Класичний цикл (4 фази)

Перша фаза – криза, спад (скорочення обсягу виробництва і ділової активності, падіння цін, затоварення, росте безробіття і різко збільшується кількість банкрутств; у галузях, що поставляють предмети повсякденного попиту, виробництво скорочується в порівняно менших масштабах; Маються розходження в реакції на кризу монополій і немонополізованих секторів економіки;Якщо у високомонополізованих галузях у період кризи ціни майже не знижуються при, то в галузях з низькою концентрацією капіталу відбувається значне падіння цін; монополії, спираючись на свою економічну владу, з набагато меншими втратами можуть пережити кризу.

Друга фаза - депресія (стагнація). Вона являє собою фазу (від 1,5 до 3 років) Для неї характерна непевність, безладні дії. Ця фаза характеризується в багатьох випадках падінням норми відсотка.

Третя - пожвавлення. Це фаза відновлення. Починаються капіталовкладення, зростають ціни, виробництво, зайнятість, процентні ставки.

Четверта - підйом (бум). Це фаза, при якій прискорення економічного розвитку виявляється в серії нововведень, виникненні маси нових товарів і нових підприємств, у стрімкому зростанні капіталовкладень, курсів акцій і інших цінних паперів, процентних ставок, цін і заробітної плати.

Первісним "поштовхом" (причиною) нової періодичної кризи є скорочення сукупного попиту, і знову починається спад виробництва, падіння зайнятості, зменшення доходів, скорочення витрат і попиту. Що ж стосується факторів, що викликають первісне скорочення сукупного попиту, то вони можуть бути самими різними:

- заміна зношеного устаткування;

- падіння попиту на окремі види продукції;

- ріст податків і кредитних відсотків;

- порушення закону грошового обігу;

- війни;

- різні політичні події;

- непередбачені ситуації і т.д.

Усе це може зламати сформовану ринкову рівновагу і дати поштовх черговій економічній кризі. різновиди циклів:

- цикли Кондратьєва довгохвильові цикли тривалістю 40-60 років: їх головною рушійною силою є радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;

- цикли Коваля їхня тривалість обмежується приблизно 20 роками, а рушійними силами є зрушення у відтворювальній структурі виробництва (відтворювальними чи будівельними);

- цикли Жюгляра періодичністю 8-10 років, що є підсумком взаємодії різноманітних грошово-кредитних факторів;

- цикли Кітчіпа тривалістю 3-5 років породжуються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;

- приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до 12 років та існують у зв'язку з коливаннями інвестиційної активності.

Поиск по сайту: