|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Резервування рухомого складуПід резервуванням автобусів розуміється комплекс організаційно-технологічних заходів, направлених на підвищення частки виконуваних рейсів (з числа передбачених розкладом руху) і забезпечення економічно раціональної надійності перевезень. Резервування передбачає передачу в розпорядження диспетчерської служби частини планового випуску автобусів для подальшого оперативного використання на маршрутах замість відсутніх з різних причин лінійних автобусів. По рівню використання резерв підрозділяють на два види: внутрішньопарковий і лінійний. Внутрішньопарковий резерв використовується диспетчерами по випуску АТО для компенсації випадкового недовипуску автобусів на маршрути. Лінійний резерв використовується лінійними диспетчерами для компенсації сходу автобусів з маршрутів в процесі роботи і для посилення окремих маршрутів при виникненні на них незапланованих пасажиропотоків. Лінійний резерв використовують також для перевезень на аварійних маршрутах трамвая або тролейбуса. Резерв кожного виду організовується самостійно, що обумовлене особливостями потреби в резерві і управління їм. Недовипуски автобусів виникають на АТО в періоди випуску рухомого складу на маршрути. Управління випуском здійснюють диспетчери по випуску АТО. Схід автобусів виникає у весь час роботи на маршрутах і розподіляється по обслуговуваній території, а рух на маршрутах регулюється лінійною диспетчерською службою. Число автобусів внутрішньопаркового резерву визначають виходячи з недовипуску на маршрути по критерію мінімуму витрат перевізника. Приймають до уваги, що зриви виходів на лінію приводять до невиконання рейсів, передбачених розкладом руху, що вабить втрати фінансування перевезень за розрахунковим тарифом, а необгрунтоване підвищення числа резервних автобусів приводить до їх простоїв. Для випадку браку резервних автобусів витрачання П, знаходять множенням економічного збитку (недоотримання доходу) при зриві випуску одного автобуса на число таких автобусів. Для випадку надлишку резервних автобусів — множенням економічного збитку від простою одного зайвого автобуса в резерві на число цих автобусів. Сумарні зважені витрати рівні твору вірогідності виникнення даної ситуації на суму показників відповідних витрат. Якщо до уваги приймаються витрати часу пасажирів на поїздки, то замість економічних витрат слід використовувати витрати часу. Вихід на роботу водіїв автобусів внутрішньопаркового резерву передбачається під час масового випуску автобусів на лінію. При нагоді роздільного використання резервів водіїв і автобусів, розглянуту методику послідовно застосовують для визначення числа резервних водіїв і автобусів. Число лінійних резервних автобусів визначають табличним методом, аналогічно внутрішньопарковому резерву. Відповідні витрати розраховують як средневзвешенные по групі маршрутів. Табличний метод не враховує витрат часу і засобів на проїзд резервного автобуса від місця його розміщення до місця роботи на маршруті. Мінливою і складною є динаміка сходу, недовипуску, повернення автобусів з ремонту і коливань потреби в резервних автобусах по годиннику доби. Облік такої динаміки і часу подачі резервних автобусів на заміну лінійним автобусам, що зійшли з маршрутів, забезпечує метод статистичного моделювання роботи ГПТ. Реалізація цього методу здійснюється за спеціальними комп'ютерними програмами. Випуск резервних автобусів в розпорядження лінійної диспетчерської служби і їх наявність в різні періоди доби пов'язують з числом лінійних автобусів. Для організації праці водіїв резервних автобусів переважною є однозмінна робота. Водіїв резервних автобусів можна призначати з складу маршрутних бригад по черзі або зводити в особливу бригаду резервних автобусів. Водії резервних автобусів повинні знати всі маршрути обслуговуваної групи. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |