Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена

Якщо ціна товару X змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів теж зміню­ються. З одного боку, зниження цін на товар X ро­бить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. З іншо­го боку, вивільнення коштів від здешевлення покуп­ки товару X дає змогу людині збільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний доход споживача, хоча його номінальний доход залишається попереднім.

Ефект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Як було з'ясовано раніше, зрос­тання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшен­ням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних — зменшується.

Ефект заміщення — це тільки ті зміни у спожи­ванні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних това­рів.

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливі ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежні від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову абі протилежну спрямованість.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переваї жає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена.

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

_ бути неякісним в уявленні споживача;

_ бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослі-дження доводить, що саме взаємодія ефектів замі-щення та доходу спричиняє такий розвиток подій. Існує ще кілька прикладів винятків із закону по­коли із підвищенням цін спостерігається збіль-шення закупок того чи іншого товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з під­вищенням якості продукції і збільшувати його закуп­ки В умовах нестабільності економічної ситуації зрос­тання цін може сприйматися і як передвісник інфля­ційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогод­нішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

14. границі втручання держави в економіку

По-перше, це правильна організація грошового обігу.

В других, надання державою суспільних товарів. Механізм вільного ринку дозволяє задовольняти потреби, що виражаються в грошовій формі, через попит. Однак існують такі потреби, що неможливо вимірити в грошах і перетворити в попит.

По-третє, усунення державою наслідків зовнішніх ефектів. У процесах ринкового виробництва і споживання можуть виникати своєрідні дефекти, що не мають грошового вираження і не фіксовані ринком. Функції, виконувані державою по організації грошового обігу, наданню суспільних товарів і усуненню наслідків зовнішніх ефектів, складають максимальні границі його втручання в економіку вільного ринку.

Перерозподіл доходів. Ринок визнає справедливими доходи, отримані в результаті вільної конкуренції на ринках факторів виробництва, розміри доходів залежать від ефективності вкладення факторів.

В усіх перерахованих вище випадках держава вправі втрутитися в перерозподіл доходів, тому що те, що справедливо з позиції ринкового механізму, несправедливо з загальнолюдських норм моралі, порушує право людини на гідне існування в суспільстві.

Поиск по сайту: