|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Властивості систем
Розрізняють три типи властивостей: 1. Властивості, обумовлені структурою та функціями системи; 2. Властивості, які формують здатність системи до самозбереження; 3. Властивості, які характеризують тактику і стратегію поведінки системи для досягнення мети. До першої групи властивостей відносять: структурна і функціональна складність, організованість, розчленованість, взаємна автономність елементів, варіативність, елементарність, надійність, однорідність, завершеність, мінімальність та ін. Основною властивістю є структурна і функціональна складність. Існує кілька концепцій для визначення складності. У рамках теоретико-інформаційної концепції Ешбі запропонував використовувати у якості міри складності число можливих станів системи n. Для кількісної оцінки складності Шеннон увів поняття ентропії, як міри невизначеності стану системи , (2) де – імовірність того, що система перебуває в i-ому стані, що характеризує невизначеність системи. Основа визначає одиницю виміру Н. У теорії інформації прийнята одиниця біт, що відповідає величині Н при n =2; (відповідає основі = 2). Організованість (визначеність) для закритої системи оцінюється формулою: . (3) Відносна організованість . (4) Розчленованість системи характеризує її можливість ділитися на складові. Взаємна автономність елементів системи проявляється у тому, що кожному її елементу притаманні властивості системи в цілому. Варіативність – прояв можливості змінюватися, проходячи ряд станів і перетворюватися в іншу систему. Елементарність – оцінюється відношенням структури системи до її елементів. Кожен елемент елементарної системи не є системою з такою ж структурою як і система. Надійність – здатність системи до безвідмовної роботи, тобто властивість виконувати певні завдання у заданих умовах експлуатації на протязі визначеного часу. Властивість однорідності відноситься як до елементів, так і до структури системи. Якщо система складається з однорідних елементів, вона є елементно-гомогенною. У випадку однорідної структури система є структурно або функціонально гомогенною. Завершеність системи проявляється у тому, що вона не допускає приєднання нових елементів без руйнування системи. Мінімальність – система руйнується при видаленні хоча б одного елемента. До другої групи властивостей відносять: 1) здатність перебувати у стаціонарному стані незалежно від умов зовнішнього середовища та умов функціонування системи, що змінюються; 2) здатність утримувати найбільш істотні змінні внутрішнього середовища у припустимих межах, називається гомеостазом; 3) здатність адаптуватися до змін середовища; 4) здатність динамічно реагувати на зміни зовнішнього середовища за рахунок структурно-функціональної перестановки; 5) властивість структурно-функціональної організованості, що проявляється у високій стійкості структури і функцій системи. До третьої групи властивостей відносять: 1) властивість внутрішньої (спонтанної) активності; 2) властивість цілеспрямованої активності.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |