|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Механізм організації антикризової команди та розробка антикризових дійФахівці створюваної групи (команди) повинні мати мистецтво вирішення проблем у процесах антикризового управління і практичною методологією ефективного управління в умовах ризику і невизначеності (рис.1). Група може бути виділена в окрему структурну одиницю чи мати статус консультуючого органу при апараті управління організацією. 2. Аналіз та прогнозування розвитку кризи на підприємстві Основним завданням менеджера в кризовій ситуації є недопущення чи пом'якшення шоку від кризи, етапу адаптації до кризи, що наступила, прогнозування її розвитку і всіляке її скорочення, швидкі рішучі і результативні дії з відновлення втрачених позицій. Оцінка і діагностика кризових ситуацій складається з декількох етапів: - аналіз фінансового стану підприємства - прогноз розвитку ринкової ситуації. Перший етап аналізу - експрес-діагностика фінансової заможності - повинен, починатися з огляду основних показників діяльності підприємства. Напрямки експрес-діагностики фінансового стану: - попередній огляд економічного і фінансового стану підприємства; - виявлення "хворих" і "симптоматичних" статей балансу; - аналіз причин різких коливань структури майна суміжних звітних періодів (попередній і звітний роки, квартал, місяць) і балансових сум з окремих статей; - дотримання балансових пропорцій, критичних показників в оцінці можливого банкрутства, попередня класифікація підприємства за ознаками фінансової стійкості. Методи прогнозування повинні забезпечувати можливість передбачення розвитку проблемних ситуацій. Найпростішим різновидом прогнозування є різні експертні методи, застосовувані в ситуаційному управлінні: 1. Проведення традиційних нарад з аналізу яких-небудь проблем. 2. Різновидом більш складних методів проведення таких нарад є "мозковий 3. штурм", реалізований за допомогою спеціальних експертних груп. 4. Метод Дельфі. Метод Дельфі дозволяє виключити вплив суб'єктивних факторів негативного характеру, що неминуче виявляються при взаємодії груп експертів, і в такий спосіб одержати погоджену групову оцінку параметрів проблеми, що розвивається. 4. морфологічний аналіз Цвеккі. Цей підхід дозволяє здійснювати систематичне перерахування всіх можливих комбінацій структурних компонентів проблеми, що є гарною основою для написання сценаріїв розвитку ситуацій. 5. Методом формування прогнозованих моделей складних ситуацій і моделей їхнього розв'язання є метод "дерева цілей", що дозволяє давати наступну кількісну оцінку параметрів структурних компонентів ситуації. Найбільш відомою концепцією методу "дерева цілей" є метод ПАТТЕРН. 3. Побудова механізму прийняття рішень в умовах кризи Якість управлінських рішень, прийнятих в умовах кризи, залежить від таких факторів: 1. Категорія проблем: - стандартні проблеми. Їх розв'язання вимагає чіткого дотримання "визначених стандартів. - типові проблеми. Вони зважуються на базі безлічі визначених, причому в ході вирішення потрібно з наявної безлічі вибрати конкретний, які дозволяють домогтися успіху; - евристичні проблеми. потрібно або знайти десь, наприклад, у літературі, або сформулювати самим правила їх вирішення з наступним їх використанням. 2. Умови використання: - квазістабільні, це сприятливі, умови, коли перед фахівцем не виникає ніяких непередбачених ситуацій, він перебуває в звичайній, спокійній обстановці; - екстремальні, коли фахівцеві потрібно показати усі свої якості, і за ними будуть судити про його професійну придатність, і від цього якоюсь мірою залежить його подальша доля; - кризові умови, тобто коли виникають непередбачені ситуації, що ведуть чи можуть повести до зриву звичайних показників діяльності, а в окремих випадках приводять до аварій, катастроф і аналогічних явищ. 3. Достатність вихідної інформації: - недостатній обсяг вихідної інформації - достатній обсяг вихідної інформації. - надлишковий обсяг вихідної інформації. 4. Вірогідність вихідної інформації: - явно недостовірна, - псєвдодостовірна, - цілком достовірна, 5. Масштаб проблеми: - глобальні проблеми - залежить життєдіяльність цілих регіонів, а в окремих випадках і всієї планети в цілому; - локальні проблеми - залежить життєдіяльність невеликої групи людей, у крайньому випадку окремої людини; - мікролокальні проблеми - залежить конкретний вчинок окремої людини. 6. Технічне оснащення: - відсутнє; - в недостатньому обсязі; - в достатку; На етапі підготовки управлінських рішень проводиться морфологічний аналіз чи інший вид прогнозування, спрямований на визначення доцільності і шляху виходу організації з кризової ситуації. 4. Механізм реалізації антикризового менеджменту на підприємстві Для досягнення цілей підприємства з виходу його з кризи можна приймати оперативні і стратегічні заходи. Оперативні заходи включають: - усунення збитків; - виявлення резервів (у першу чергу внутрішніх); - залучення фахівців; - кадрові зміни; - відстрочки платежів; - залучення кредиторів; - зміцнення виробничої дисципліни і т.д. Стратегічні заходи передбачають: - аналіз і оцінку стану підприємства; - перегляд існуючих стратегій фірми; - проведення необхідних змін у виробничій структурі і виробничій культурі; - розробку (перегляд) концепції інноваційної політики підприємства; - розширення маркетингових досліджень; - програму технічного переозброєння (реконструкції) підприємства; - розробку (перегляд) кредитної політики фірми; - удосконалювання кадрової політики підприємства; - розробку бізнес-плану підприємства з урахуванням вироблених заходів. Принципи стійкості роботи фірми й управління нею: - формування здорового соціально-психологічного клімату в колективі; - організація гнучкого виробництва; - резервування засобів, забезпечують функціонування системи в кризовій ситуації; - розробка адаптивних планів і можливих рішень з управління системою; - забезпечення запасних варіантів постачальників сировини, кредиторів і т.п.; - можливість функціонування фірми в іншому режимі; - можливі плани дій фірми із запобігання банкрутства; - постійна турбота про економічну безпеку фірми; - своєчасне проведення технічних оглядів основних засобів, енергетичних об'єктів й інших елементів інфраструктури; - підвищення кваліфікації управлінських працівників; - забезпечення належного контролю за надходженням сировинних; - проведення політики активних дій у виробничій, ринковій і галузевій політиці; - створення нових форм управління, філій і малих форм підприємств; - ведення постійного моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Негативні наслідки кризи ( особливо у випадку ліквідації підприємства): - втрата працівниками робочих місць,загострення соціальної напруженості в суспільстві; - втрата кредиторами підприємства значних засобів, вкладених у підприємство; - розпилення й омертвіння неліквідного майна, внаслідок того, що часом ліквідатори не можуть знайти йому покупців. Позитивні моменти кризи: - закриття нерентабельних виробництв; - вивільнення ресурсів, залучених у неконкурентоспроможне виробництво; - ріст кваліфікації, посилення завзятості, зацікавленості менеджерів і робітників у кінцевих результатах своєї діяльності; - придбання досвіду і формування ефективної інвестиційної політики підприємств, що здійснюють ці інвестиції.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |