Навчальне видання

Підписано до друку 21.09.12 р. Формат 60×84 1/16.

Ум. друк. арк. 3.06. Обл. вид. арк. 0.4.

Наклад 50 примірників. Зам. № 6-59

ТОВ «Анва-Принт», тел.227-77-28, 248-80-42

Вул.Соломянська,1, оф. 204

Продовольча безпека і повноцінне харчування усе ще не є нормою життя для мільйонів людей в усьому світі.

Прийнято розрізняти п'ять видів неповноцінного харчування:

- недоїдання - ситуація, коли людина просто не одержує необхідної кількості їжі.

- незбалансоване харчування (харчування з недостатньою калорійністю й/або низьким змістом протеїнів) - ситуація, коли якість харчування не відповідає потребам організму. Наслідку незбалансованого харчування піддаються виміру, наприклад: дефіцит росту й маси тіла в дітей і низький індекс маси тіла в дорослих;

- дефіцит мікроелементів у харчуванні, так званий, «прихований голод» - ситуація, коли людина одержує з їжею недостатню кількість одного або декількох необхідних мікроелементів, наприклад вітамінів і/або мінералів,

- вторинне недоїдання - ситуація, коли людина в силу свого стану здоров'я або по яких-небудь інших причинах не може приймати або переварювати їжу;

- переїдання - ситуація, коли людина одержує з їжею надмірну кількість калорій протягом тривалого часу.

Повноцінне харчування необхідно протягом всього життя людини. Наслідки неповноцінного харчування різняться залежно від віку та фізичного стану індивідуума.

Неповноцінне харчування матері веде до дефіциту маси тіла дитини при народженні. У період дитинства і юнацтва неповноцінне харчування є причиною затримки фізичного розвитку. Надалі в таких людей розвиваються хвороби, пов'язані з неповноцінним харчуванням, такі як цукровий діабет, ішемічна (коронарна) хвороба серця, артеріальна гіпертонія - хвороби, що раніше вважалися наслідком зростаючого статку. Неповноцінне харчування особливо небезпечне для жінок у період вагітності та годівлі грудьми. Наслідки неповноцінного харчування можуть позначатися і на наступних поколіннях.

З урахуванням того, що з кожним роком ситуація із забезпеченням населення достатньою кількістю високоякісних продуктів харчування стає усе більше проблематичною, розроблена формула їжі ХХІ століття, яка передбачає постійне використання в раціоні поряд із традиційними натуральними продуктами, продуктів з поліпшеними споживчими властивостями і підвищеною харчовою цінністю, продуктів із заданими властивостями (збагачених есенціальними харчовими речовинами та мікронутрієнтами), а також додаванням біологічно активних добавок до їжі (концентрати мікронутрієнтів і інших мінорних нехарчових біологічно активних речовин). Практичним рішенням цієї формули є концепція здорового харчування.

Вперше концепція здорового харчування була сформульована на початку 80-х років ХХ-го сторіччя у Японії. На відміну від загальноприйнятого поняття раціонального харчування, під терміном «функціональні продукти харчування» японські дослідники мали на увазі використання таких продуктів природного походження, які при систематичному вживанні надавали позитивну регулюючу дію на певні системи та органи організму або їхньої функції і поліпшували фізичне та психологічне здоров'я людини.

Основні положення «Наукової концепції функціональних продуктів харчування в Європі» розроблені та опубліковані в 1998 році. Відповідно до цієї концепції, до продуктів функціонального харчування належать продукти, що володіють не тільки живильною, в традиційному значенні цього слова, активністю, але і здатністю поліпшувати здоров'я людини й/або знижувати ризик виникнення захворювань.

Нині під терміном «функціональні продукти харчування» розуміють продукти спеціального призначення природного і штучного походження із заданими властивостями, які призначені для систематичного щоденного вживання і спрямовані на заповнення нестачі в організмі насамперед регуляторних харчових субстанцій. Надаючи регулюючу дію на фізіологічні функції, біохімічні реакції і психосоціальну поведінку людини, подібні продукти підтримують фізичне та духовне здоров'я і знижують ризик виникнення захворювань.

Збагачення продуктів харчування - це добавка до них будь-яких есенціальних харчових речовин і мінорних компонентів: вітамінів, макро- і мікроелементів, харчових волокон, поліненасичених жирних кислот, фосфоліпідів і інших біологічно активних речовин природного походження з метою збереження або поліпшення живильної цінності окремих продуктів, або загальної дієти для детермінованих груп населення.

Одним із шляхів збагачення продуктів харчування є створення харчових продуктів полікомпонентного складу із заданими властивостями і спрямованими на рішення наступних завдань:

1. Відновлення нормального рівня вмісту живильних речовин, загублених у процесі обробки або зберігання.

2. Підвищення природного рівня вмісту харчових речовин з метою забезпечення загальної потреби в цій харчовій речовині в мінімальній кількості споживаної їжі.

3. Надання продуктам спеціальних властивостей за рахунок введення функціональних метаболічних інгредієнтів.

Такі продукти поділяються по своєму призначенню на спеціалізовані, лікувальні і лікувально-профілактичні, функціональні і повинні відповідати наступним основним вимогам:

- бути безпечними для здоров'я споживача;

- мати заданий рівень харчової цінності, тобто здатність забезпечувати матеріальний і енергетичний баланс організму з урахуванням фізіологічних і психологічних потреб індивідуального споживача або групи споживачів, об'єднаних регіональними, національними, віковими, професійними або іншими ознаками;

- володіти, крім нутрієнтної адекватності метаболітичною адекватністю або спеціальними властивостями;

- мати привабливий товарний вид і оформлення, із зазначенням спеціальних відомостей про якість продукту, напрямку його використання.

До категорії збагачених продуктів відносять:

- спеціалізовані продукти для дітей, спортсменів, вагітних і жінок, людей похилого віку, людей екстремальних професій: підводників, альпіністів, космонавтів;

- лікувально-профілактичні та профілактичні продукти для людей, що працюють у шкідливих виробництвах, що проживають в екологічно несприятливих районах і схильних або вже страждаючими деякими захворюваннями (діабет, ожиріння, атеросклероз і ін.);

- функціональні продукти для здорових людей і груп ризику, призначені для широкого кола споживачів, які можуть і повинні споживатися регулярно в складі нормального раціону харчування. Споживчі властивості функціональних продуктів включають харчову цінність і позитивний фізіологічний вплив.

Виходячи з вище сказаного основою метою виконання курсового проекту є закріплення теоретичних знань з дисципліні «Актуальні проблеми галузі» і підготовка до виконання магістерської роботи.

У курсовому проекті студент повинен:

показати високий рівень знань в галузі сучасних проблем технології переробки гідробіонтів;

знати сучасні досягнення науки і техніки;

знаходити відповідні, найбільш ефективні технологічні рішення;

знаходити науковий підхід до проблем технології з урахуванням сучасного стану та наукових досягнень у галузі, їх впливу на перспективу;

показати генерування нових ідей на основі фундаментальних знань, накопичених при вивченні фахових дисциплін в університеті;

використовувати сучасні інформаційні технології;

вміти аналізувати отримані матеріали і робити правильні висновки.

Поиск по сайту: