 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Міжнародна та Європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України
1. Основні відомості про міжнародну організацію зі стандартизації ISO
2. Міжнародні стандарти ISO серії 9000, 10000, 14000 та SA 8000
1.
| Забезпечує взаємозамінність елементів складної продукції | Зближує рівень якості товарів, вироблений в різних країнах |
  Міжнародна стандартизація
|
 |
| Сприяє взаємообміну науково технічної інформації |
| Сприяє міжнародній торгівлі |
| Прискорює науково-технічний процес учасників міжнародних організацій |
Рис. 4. Роль міжнародної стандартизації
Міжнародна організація із стандартизації ISO була створена під егідою ООН в жовтні 1946 року (в неї входили 25 країн).
Основна мета, що відображена в Статуті ISO, визначена як «сприяти успішному розвитку стандартизації в усьому світі» (рис.5).
| Сприяє стандартизації в світовому масштабі |
| Розширення співпраці у науковій, технічній, економічній діяльності |
 Полегшення міжнародного товарообміну
|
| Сприяння міжнародній взаємодопомозі |
Рис. 5. Мета ISO
Статут ISO визначає організаційну структуру, функції основних органів і методи роботи (рис.6).
| Генеральна асамблея ІСО: Офіційні особи Представники: - комітет-членів ІСО (91) - членів кореспондентів ІСО (36) - спостерігачів (11) |
| Комітети по розробці політики: -CASCO (КАСКО) -COPOLCO (КОПОЛКО) -DEVCO (ДЕВКО) |
| Технічний департамент |
| Завжди діючі комісії: Фінансова Стратегічна | Комітет по стандартних зразках (REMCO) |
| Спеціальні консультативні групи | Технічні комітети (ТК) |
Рис. 6. Організаційна структура ISO
На базі Ради створено ряд спеціальних комітетів для розробки по окремих напрямках діяльності ISO, наприклад КАСКО (рис.7), ДЕВКО (рис.8), КОПОЛКО (Рис. 9).
 Діяльність комітету за оцінкою відповідності (КАСКО)
|
| Вивчення способів оцінки відповідності продукції і систем забезпечення якості стандартам або технічним умовам |
| Підготовка керівництва: - по випробуваннях, сертифікації і інспекції продукції, служб, процесів; - за оцінкою випробувальних лабораторій, систем забезпечення якості, організацій по сертифікації, інспектуючих організацій |
| Сприяння взаємному визнанню і використовуванню: - національних і регіональних систем якості; - міжнародних стандартів на випробування, сертифікацію, забезпечення якості, інспекцію |
Рис. 7. Основні напрямки діяльності КАСКО
 Діяльність Комітету по наданню допомоги країнам, що розвиваються (ДЕВКО)
|
| Виявлення потреб і надання допомоги країнам, що розвиваються, з питань стандартизації, сертифікації, контролю якості і т.п. |
| Створення умов для: - широкого обговорення всіх аспектів стандартизації і суміжних видів діяльності в країнах, що розвиваються; - обміну досвідом між розвиненими і розвиваються країнами |
Рис. 8. Основні напрямки діяльності ДЕВКО
 Діяльність Комітету по захисту інтересів споживачів (КОПОЛКО)
|
| Вивчення: - шляхів сприяння споживачам в отриманні максимального ефекту від стандартизації продукції; - заходів по розширенню участі споживачів в національній і міжнародній стандартизації |
| Продовження, з погляду стандартизації, заходів, направлених на: - захист інтересів споживачів; - забезпечення споживачів інформацією; - навчання споживачів |
| Взаємодія з органами ІСО, діяльність яких зачіпає інтереси споживачів |
Рис. 9. Основні напрямки діяльності КОПОЛКО
Розробка та погодження проектів міжнародних стандартів проводиться робочими органами ISO – технічними комітетами (ТК), структура яких зображена на рис. 10.
 |
Рис. 10. Структура технічних комітетів ISO
До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет з стандартизації (CEN), створений 23.03.1961 року на засіданні представників Європейського економічного співтовариства і Європейської асоціації вільної торгівлі, та Європейського комітету з стандартизації в електротехніці – CENELEC.
 |
Програмні комітети
Рис. 11. Організаційна структура CEN
2. Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/ТК 176 в результаті накопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадження та функціонування систем якості.
Побудова та шляхи впровадження систем якості повинні обов’язково враховувати конкретні цілі організації, продукцію, яка нею виготовляється, процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретні методи праці.
| Родина стандартів ISO-9000 |
| Основні стандарти | Підтримуючі стандарти | ||||
| Для контрактних ситуацій | Для неконтрактних ситуацій | Аудит системи якості | Метрологічне забезпечення | Словник: стандарти по забезпеченню якості, критерії вибору | |
| ISO 9001 (до 2000 р. ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003) | ІSO 9004 | SO 10011/1 ISO 10011/2 ISO 10011/3 | ISO 10012/1 ISO 10012/2 ISO 10011/3 | ISO 8402 ISO 9000/1 |
| Керівництво (рекомендації) | ||||
| По застосуванню ISO9001, 2,3 | По застосуванню ISO 9004\1 | По складанню Керівництва й документів за якістю | По застосуванню навчання й т.д. | По відповідних видах діяльності |
| ISO 9000\2 ISO 9000\3 ISO 9000\4 | ISO 9000\2 ISO 9000\3 ISO 9000\4 | ISO 10013 ISO 10016 | ISO 10005 ISO 10006 ISO 10007 ISO10014 ISO10015 | ISO 13485 ISO 13488 EN40001 EN 40002 та інші |
Рис. 12. Структура стандартів ISO серії 9000
 |
↑ISO 9001
↑ISO 9001
Рис. 13. Взаємозв’язок між стандартами ISO 9001, 9002, 9003
Стандарти ISO серії 14000 є базовими, тобто вони можуть застосовуватись як у виробництві, так і організаціями, що надають послуги в масовому та індивідуальному виробництві. Вони зазначають, що повинна зробити організація для регулювання впливу на навколишнє середовище, але не зобов’язують, як це необхідно робити.
Схожість між системами управління якістю і системами управління навколишнім середовищем можна охарактеризувати у табл.3.
Таблиця 3
Різниця стандартів ISO – 9000 і концепції TQM
| № | Положення стандартів ISO - 9000 | Положення концепції TQM |
| Немає потреби в орієнтації на конкретного споживача | Орієнтація на конкретного споживача | |
| Орієнтація на технічні системи і процедури | Орієнтація на філософію, концепції, інструменти і методологію | |
| Співпраця всіх співробітників не обов’язкова | Співпраця усіх співробітників – обов’язкова умова | |
| Відповідальність за якість оформлена документально, але покладатись на підрозділ в цілому (наприклад відділ якості) | Кожен співпрацівник організації відповідальний за якість | |
| Немає направленості на безперервне удосконалення | Обов’язкове безперервне удосконалення | |
| В основному, статичність процесів та корпоративної культури | Зміна процесів і культури організації |
Нормативні елементи стандартів SA серії 8000 взяті з Конвенції праці, прийнятою ООН, яка враховує такі моменти як: використання праці дітей, тривалість праці, її оплату, якість здоров’я колективу, охорони праці, свобода організацій працівників тощо. Враховуються етичні норми.
Рекомендована література
1. Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року, № 2408-ІІІ
2. Про стандартизацію і сертифікацію. Декрет Кабінету Міністрів України. Газета «Голос України», № 99 (599) від 29.05.93 р.
3. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. Декрет Кабінету Міністрів України. Газета «Урядовий кур’єр», № 56 (585) від 11.05.93 р.
4. Державна система стандартизації. – К.: Держстандарт України, 1994
5. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 560 с
6. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник. – 3-є вид., перероб. і доп.. – К.: Європ.ун-т фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу, 2000. – 174 с.
7. Хилевич В.С., Скалецкая П.Ф. Стандартизация и контроль качества сельскохозяйственной продукции: Практикум. – К.: Вища шк., 1990.
8. Кавалер В.В. Азбука штрихового кодирования товаров. – Винница: Континент. – Прим, - 1995. – 32 с.
Поиск по сайту: