Рівновага споживача

Точка називається станом рівноваги, якщо вона відповідає ситуації в якій споживач не має стимулів для придбання іншого набору.

Стан рівноваги задовольняє двом умовам:

1. точка розташована на бюджетному обмеженні;

2. оптимальний набір надає споживачеві максимальне задоволення.

Знаходження точки рівноваги:

- нахил бюджетного обмеження

=>

Оптимальний набір називається внутрішнім розв’язком, якщо точка рівноваги знаходиться в середині першого квадрату, тобто і .

Якщо оптимальний набір містить лише один товар, то такий розв’язок називається кутовим і для нього не виконується.

1. Функція корисності задано аналітично:

, де - гранична корисність (, )

2. Товари замінники:

Оптимальний розв’язок:

=>

3. Товари доповнення:

4. Шкідливі товари. Споживач витрачатиме всі свої гроші на придбання товарів, які йому подобаються.

5.

6. Товари, що споживаються окремо

Гранична корисність () – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

, .

Гранична корисність товару або послуг, яка припадає на одиницю грошових засобів, витрачених на нього, в рівноважному наборі повинна бути однаковою. Згідно з законом спадної граничної корисності, величина граничної корисності має тенденцію зменшуватись по мірі збільшення товару, що споживається.

Сукупна корисність (Total utility) зростає в процесі споживання, але зростає все меншою і меншою мірою.

Висновки:

1) кожен споживач робить свій вибір таким чином, щоб одержати максимальну користь у відповідності з наявним доходом та цінами на продукцію;

2) споживач може проранжувати всі набори (за аксіомою повноти) і в своєму виборі бути послідовним (аксіома транзитивності), але надасть перевагу з більшою кількістю товару (гіпотеза про ненасиченість);

3) граничний рівень заміщення вимірює бажання споживача замінити один продукт іншим і дорівнює нахилу кривої байдужості.

4) Гранична корисність кожного товару, яка припадає на одиницю грошових запасів, у стані рівноваги однакова.

Поиск по сайту: