Мультиплікатор витрат

Мультиплікатор витрат – це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента сукупних видатків:

,

де – зміна рівноважного ВВП;

АЕ – зміна сукупних видатків, незалежних від динаміки Y.

Мультиплікатор – це коефіцієнт, на який треба помножити зміну в AE, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП (Y). Інакше кажучи, мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст сукупного обсягу виробництва (доходу – Y) переви­щує приріст сукупних видатків (AE).

Мультиплікатор витрат за абсолютним значенням дорівнює коефіцієнту мультиплікації, який розраховується за формулою: MULT_E = k =

Чим вище схильність до споживання, тим більше мультиплікатор витрат, тим більше приріст національного доходу супроводжуватиме приріст інвестицій.

Відсутність рівноваги між I і S, а також коливання рівноважного рівня випуску (Y) навколо потенційного (Y*) може привести до двох негативним для функціонування економіки ефектів:

1) інфляційного розриву;

2) рецесійного розриву.

34Сукупні витрати і потенційний ВВП

Згідно з кейнсіанською теорією рівновага в економіці може забезпечуватися за умов як повної, так і неповної зайнятості. Такі умови залежать від співвідношення між запланованими сукупними витрати і сукупними витратами, необхідними для закупівлі потенційного ВВП, тобто потенційно необхідними сукупними витратами. Від цього співвідношення залежить розбіжність між рівноважним ВВП і потенційним ВВП, а також інфляція.

Ідеальним є варіант, коли заплановані сукупні витрати дорівнюють потенційному ВВП. Тоді в економіці досягається короткострокова і довгострокова рівновага та забезпечується повна зайнятість. Але, як правило, запланованих сукупних витрат або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо закупівлі потенційного ВВП. Залежно від цього в економіці виникають різні наслідки.

Рецесійний розрив

Розглянемо ситуацію, коли запланованих сукупних витрат не вистачає для закупівлі потенційного ВВП. Рецесійний розрив наступає тоді, коли S>I, тобто заощадження, відповідають рівню повної зайнятості, перевищують потреби в інвестиціях.

У цій ситуації поточні витрати на товари і послуги низькі, оскільки населення віддає перевагу заощадженню великої частини доходу. Це супроводжується спадом промислового виробництва і пониженням рівня зайнятості.

Вступаючий у силу ефект мультиплікації приведе до того, що скорочення зайнятості в тій або іншій сфері виробництва спричинить за собою вторинне і подальше скорочення зайнятості і доходів в економіці країни.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y менший за потенційний Y* (рис. 9.4), то це означає, що сукупний попит неефективний, тобто сукупні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага AD=AS досягнута.

Рис. 9.4. Рецесійний розрив

Для того щоб подолати рецесійний розрив і забезпечити повну зайнятість ресурсів, потрібно простимулювати сукупний попит (AD) і перемістити рівно­вагу з точки А в точку В.

Інфляційний розрив

Розглянемо протилежну ситуацію, тобто коли економіка знаходиться в стані повної зайнятості, а заплановані сукупні витрати є надмірними порівняно з потенційно необхідними сукупними витратами. Інфляційний розрив наступає тоді, коли I > S, тобто інвестиції перевищують заощадження, які відповідають рівню повної зайнятості. Це означає, що пропозиція заощаджень відстає від інвестиційних потреб.

Оскільки реальних можливостей збільшення інвестицій (I) немає, величина сукупної пропозиції (AS) вирости не може. Населення велику частину доходу направляє на споживання. Попит на товари і послуги росте, і через ефект мультиплікації наростаючий попит тисне на ціни у бік їх інфляційного підвищення.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y перевищує потенційний Y*, це свідчить про те, що AE надто високі (рис. 9.3).

Надлишок сукупного попиту призводить до інфляційного буму в економіці: рівень цін зростає, тому що фірми не можуть розширити виробництво адекватно до зростаючого сукупного попиту, оскільки всі ресурси вже зайняті.

Рис. 9.3. Інфляційний розрив

Подолання інфляційного розриву можливе за рахунок стримування су­купного попиту і «переміщення» рівноваги з точки А в точку В (повна зайнятість ресурсів).

Поиск по сайту: