|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок розроблення, побудови, викладу та оформлення технічних умов
Згідно з ДОТУ 1.3, технічні умови (ТУ) є невід'ємною частиною комплекту технічної документації на продукцію (вироби, матеріали, речовини, послуги), на яку вони поширюються, або самостійним документом і розробляються у випадках: — відсутності державних і галузевих стандартів на розроблювану продукцію, послуги або за необхідності конкретизації існуючих вимог; — необхідності доповнення та/або посилення вимог, норм і правил чинних стандартів на певну продукцію, послуги. ТУ розробляються на: — один конкретний виріб, матеріал, речовину, послугу тощо; — декілька конкретних виробів, матеріалів, речовин і т. ін., групу послуг (групові технічні умови). ТУ допускається не розробляти за згодою замовника (основного споживача) згідно з: • технічним завданням (контрактом, протоколом, конструкторською документацією і т. ін.) — для одиничної продукції; • конструкторською документацією, що входить до комплекту документації на виріб, — для складових цього виробу; • технічною документацією (технологічними та конструкторськими документами) — для речовин, матеріалів та напівфабрикатів, які підлягають подальшій обробці та виготовляються у встановленому обсязі за прямим замовленням одного підприємства; • зразком-еталоном та технічним описом зразка — для непродовольчих товарів загального вжитку (за винятком складної побутової техніки, продукції побутової хімії та транспортних засобів), коли показники їхньої якості встановлені на групу однорідної продукції; • контрактом — для продукції, призначеної тільки для експорту (за дотримання обов'язкових вимог стандартів безпеки та охорони навколишнього середовища). Термін введення в дію ТУ встановлює підприємство (організація) — розробник. За наявності погодження з основним споживачем допускається не обмежувати їх термін дії. В такому разі на титульній сторінці має бути напис "Без обмеження терміну дії". Стадії розроблення ТУ зазначені у ГОСТ 2.102, ГОСТ 2.103. Підставою для прийняття рішення про розроблення ТУ є: — технічне завдання на розроблення продукції (договір, контракт, протокол і т. ін.), розроблене та затверджене в порядку, встановленому підприємством (організацією) — розробником продукції та замовником (основним споживачем); — державна програма або директивний документ; — ініціативні пропозиції підприємств (організацій); — розробників або підприємств (організацій) — виробників продукції. Зміни до ТУ розробляють підприємства (організації) — власники оригіналів ТУ. Правила побудови та викладу ТУ регламентуються ДСТУ 1.5 та НД 50-009—93, а оформлення — ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.004. Проект ТУ підлягає узгодженню за одним із двох варіантів. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво (чи надання послуги) виносить приймальна комісія (художньо-технічна рада, дегустаційна комісія і т. ін.), то підписання акта приймання дослідного зразка (дослідної партії) продукції членами приймальної комісії — представниками узгоджувальних організацій означає узгодження проекту ТУ. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво приймається без приймальної комісії, то проект ТУ підлягає узгодженню із замовником (основним споживачем). Зміни до ТУ, в т. ч. їх скасування та продовження терміну дії, узгоджують у порядку, встановленому для ТУ. Для ТУ, які розробляються відомчо підпорядкованими підприємствами (організаціями), порядок їх затвердження встановлюється відповідним міністерством (відомством). В інших випадках ТУ затверджує підприємство — розробник ТУ. Позначення ТУ, що розробляються відомчо підпорядкованими підприємствами (організаціями), проводиться за правилами, встановленими міністерствами (відомствами). Для новостворених підприємств та об'єднань рекомендується позначення ТУ складати із: — індексу документу (ТУ); — скороченої назви держави (У); — коду підприємства (організації) — власника оригіналу ТУ з штрих-коду ОКПО (вісім знаків); — двох останніх цифр року затвердження. Державну реєстрацію ТУ здійснюють територіальні органи Держспоживстандарту України за місцем знаходження підприємства (організації) — розробника, а змін до них — ті самі органи за місцем знаходження підприємства (організації) — власника оригіналу ТУ. Не підлягають державній реєстрації ТУ на: — дослідні зразки (партії); — сувеніри та вироби народних художніх промислів (крім виробів із дорогоцінних металів); — технологічні промислові відходи сировини, матеріалів, напівфабрикатів; — частини виробу, півфабрикати, речовини і матеріали не призначені для самостійного постачання або виготовлені за прямим замовленням окремого підприємства; — продукцію одиничного виробництва. Забезпечення ТУ і змінами до них здійснюють підприємства (організації) — власники їх оригіналів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |