Механізм організації антикризової команди та розробка антикризових дій

Фахівці створюваної групи (команди) повинні мати мистецтво вирішення проблем у процесах антикризового управління і практичною методологією ефективного управління в умовах ризику і невизначеності (рис.1).

Група може бути виділена в окрему структурну одиницю чи мати статус консультуючого органу при апараті управління організацією.

2. Аналіз та прогнозування розвитку кризи на підприємстві

Основним завданням менеджера в кризовій ситуації є недопущення чи пом'якшення шоку від кризи, етапу адаптації до кризи, що наступила, прогнозування її розвитку і всіляке її скорочення, швидкі рішучі і результативні дії з відновлення втрачених позицій.

Оцінка і діагностика кризових ситуацій складається з декількох етапів:

- аналіз фінансового стану підприємства

- прогноз розвитку ринкової ситуації.

Перший етап аналізу - експрес-діагностика фінансової заможності - повинен, починатися з огляду основних показників діяльності підприємства.

Напрямки експрес-діагностики фінансового стану:

- попередній огляд економічного і фінансового стану підприємства;

- виявлення "хворих" і "симптоматичних" статей балансу;

- аналіз причин різких коливань структури майна суміжних звітних періодів (попередній і звітний роки, квартал, місяць) і балансових сум з окремих статей;

- дотримання балансових пропорцій, критичних показників в оцінці можливого банкрутства, попередня класифікація підприємства за ознаками фінансової стійкості.

Методи прогнозування повинні забезпечувати можливість передбачення розвитку проблемних ситуацій. Найпростішим різновидом прогнозування є різні експертні методи, застосовувані в ситуаційному управлінні:

1. Проведення традиційних нарад з аналізу яких-небудь проблем.

2. Різновидом більш складних методів проведення таких нарад є "мозковий

3. штурм", реалізований за допомогою спеціальних експертних груп.

4. Метод Дельфі. Метод Дельфі дозволяє виключити вплив суб'єктивних факторів негативного характеру, що неминуче виявляються при взаємодії груп експертів, і в такий спосіб одержати погоджену групову оцінку параметрів проблеми, що розвивається.

4. морфологічний аналіз Цвеккі. Цей підхід дозволяє здійснювати систематичне перерахування всіх можливих комбінацій структурних компонентів проблеми, що є гарною основою для написання сценаріїв розвитку ситуацій.

5. Методом формування прогнозованих моделей складних ситуацій і моделей їхнього розв'язання є метод "дерева цілей", що дозволяє давати наступну кількісну оцінку параметрів структурних компонентів ситуації. Найбільш відомою концепцією методу "дерева цілей" є метод ПАТТЕРН.

3. Побудова механізму прийняття рішень в умовах кризи

Якість управлінських рішень, прийнятих в умовах кризи, залежить від таких факторів:

1. Категорія проблем:

- стандартні проблеми. Їх розв'язання вимагає чіткого дотримання "визначених стандартів.

- типові проблеми. Вони зважуються на базі безлічі визначених, причому в ході вирішення потрібно з наявної безлічі вибрати конкретний, які дозволяють домогтися успіху;

- евристичні проблеми. потрібно або знайти десь, наприклад, у літературі, або сформулювати самим правила їх вирішення з наступним їх використанням.

2. Умови використання:

- квазістабільні, це сприятливі, умови, коли перед фахівцем не виникає ніяких непередбачених ситуацій, він перебуває в звичайній, спокійній обстановці;

- екстремальні, коли фахівцеві потрібно показати усі свої якості, і за ними будуть судити про його професійну придатність, і від цього якоюсь мірою залежить його подальша доля;

- кризові умови, тобто коли виникають непередбачені ситуації, що ведуть чи можуть повести до зриву звичайних показників діяльності, а в окремих випадках приводять до аварій, катастроф і аналогічних явищ.

3. Достатність вихідної інформації:

- недостатній обсяг вихідної інформації

- достатній обсяг вихідної інформації.

- надлишковий обсяг вихідної інформації.

4. Вірогідність вихідної інформації:

- явно недостовірна,

- псєвдодостовірна,

- цілком достовірна,

5. Масштаб проблеми:

- глобальні проблеми - залежить життєдіяльність цілих регіонів, а в окремих випадках і всієї планети в цілому;

- локальні проблеми - залежить життєдіяльність невеликої групи людей, у крайньому випадку окремої людини;

- мікролокальні проблеми - залежить конкретний вчинок окремої людини.

6. Технічне оснащення:

- відсутнє;

- в недостатньому обсязі;

- в достатку;

На етапі підготовки управлінських рішень проводиться морфологічний аналіз чи інший вид прогнозування, спрямований на визначення доцільності і шляху виходу організації з кризової ситуації.

4. Механізм реалізації антикризового менеджменту на підприємстві

Для досягнення цілей підприємства з виходу його з кризи можна приймати оперативні і стратегічні заходи.

Оперативні заходи включають:

- усунення збитків;

- виявлення резервів (у першу чергу внутрішніх);

- залучення фахівців;

- кадрові зміни;

- відстрочки платежів;

- залучення кредиторів;

- зміцнення виробничої дисципліни і т.д.

Стратегічні заходи передбачають:

- аналіз і оцінку стану підприємства;

- перегляд існуючих стратегій фірми;

- проведення необхідних змін у виробничій структурі і виробничій культурі;

- розробку (перегляд) концепції інноваційної політики підприємства;

- розширення маркетингових досліджень;

- програму технічного переозброєння (реконструкції) підприємства;

- розробку (перегляд) кредитної політики фірми;

- удосконалювання кадрової політики підприємства;

- розробку бізнес-плану підприємства з урахуванням вироблених заходів.

Принципи стійкості роботи фірми й управління нею:

- формування здорового соціально-психологічного клімату в колективі;

- організація гнучкого виробництва;

- резервування засобів, забезпечують функціонування системи в кризовій ситуації;

- розробка адаптивних планів і можливих рішень з управління системою;

- забезпечення запасних варіантів постачальників сировини, кредиторів і т.п.;

- можливість функціонування фірми в іншому режимі;

- можливі плани дій фірми із запобігання банкрутства;

- постійна турбота про економічну безпеку фірми;

- своєчасне проведення технічних оглядів основних засобів, енергетичних об'єктів й інших елементів інфраструктури;

- підвищення кваліфікації управлінських працівників;

- забезпечення належного контролю за надходженням сировинних;

- проведення політики активних дій у виробничій, ринковій і галузевій політиці;

- створення нових форм управління, філій і малих форм підприємств;

- ведення постійного моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища фірми.

Негативні наслідки кризи ( особливо у випадку ліквідації підприємства):

- втрата працівниками робочих місць,загострення соціальної напруженості в суспільстві;

- втрата кредиторами підприємства значних засобів, вкладених у підприємство;

- розпилення й омертвіння неліквідного майна, внаслідок того, що часом ліквідатори не можуть знайти йому покупців.

Позитивні моменти кризи:

- закриття нерентабельних виробництв;

- вивільнення ресурсів, залучених у неконкурентоспроможне виробництво;

- ріст кваліфікації, посилення завзятості, зацікавленості менеджерів і робітників у кінцевих результатах своєї діяльності;

- придбання досвіду і формування ефективної інвестиційної політики підприємств, що здійснюють ці інвестиції.

Поиск по сайту: