Криві «дохід - споживання»; криві та закони Енгеля

Рішення споживача про придбання товару X у пев­них обсягах залежить не тільки від його уподобань та переваг, а й від рівня доходу. Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рів­нях його доходу, провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву "доход—споживання". Ця крива показує, як кількість товару X, що споживається за певний час, змінюватиметься за­лежно від зміни доходу і тільки доходу.

Характер кривої "доход—споживання" буде зале­жати від оцінки товару споживачем. Нормальні то­вари — це такі товари, які людина споживає у біль­шій кількості, коли зростає її доход. Неякісні това­ри — це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Слід зазначи­ти, що належність товару до групи нормальних чи не­якісних залежить не стільки від його специфічних вла­стивостей, скільки від сприйняття цього товару спожи­вачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме його як неякісний.

Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. Так, при певному рівні доходу поїзд­ка до іншого міста на власному автомобілі буде сприй­матися як нормальний товар, і кількість таких поїздок збільшуватиметься із збільшенням доходів споживача. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, спожи­вач сприйматиме кількагодинну поїздку як неякісну, віддаватиме перевагу перельоту літаком, а тому поїздка на власному автомобілі перетвориться у неякісний товар.

Таким чином, для нормальних товарів крива "доход—споживання" матиме зростаючий характер, для неякісних — спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збіль­шить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива "доход—споживання" для цієї групи товарів ма­тиме вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 3.4).

Від кривої "доход—споживання" легко перейти до так званих кривих Енгеля. Ернст Енгель (1821— 1896) — англійський економіст, який вивчав, як у XIX ст. характер споживання товарів і послуг змінювався залежно від доходу сім'ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричинює менший приріст споживання товару х. Це насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак для певної групи варів крива Енгеля може зростати з прискоренням.

Зако́н Е́нгеля — із зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується.

Закони Енгеля зводяться до наступних положень:

1) бідні родини витрачають відносно більше на необхідне для життя — їжу і житло;

2) частка витрат на харчування знижується в міру зростання доходів, а частка витрат на житло стабілізується;

3) витрати на дорогі предмети підвищуються в більшому ступені, ніж дохід. При зростанні доходу споживача споживання їм вторинних благ зростає в більшому ступені, ніж споживання благ першої необхідності;

4) при зниженні ціни одного з благ і сталості ціни на інше благо збільшується попит на благо, ціна якого знижується, причому здійснюється відносна заміна ним іншого блага.

Поиск по сайту: