Режими праці водіїв та пасажирського персоналу

Метою вибору раціональних режимів праці водіїв є ув'язка необхідної за годинами доби кількості автобусів на маршруті з допустимими до застосування режимами праці водіїв з урахуванням обмежень, встановлених трудовим законодавством. Вирішення даної задачі необхідне, коли на маршруті працює понад сім автобусів і аналіз організації режимів праці водіїв простим перебором варіантів ускладнень. Допустимим варіантам режимів праці водіїв автобусів відповідають одно-, дво- і тризмінним виходамз загальною тривалістю робочого дня, обмеженнями на тривалість і час початку і закінчення обідніх і внутрішньозмінних перерв, встановленими Положенням про робочий час і час відпочинок водіїв автомобілів.

Склад робочого часу водія становить:

• час управління автобусом;

• час короткочасного відпочинку в дорозі і на кінцевих зупинках;

• підготовчо-завершальний час для виконання робіт перед виїздом на маршрут і після повернення з нього (0,3 год.);

• час на проведення медичного огляду водія перед виїздом на маршрут і після повернення з нього;

• час стоянки для посадки і висадки пасажирів;

• час простоїв на маршруті не по вині водія і проведення робіт
щодо усунення несправностей.

Тижнева тривалість робочого часу водіїв повинна бути не більшою за 40 год. При п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями тривалість щоденної роботи повинна не перевищувати 8 год. і не більше 7 год. — при шести робочих днях.

Загальний робочий час водія автобуса складається із сумарного часу виконаних рейсів і, як правило, не відповідає місячній тривалості, робочого часу. Тривалість щоденної роботи (зміни) водія встановлюється не більше 10 год., зокрема час управління автобусом — не більше 9 год. При інтегрованому обліку робочого часу не більше двох разів на тиждень щоденна тривалість управління автомобілем не може перевищувати 10 год. При цьому сумарна тривалість управління автомобілем за два тижні підряд не повинна перевищувати 90 год.

Водіям автобусів на регулярних маршрутах всіх видів сполучень, окрім міжнародного, може встановлюватися робочий день з поділом зміни на дві частини (розривний графік) за дотримання наступних умов: розрив зміни здійснюється не пізніше 4 год. після початку роботи; тривалість перерви повинна становити не менше 2 год. без урахування часу на відпочинок і обіда на перерву. Час перерви між двома частинами зміни в робочий час не входить.

Водіям надаються перерви протягом зміни: для відпочинку і обідньої перерви; щоденний відпочинок; щотижневий відпочинок. Водії користуються правом на відпочинок в святкові дні, на щорічну оплачувану відпустку і додаткові відпустки згідно законодавства.

Перерва для відпочинку і обідньої перерви повинна не перевищувати 2 год. і надаватися не пізніше ніж через 4 год. після початку роботи. При тривалості зміни більше 8 год. водієві надають дві перерви для відпочинку і живлення загальною тривалістю не більше 2 год.. Перерви в управлінні автомобілем для короткочасного відпочинку надають водієві після закінчення рейсів з вказівкою їх тривалості в розкладі руху. Час короткочасних перерв не може бути скорочений. Склад і тривалість підготовчо-завершальних робіт, що включаються у відповідний час, і час проведення медичного огляду водія встановлюються перевізником за узгодженням з відповідним профспілковим органом або водієм.

Тривалість щоденного (змінного) відпочинку разом з часом перерви на відпочинок і обідньою перервою повинен бути не менший ніж подвійна тривалість часу роботи в передуючий відпочинку робочий день (зміну). Щотижневий безперервний відпочинок безпосередньо передує або слідує за щоденним відпочинком, при цьому сумарна тривалість часу відпочинку разом з часом перерви на відпочинок і обідню перерву в попередній день повинна становити не менше 42 год. При інтегрованому обліку робочого часу щотижневі дні відпочинку встановлюються в різні дні тижня згідно розкладу змінності, при цьому кількість днів щотижневого відпочинку в поточному місяці повинна бути не меншою кількості повних тижнів цього місяця. При інтегрованому обліку робочого часу робочих змін тривалістю понад 10 год. тривалість щотижневого відпочинку може бути скорочена, але не менше ніж до 29 год. В середньому за звітний період тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою 42 год.

У святкові дні допускається робота водіїв, якщо ці дні передбачені розкладом змінності як робочі, у випадках, пов'язаних з необхідністю обслуговування населення. При інтегрованому обліку робочого часу робота в святкові дні за розкладом включається в норму робочого часу звітного періоду.

Ефективним методом раціоналізації режимів роботи водіїв є застосування графоаналітичного розрахунку, який успішно пропонується в містах України та за кордоном. Використання даного методу передбачене методичними рекомендаціями по складанню розкладів руху автобусів на міських маршрутах.

Основою для графоаналітичного розрахунку слугує потреба в автобусах на маршруті за годинами доби. Рекомендується для практичного використання виготовити з жорсткого матеріалу планшет, поділений горизонтальними і вертикальними лініями. Таким чином, епюра потреби в автобусах буде виконана у вигляді мозаїки, що викладається кольоровими квадратами згідно зміни кількості автобусів за годинами доби. Графічні побудови на планшеті проводять, переміщаючи квадрати різних кольорів. Застосовують також комп'ютерну програму, в діалоговому режимі, що імітує планшет і входить до складу АРМ технолога автобусних перевезень. Діаграма автомобілегодин відображається на екрані дисплею. Графоаналітичний розрахунок включає декілька етапів.

На першому етапі визначають необхідну кількість автомобілегодин роботи на маршруті і змінність роботи водіїв. Кількість автомобілегодин роботи чисельно дорівнює площі фігури, описаного епюрою потреби в автобусах (кількість квадратів при використанні планшета).

На другому етапі визначають раціональний час надання водіям обідніх і внутрішньозмінних перерв. Дотримуються наступних вимог: обідні перерви надають після закінчення періодів пік; зона надання обідніх перерв, заштрихована на мал. 6.6, графічно додається до відповідних місць епюри потреби в автобусах так, щоб максимально усунути ступінчастий характер отриманої фігури; тривалість обідніх перерв в першу і другу зміну (після ранкових і вечірніх годин пік відповідно дорівнює кількості автобусів, що працюють в дану зміну без внутрішньозмінних перерв, поділеному на тривалість обідньої перерви; водіям, що працюють з внутрішньозмінними перервами, окрема обідня перерва не надається (обід під час внутрішньо змінної перерви).

У прикладі кількість виходів автобусів без внутрішньозмінної перерви визначається положенням горизонтальної лінії А = 7 (див. мал. 6.6). Цю лінію проводять з урахуванням того, що нижче за неї розташовані автомобіілегодини роботи двозмінних виходів автобусів, а вище — однозмінних, у тому числі і з внутрішньозмінними перервами в роботі.

Третій етап ставить за мету вирівнювання тривалості роботи автобусів за різними виходами. Ця процедура необхідна із-за істотної відмінності тривалості роботи по однотипових виходах. Вирівнювання проводять, по можливості не додаючи автомобіілегодини роботи на маршруті понад визначені діаграмою, що одержали на другому етапі. Для цього використовують метод вертикального переміщення елементів діаграми —автомобілегодин роботи автобусів, які імітуються квадратами. Допустимі будь-які вертикальні переміщення окремих автомобілегодин — квадратів діаграми, або їх пов'язаних блоків за умови виключення із геометричної фігури діаграми розривів (незаповнених місць), що утворюються в результаті таких переміщень.

Недопустимі ніякі горизонтальні переміщення. Критерієм якості вирівнювання є рівність тривало. При вирівнюванні може виникнути ситуація, коли доцільно передбачити групу виходів або один вихід з укороченим режимом роботи автобусів в одній із змін.

Четвертий етап — призначення часу обідньої перерви для конкретних виходів і остаточне уточнення режиму роботи водіїв. Це роблять тому, що час обідніх перерв був раніше врахований в розрахунках сумарно, а не конкретно, а тому потрібно для кожного виходу встановити раціональний час початку і закінчення обідньої перерви, вибираючи останнє з раніше призначеної зони (заштрихована на мал. 6.6). Вибравши час обідньої перерви, позначають його на відповідному виході і виключають відповідний елемент з подальшого розгляду в зоні часу обідніх перерв.

Ці операції і відповідні ним побудови на діаграмі виконують з урахуванням обмежень на можливу тривалість змін (розмежовувавши виходи на зміни) і на час початку і закінчення обідньої перерви водія.

По однозмінних виходах сумарно врахований час внутрішньозмінних перерв в роботі розподіляється аналогічно.

При виконанні графічних побудов можливо в короткий термін порівняти різні варіанти вирішення задачі.

Результатом графоаналітичного розрахунку є заповнення форми, в якій приводять номери і типи виходів за змінністю, номери змін кожного з виходів з вказівкою на час початку і закінчення роботи, на час надання обідніх і внутрішньозмінних перерв в роботі.

Режими праці кондукторів визначають аналогічно водіям. Режими праці диспетчерів, контролерів та іншого пасажирського персоналу пов'язують з часом роботи маршрутів і кількістю експлуатованих на маршрутах автобусів. Режими праці працівників автовокзалів і пасажирських автостанцій, чия діяльність безпосередньо пов'язана з обслуговуванням пасажирів, встановлюють згідно часу роботи автостанції. Пасажирський персонал, як правило, працює в першу зміну. Для забезпечення управління в другу зміну і вночі складається розклад чергування відповідальних працівників.

Поиск по сайту: