Значення параметрів виймальної виробки

Так як для кріплення виймальних виробок було обране трьох ланкове арочне кріплення АП-3 з податливістю 300 мм, то визначимо його характеристики:

- тип спец профілю (СВП-27);

- конструктивна вертикальна податливість (Δ=300 мм);

- несуча здатність однієї рами кріплення (N_s=200 кН).

Визначимо розрахункове навантаження на кріплення з формули:

Р=k_n*k_н*k_пр*В_пр*Р_н,

де k_n=1,0 – коефіцієнт перевантаження;

k_н=1,0 – коефіцієнт надійності;

k_пр=1,0 – коефіцієнт умов проведення виробки;

В_пр=4,54 м – ширина виробки в проходженні;

Р_н=85 кПа – нормативне навантаження на кріплення;

Р=1*1*1*4,54*85=385,9 кПа.

Визначимо щільність встановлення кріплення з формули:

n ,

де N_s=200 кН – несуча здатність однієї рами кріплення;

n рам/м (приймаємо n=2 рам/м).

Щільність встановлення кріплення буде дорівнювати: 1/2=0,5 м.

4.2.2. Провітрювання підготовчої виробки

Розрахунок витрат повітря для провітрювання тупикових виробок, що проведені за допомогою прохідницьких комбайнів, роблять по виділенню метану, по кількості одночасно працюючих людей, за мінімальною швидкістю повітря по виробці та мінімальній швидкості повітря в при вибійному просторі з урахуванням температури. остаточно приймають найбільший результат.

Розрахуємо витрати повітря за газовиділенням:

- для при вибійної частини виробки:

Q_зп=100*І_зп / (С-С_о),

де І_зп =1,5 м³/хв. – газовиділення з при вибійної частини виробки;

С=1 % - максимально допустима концентрація метану у вихідному струмені по ПБ;

С_о=0,05 % - максимально допустима концентрація метану у свіжому струмені по ПБ;

Q_зп=100*1,5/(1-0,05)=157,9 м³/хв.=2,6 м³/с;

- для виробки в цілому:

Q_п=100*І_п / (С-С_о),

де І_п =2,15 м³/хв. – газовиділення з боків виробки;

Q_п=100*2,15/(1-0,05)=226,3 м³/хв.=3,8 м³/с.

Витрати повітря необхідного у вибої підготовчої виробки по максимальній кількості робітників, що працюють у виробці, визначаються з формули:

Q_зп=6n_r,

де n_r – кількість робітників, що одночасно працюють у виробці;

6 – кількість повітря в хвилину на одну людину належне по ПБ;

Q_зп=6*17=72 м³/хв.=1,2 м³/с.

Визначимо витрати повітря по мінімально допустимій швидкості руху повітря:

Q_зп=60*V_min*S,

де V_min=0,25 м/с – мінімально допустима за ПБ швидкість руху повітря;

S=11,2 м³ – площа поперечного перетину виробки в світлі;

Q_зп=60*0,25*11,2=168 м³/хв.=2,8 м³/с.

Визначимо витрати повітря в підготовчій виробці за температурним фактором:

Q_зп=20*V^т_min*S,

де V^т_min=0,5 м/с – мінімально допустима швидкість руху повітря у виробці за тепловим фактором (t=24⁰С);

Q_зп=20*0,5*11,2=112 м³/хв.=1,9 м³/с.

Для подальшого розрахунку приймаємо найбільше з отриманих значень витрат повітря:

Q_зп=2,8 м³/с, а Q_п=3,8 м³/с.

Для подачі повітря в тупикову виробку будемо використовувати вентиляційний трубопровід діаметром d_тр=0,8 м та довжиною l _тр=1500 м.

Визначимо необхідну подачу вентилятора:

Q_B k_ут.тр.*Q_зп,

де k_ут.тр.=2,8 – коефіцієнт витоків трубопроводу;

Q_B 2,8*2,8=7,9 м³/с.

Приймаємо Q_B=7,9 м³/с, так як Q_B Q_п.

Визначимо депресію, що утворюється в гнучкому трубопроводі з формули:

h_B =R_TP* Q²_B/ k_ут.тр,

де R_тр – аеродинамічний опір трубопроводу:

R_тр=r_тр(l _тр+20d_трn₁+10d_трn₂),

де r_тр=0,016 – питомий аеродинамічний опір;

n₁, n₂ – кількість поворотів на 90⁰ та 45⁰;

R_тр=0,016(1500+20*0,8*0+10*0,8*0)=24;

h_B=24*7,9²/2,8=1269 Па=127даПа.

По даним Q_B та h_B обираємо вентилятор. Цим даним задовольняє вентилятор ВМ-6.

Рисунок 4.2.2.1. – Аеродинамічна характеристика вентилятора ВМ-6

4.2.3. Визначення швидкості проведення виробки комбайном

При комбайновій технології проведення виробки технологічну можливу швидкість проведення виробки орієнтовно можна визначити з формули:

=6 год. –тривалість зміни;

=0,5 год. – тривалість підготовчо-заключних операцій;

m=0,37 м – товщина шару породи, що виймається;

В=0,55 м – ширина захвату виконавчого органу комбайну;

=0,1 м/с – максимальна швидкість виконавчого органу поперек виробки;

k_т=0,9 – коефіцієнт технологічних простоїв комбайну;

k_н=0,6 – коефіцієнт несполученого кріплення;

L=0,5 м – відстань між рамами кріплення;

Н_кр=1,2 рам/люд.-зміну – норма виробки на кріплення;

k_м=1,0 – коефіцієнт механізації кріплення;

n_кр=3 – кількість робітників зайнятих на кріпленні;

де l _p=1,35 м – довжина риштака конвеєра;

Н_р=1,5 рештаків/люд.-зміну – норма виробки на нарощування конвеєру;

n_р=3 – кількість робітників зайнятих нарощуванням конвеєру;

4.2.4. Розрахунок комплексної норми виробки

Розмір комплексної норми виробки розраховують за обсягами робіт на 1 м або на цикл. Обсяги робіт визначаються за нормованими процесами:

- виймання гірничої маси комбайном;

- кріплення виробки;

- настилання рейкового шляху;

- устрій водовідливної канавки.

Дані про обсяги робіт та відповідні норми виробки, прийняті згідно діючих нормативів, записують у таблицю 4.2.3.1., яка є основною для складання паспорта норм та розцінок. При визначенні норм виробки, окрім поправочних коефіцієнтів, що приведені у ЄНВ, слід враховувати коефіцієнти на нову техніку (1,05-1,2) та нову технологію (1,05-1,3).

Таблиця 4.2.3.1. –

Поиск по сайту: