Стійкість підприємства, кризи та антикризовий менеджмент

Криза при широкому на неї погляді, так само потрібна системі, що розвивається, як і стабільний стан, Кризу треба розглядати як переломний момент у розвитку системи, що дає простір новому,Криза змінює тенденції життєдіяльності системи, тобто порушує її стійкість, радикальним чином її оновляє.

Фактори що впливають на виникнення кризи і порушення стійкості роботи фірми:

- підвищена імовірність помилок керівництва при прийнятті важливих рішень;

- несподівана поява на ринку сильних конкурентів;

- нестабільність внутрішніх міжособистісних і між групових відносин в організації;

- якість технічної організаційно-технологічної підготовки виробництва;

- неправильна чи недостатньо продумана інноваційна політика;

- помилки і промахи в маркетинговій політиці;

- незнання і недостатній облік законів і закономірностей організації;

- і т ін.

Уміння менеджерів прогнозувати і запобігати можливим кризам все більше й більше стає значним фактором в успіху економічної, маркетингової і взагалі управлінської діяльності. Важливою при антикризовому менеджменті та підвищенні стійкості фірм є система контролю і раннього виявлення ознак майбутньої кризової ситуації, що включає:

1. Контроль за:

– реорганізацією підприємства (організаційні та структурні зміни, відкриття чи закриття підрозділів, філій, дочірніх фірм, їхнє злиття);

– частою і необґрунтованою зміною постачальників;

– вихід на нові ринки;

– ризикована закупівля сировини і матеріалів;

– змінами в атмосфері управління (конфлікти топ – менеджерів та ін.);

– іншими змінами у стратегії.

2. Ознаки прийдешньої кризової ситуації включають також характер змін фінансових показників діяльності підприємства, своєчасність і якість представлення фінансової звітності і проведення аудиторських перевірок. Предметом ретельного спостереження тут є:

- затримки з наданням бухгалтерської звітності і її якість, що може свідчити або про свідомі дії, або про низький рівень кваліфікації персоналу;

- зміни в статтях бухгалтерського балансу з боку пасивів і активів і порушення певної їхньої пропорційності;

- збільшення чи зменшення матеріальних запасів, що може свідчити або про зацікавленість, або про можливу нездатність підприємства виконати свої зобов'язання з постачання;

- збільшення заборгованості підприємства постачальникам і кредиторам;

- зменшення доходів підприємства і падіння його прибутковості, знецінення його акцій, встановлення нереальних (високих чи низьких) цін на свою продукцію і т.д.

3. Ознаками, що насторожують, є також позачергові перевірки підприємства, обмеження його комерційної діяльності органами влади, скасування і вилучення ліцензії і т.д.

Усю сукупність проблем що породжують кризи та порушують стійкість організації можна представити чотирма групами:

1 група включає проблеми розпізнавання передкризових ситуацій; управління вирішує проблеми життєдіяльності організації в період кризи, сприяє виходу з кризи і ліквідації її наслідків.

2 група проблем антикризового управління пов'язана з ключовими сферами життєдіяльності організації. Ця група включає комплекс проблем фінансово-економічного характеру.

Проблематику антикризового управління можна представити й диференціацією технологій управління (3 група проблем).

4 група проблем включає конфліктологію і селекцію персоналу, що завжди супроводжує кризові ситуації.

Поиск по сайту: