Досвід промислово розвинутих країн в управлінні якістю продукції

1. Загальні відомості

2. Досвід управління якістю в США

3. Досвід управління якістю в Японії

4. Людський фактор в управлінні якістю продукції

1. Головним завданням економіки промислово розвинутих країн є підвищення продуктивності праці і поліпшення якості продукції, що дозволяє при низькій її собівартості забезпечувати високий прибуток і конкурентноздатність на світовому ринку. Досягнути цього можна лише в умовах УЯП.

Основні принципи планування якості і організації системного управління якістю продукції сформувались у вигляді законів або державних стандартів. На сучасному етапі мають місце зміни в УЯП. Вони торкнулись в першу чергу контролю якості продукції, оцінки якості, сертифікації відповідності.

2. Ряд ідей і принципів УЯП належить вченим і спеціалістам США. В США додержуються ідеї комплексного УЯП, яке розуміють як ефективну систему заходів по розробці, підтриманні і поліпшенні якості розробленої і виготовленої продукції службами даної організації.

Управління якістю розуміють, як адміністративну діяльність, що складається з 4-х етапів:

1. Встановлення вимог до якості

2. Оцінка відповідності продукції цим вимогам

3. Прийняття заходів при невідповідності цим вимогам

4. Подальше підвищення вимог до якості

В США використовують всебічний контроль якості продукції і послуг, який поділяється на 4 стадії:

1. Контроль за розробкою нової конструкції. Передбачає розробку і виготовлення вимог до якості і технічного рівня майбутньої продукції

2. Вихідний контроль матеріалів і комплектуючих виробів. Зусилля такого контролю спрямовані на те, щоб запускати у виробництво тільки ті, які забезпечують якість готової продукції

3. Контроль якості виготовлення, що передбачає план контролю, тобто розподіл контрольних операцій по ходу технологічного процесу

4. Контроль якості обслуговування продукції у споживача

Система всебічного контролю охоплює всю організацію, її підрозділи, групи персоналу і дозволяє здійснювати постійний, скоординований контроль за ходом створення і виготовлення продукції.

Американська практика застосовує статистичні методи:

1. Контрольні карти, які дозволяють систематизувати і накопичувати інформацію про дефекти продукції, що повторюються.

2. Таблиці вибіркового контролю – поширення результатів оцінки на всю сукупність продукції.

3. Методи теорії ймовірності – як для оцінки надійності, так і для прогнозування змін інших показників якості.

3. Японський досвід УЯП показує, що держава може випускати продукцію високої якості і більш дешевшу ніж аналогічні американські і західноєвропейські. Феномен Японії пояснюється такими причинами:

1. Випуск конкурентноздатної продукції вищої якості

2. Широко поширена в промисловості країни система УЯП охоплює всю діяльність фірми, базується на теорії КС УЯП, увібрала в себе досягнення інших країн, в т.ч. і США

3. Досягнення Японії – це заслуга керівників промисловості і спеціалістів

Розроблена ідея створення кухлів якості (QC), сутність якої відображена на рис. 20.

Проведення причино-наслідкового аналізу

Виявлення заходів по скороченню витрат

Рис. 20. Значення кухлів якості

На сьогодні широко використовуються моделі управління якістю продукції: «сім інструментів», «п’ять нулів».

Японська система управління якістю встановила чотирьохрівневу ієрархію якості (рис. 21).

Рис. 21. Японська модель ієрархії якості

4. Шляхи удосконалення вітчизняних систем управління якістю продукції:

1. Поелементний порівняльний аналіз, який дозволить визначити, що необхідно поміняти в КС УЯП

2. Передбачення або вивчення стандартів всім персоналом підприємства, в тому числі і вищою управлінською ланкою

3. Необхідно користуватися відповідними рекомендаціями Держстандарту України

4. Утилізація відходів на базі Європейського законодавства

5. Використання підходів подвійної системи (збір і переробка)

Ф.Кросбі запропонував модель оцінки лідера і ступінь зрілості керівників різного рівня. Одним із способів цієї оцінки є складання “моделі ефективного лідера”, яка враховує показники “оперативної зрілості” (уміння виконувати поставлені задачі) і “психологічної зрілості” (уміння контактувати і керувати людьми).

Розроблені рекомендації по оцінці лідера з урахуванням “рівня зрілості” колективу, яким він керує. В цьому випадку розглядаються такі критерії, як ступінь орієнтації колективу на досягнення високої якості продукції, стиль і ефективність роботи керівника, особливості характеру підлеглих. Кросбі пропонує спосіб визначення компетентності фірми з питань забезпечення якості продукції, який має шість показників:

1) Відношення керівництва до питань якості;

2) Статус відділу якості;

3) Способи аналізу проблеми якості;

4) Доля затрат на якість в загальному обороті фірми;

5) Заходи по підвищенню якості;

6) Реальне положення справ з якості на фірмі.

Показники оцінюються в балах. Складається таблиця, в якій кожному значенню показника відповідає певна ступінь зрілості фірми. Чим ближче фактичні значення показників, характерних для тієї чи іншої фірми, до табличних, тим вище ступінь компетентності фірми в питаннях якості. Показниками незрілості вважаються: пасивність, несамостійність в прийнятті рішення, невпевненість в собі, слабке відчуття перспективи, мала зацікавленість в успіху. “Зрілість” характеризується такими факторами, як активність, незалежність, бачення перспективи, знання своїх можливостей і вміння ними користуватися.

В 1976 р. в США на комерційній основі був організований Інститут з проблем якості, який надає послуги з цих питань якості на дев’яти мовах.

Керівництво вищої ланки японських фірм очолює і сприяє розвитку діяльності з питань управління якістю. Воно відповідає за розробку стратегії якості і контролює строки виконання програм і планів, визначає необхідність в коригуючих заходах. В Японії дисципліни з УЯП викладаються в 23 вузах країни, є аспірантура для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.

Поиск по сайту: