, творів, дій тощо, чи фахівця щодо певної розглянутої праці (див. Зразок відгуку).

Порядок написання й оформлення відгуку відповідає вимогам укладання висновку:

1. Назва.

2. Заголовок, який містить:

· назву роботи, твору тощо, тему, посаду, статус, місце роботи або навчання автора, його прізвище, ім’я, по батькові;

· повну назву установи й структурного підрозділу (для відгуку на колективну роботу).

3. Текст, який містить:

· загальну характеристику теми, проблеми, роботи, яка є предметом аналізу, теми в певній науковій системі;

· стислий виклад основних положень або питань роботи;

· висновки, критичні зауваження, оцінку з аналітичним обґрунтуванням кожного спірного чи сумнівного моменту.

4. Посада, підпис та розшифрування підпису особи, яка укладала відгук.

5. Дата укладання.

6. Посада, підпис та розшифрування підпису офіційної особи, яка звірила підпис укладача.

7. Дата завірення.

8. Печатка.

Таким чином, підсумком здобуття студентом теоретико-практичних знань є написання курсової та бакалаврської роботи, які вимагають комплексного підходу, аналітичного опрацювання наукової інформації.

Поиск по сайту: