Умови призначення та виплати пенсії в разі інвалідності

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається та випла­чується лише пенсія в разі інвалідності внаслідок загального захворювання. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначаєть­ся відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на ішробництві та професійного захворювання, які спричинили «трату працездатності» та виплачується за рахунок Фонду загальнообов'язкового соціального страхування від нещас­ного випадку на виробництві.

Існує дві основні умови для призначення пенсії в разі інва­лідності.

— засвідчений у встановленому порядку факт інвалідності особи. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом ме- дико-соціальної експертизи (МСЕК) згідно із законодавством;

— наявність пенсійного страхового стажу. Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію в разі інвалідності за на­явності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією

— (для інвалідів I групи): до досягнення особою 25 років — 1 рік; від 26 років до досягнення особою 28 років — 2 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року — 3 роки; для осіб 32 років і до 34 р.— 4 роки (і т.д. в тому числі для інвалідів ІІ, та ІІІ груп за шкалою).

— Якщо інвалідність на­стала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від на­явності страхового стажу.

Пенсія в разі інвалідності призначається у відсотках до пенсії за віком, і її розмір залежить від групи інвалідності. Зокрема, інвалідам І групи пенсія нараховується у розмірі 100 % пенсії за віком, інвалідам II групи — 90 % пенсії за віком, а інвалідам III групи — 50 % пенсії за віком.

Пенсія в разі інвалідності призначається на весь термін встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійно­го віку за солідарною системою (чоловіки — 60 років; жінки — 55 років), такі пенсії призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів і, відповідно, нове призна­чення пенсії може відбуватися тільки за їх заявою.

У разі зміни групи інвалідності пенсія у новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, на який встановлено інвалідність.

Якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної екс­пертизи на повторний огляд у визначений для цього термін, виплата пенсії в разі інвалідності зупиняється з першого чис­ла місяця, наступного за місяцем, в якому вона мала з'явити­ся на повторний огляд. Виплата такої пенсії відновлюється з того дня, з якого припинено виплату, якщо: 1) термін повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин; 2) особа визнана інвалідом повторно; 3) орган медико-соціальної експертизи визнає осо­бу інвалідом і за пропущений період; 4) до дня повторного ог­ляду особи минуло не більш трьох років. При цьому, якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності за умови, якщо: 1) виплату пенсії було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я інваліда; 2) інвалід не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин; 3) особу знову визнали інвалідом; 4) після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо ж з моменту припинення виплати пенсії минуло понад п'ять років, вона призначається знову на загальних засадах.

4. Загальні умови призначення пенсій у накопичувальній пенсійній системі

Як уже зазначалося, за рахунок коштів Накопичувально­го фонду здійснюється виплата довічної пенсії та одноразо­вих виплат.

Суб'єктами права на отримання пенсійних виплат у нако­пичувальній пенсійній системі є особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів.

Право на отримання довічної пенсії та одноразової випла­ти за рахунок коштів Накопичувального фонду мають застраховані особи і члени їхніх сімей та (або) спадкоємці.

Пенсійні виплати в обов'язковій накопичувальній системі здійснюють страхові організації.

Довічна пенсія є основною пенсійною виплатою, сума якої визначається в договорі страхування довічної пенсії. Вона сплачується у визначеному законом порядку застрахованій

особі після досягнення нею пенсійного віку або членам її сім'ї чи спадкоємцям з коштів Накопичувального пенсійного фонду.

Законодавство передбачає декілька видів довічних пенсій. Це довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумов­лена пенсія та довічна пенсія подружжя. Зазвичай призна­чається лише один із видів довічної пенсії за вибором особи.

Довічна пенсія з установленим періодом — це щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, але не менше 10 років з дня її призначення. У разі смерті пен­сіонера право на отримання призначеної довічної пенсії про­тягом установленого періоду мають спадкоємці, зазначені в договорі страхування довічної пенсії або визначені відпо­відно до Цивільного кодексу України.

Довічна обумовлена пенсія теж належить до щомісячних виплат. Вона виплачується протягом життя пенсіонера. Од­нак якщо загальна сума цієї пенсії, виплачена пенсіонерові на момент смерті, є меншою, ніж сума вартості договору страхування довічної пенсії на час його укладення, то різни­ця коштів між зазначеними сумами виплачується спад­коємцям, які вказані у договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до Цивільного кодексу України.

Довічна пенсія подружжя виплачується щомісячно. Ця виплата здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті — іншому з подружжя, який (яка) досяг загаль­ного пенсійного віку, аж до його смерті.

Вид пенсії, обраний застрахованою особою зазначається в договорі страхування довічної пенсії.

Страхування та виплата довічної пенсії здійснюється згідно із Законом України «Про страхування» страховою ор­ганізацією, обраною застрахованою особою.

Розмір довічної пенсії розраховується страховою орга­нізацією, виходячи з вартості оплаченого договору страхування довічної пенсії, з урахуванням майбутнього інвес­тиційного доходу, забезпечуваного страховою організацією, видатків, пов'язаних з подальшим інвестуванням зазначених сум, та з урахуванням середньої для чоловіків і жінок ве­личини тривалості життя. У договорі страхування довічної пенсії обов'язково зазначається рівень інвестиційного дохо­ду, який застосовується для розрахунку обраної довічної пенсії.

Терміни та порядок виплати довічної пенсії визначаються договором страхування довічної пенсії. Для його укладення застрахована особа подає страховій організації заяву за вста­новленою формою. Крім того, вона повідомляє територіаль­ний орган Пенсійного фонду про обрану нею страхову органі­зацію та подає письмову заяву про перерахування коштів для оплати договору страхування довічної пенсії до цієї страхо­вої організації. Відповідний орган Пенсійного фонду зо­бов'язаний не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня одержання такої заяви забезпечити перерахування коштів застрахованої особи до обраної нею страхової організації.

Територіальний орган Пенсійного фонду має право відмо­вити застрахованій особі в перерахуванні коштів страховій організації у випадках:

1) якщо договір страхування довічної пенсії укладено з особою, яка не має права на одержання довічної пенсії;

2) якщо договір страхування довічної пенсії укладено із страховою організацією, яка не відповідає вимогам, установ­леним для страхових організацій, що можуть здійснювати страхування і виплату довічних пенсій;

3) якщо договір страхування довічної пенсії укладено з порушенням або він суперечить пенсійному законодавству;

4) якщо територіальним органом Пенсійного фонду або застрахованою особою вже укладено договір страхування довічної пенсії;

5) якщо сума пенсійних активів, облікованих на накопи­чувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, є мен­шою від мінімальної суми коштів, необхідних для оплати до­говору страхування довічної пенсії.

В інших випадках відмова в перерахуванні коштів для оп­лати договору страхування довічної пенсії не допускається.

Відмова територіального органу Пенсійного фонду в пере­рахуванні коштів для оплати договору страхування довічної пенсії може бути оскаржена застрахованою особою або відпо­відною страховою організацією до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку.

У разі якщо договір страхування довічної пенсії не укладе­но внаслідок смерті застрахованої особи чи визнання її без­вісно відсутньою або оголошення померлою, територіальний орган Пенсійного фонду вживає заходів щодо виплати спад­коємцям належних застрахованій особі коштів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­слуг України щомісяця надає Пенсійному фонду інформацію про вартість оплати договорів страхування довічних пенсій усіх видів та розрахункові розміри довічних пенсій у різному пенсійному віці за такими договорами, рівні інвестиційного доходу, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій, і поточний фінансовий стан страхових організацій.

Страхова організація оприлюднює показники вартості оплати договорів страхування всіх видів довічних пенсій, роз­рахункові розміри довічних пенсій у різному пенсійному віці за такими договорами, рівні інвестиційного доходу не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця, в якому вони наби­рають чинності, і використовує рівні інвестиційного доходу для всіх застрахованих осіб, які мають намір укласти договір страхування довічної пенсії протягом відповідного місяця.

Вартість оплати договорів страхування довічних пенсій усіх видів не може бути більшою за обчислену Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії протягом 3 робочих днів з дня отримання коштів на оплату договору страхування довічної пенсії.

Дострокове припинення дії договору страхування довічної пенсії за бажанням сторін забороняється.

У випадках, що передбачені Законом, особа має право на одноразову виплату в системі Накопичувальної пенсійної си­стеми. Такими випадками є, зокрема:

1) досягнення особою загального пенсійного віку у разі, якщо сума належних застрахованій особі на момент набуття права на пенсію пенсійних активів не досягає мінімальної су­ми коштів, необхідної для оплати договору страхування довічної пенсії;

2) виїзд особи за кордон на постійне місце проживання.

Якщо застрахована особа визнана інвалідом І або II групи і набуває права на пенсію по інвалідності, належні їй пен­сійні активи можуть за її вибором бути використані:

1) на одержання одноразової виплати незалежно від до­статності суми коштів для оплати договору страхування довічної пенсії;

2) на оплату договору страхування довічної пенсії після досягнення нею загального пенсійного віку, в разі достат­ності суми коштів для оплати договору страхування довічної пенсії.

Пенсійні активи, належні застрахованій особі, що визна­на інвалідом III групи, залишаються в Накопичувальному фонді, а після досягнення нею загального пенсійного віку, використовуються на оплату договору страхування довічної пенсії, а у разі недостатності суми коштів для оплати такого договору — на одержання одноразової виплати.

Для отримання одноразової виплати застрахована особа або члени її сім'ї чи спадкоємці подають до територіального органу Пенсійного фонду заяву та документи, що підтвер­джують їхнє право на отримання цієї виплати.

Одноразова виплата здійснюється впродовж 5 робочих днів після отримання заяви та необхідних документів.

Законом передбачено також право на успадкування пен­сійних активів. Так, у разі смерті застрахованої особи до до­сягнення нею пенсійного віку кошти, що акумульовані в На­копичувальному фонді, успадковують спадкоємці, визначені померлою особою. Якщо вона не визначила спадкоємців, то кошти успадковуються в порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

За вибором осіб, які мають право на успадкування коштів померлої особи, зазначені кошти можуть бути спрямовані на їхній накопичувальний пенсійний рахунок у Накопичуваль­ному фонді. У цьому разі кошти не оподатковуються.

При відсутності у померлої застрахованої особи спадкоєм­ців належні їй пенсійні активи враховуються у складі інвестиційного доходу Накопичувального фонду.

Поиск по сайту: