АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СУТНІСТЬ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. I. Сутність і види соціальних змін.
  3. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  4. В чому полягає соціальна сутність браку – 15 б.
  5. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
  6. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст
  7. Власність, її сутність, форми та місце в економічній системі.
  8. Всесвітнє господарство: сутність та складові частини
  9. Головні властивості і геометрична сутність картографічного зображення.
  10. Доходи: сутність, структура, функціональний розподіл та роль
  11. Економiчна сутність непрямого оподaткувaння
  12. Економічна система: сутність, структурні елементи і критерії класифікації.

Розподільча логістика є тією частину логістики, яка інтегрована в сферу розподілу, тобто здійснюється в післявиробничий період.

Розподільча логістика — це управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними опе­раціями, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача згідно з інтересами і вимогами останнього, а також пере­дачі, зберігання й обробки відповідної інформації. Інакше її ще нази­вають маркетинговою [1, 15, 36] або збутовою логістикою [17]. Доцільно все ж використовувати термін «розподільча логістика» як такий, що найбільш точно відображає наявність у логістичній сис­темі керуючих впливів під час доведення готової продукції до кінце­вих споживачів.

Інтегрований погляд на функцію розподілу почав розвиватися у 60-х — на початку 70-х років. У цей період прийшло розуміння то­го, що поєднання різних функцій, які стосуються розподілу виготов­леного продукту, в єдину функцію управління несе у собі великий резерв для підвищення ефективності. Результатом інтегрованого підходу до реалізації різних функцій розподілу стало включення роз­поділу в структуру функціонального управління організацій та підприємств.

Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційного розуміння збуту полягає насамперед у системному взаємозв'язку процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель під час уп­равління матеріальними потоками, а також системному взаємозв'яз­ку всіх функцій всередині самого розподілу.

Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової про­дукції. Залежно від суб'єкту економічних відносин, який бере участь у доведенні ресурсів до споживача, потік готової продукції можна подати як товарний потік або як вантажний потік (на транспорті).

Сфера розподілу і сфера закупівель значною мірою накладають­ся одна на одну. Якщо розглядати умовні вихідні та кінцеві ланки ма-теріалопотоків, то для одних суб'єктів логістичні операції є части­ною системи збуту, а для інших — закупівель. Це, з одного боку, спрощує, а з іншого боку — ускладнює процес управління матеріаль­ними потоками. Так, багато логістичних робіт і операцій виконують­ся в обох сферах, тому значна частина прийомів і методів управління потоковими процесами прийнятна як у сфері постачання, так і в сфері розподілу товарної продукції. Однак об'єктивна проти­лежність інтересів продуцентів, споживачів, а також торгових, транс­портних та інших посередників визначають особливості логістично-го управління залежно від становища того чи іншого елемента логістичної системи щодо інших.

У сфері розподілу не створюються нові матеріальні цінності, а виконуються конкретні та комплексні форми діяльності, які вис­тупають як послуги. Таким чином, сфера розподілу є виробником по­слуг — дуже специфічного товару. Основний прояв специфічності й виражається в нематеріальності створюваної продукції. Як наслідок на товарному ринку з'являється не стільки матеріальний товар, скільки унікальна модель пропозиції — товар-послуга.

Статус постачальника товару-послуги зобов'язує підприємство в першу чергу враховувати інтереси покупців, на чому грунтується формування розподільчої логістики.

Склад завдань розподільчої логістики на мікро- та на макрорівні різний. На рівні підприємства (мікрорівні) це [27, с. 11]:

- оптимізація формування портфеля замовлень;

- укладання договорів із замовниками на постачання продукції;

- забезпечення ритмічності та дотримання планомірності ре­алізації продукції;

- вивчення і задоволення потреб у логістичному сервісі;

- раціоналізація параметрів, структури і просування динамічних матеріальних потоків;

- оптимізація параметрів і умов зберігання запасів товарного ха­рактеру;

- формування і вдосконалення системи інформаційного забезпе­чення.

На макрорівні до завдань розподільчої логістики належать [4, с. 171-172]:

- вибір схеми розподілу матеріального потоку;

- визначення оптимальної кількості розподільчих центрів (складів) на території, яка обслуговується;

- визначення оптимального місця розташування розподільчого центру (складу) на території, яка обслуговується, та ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)