Значення та необхідність антикризового управління на підприємстві

Антикризове управління - це управління, яке спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи - аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими втратами та негативними наслідками.

Метою антикризового управління є забезпечення гарних результатів - запланованих чи випадкових - за допомогою організації, на основі управління людьми і комунікаціями.

Суть антикризового управління виражається в таких положеннях:

- кризи можна передбачати, очікувати і викликати;

- кризи у визначеній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;

- до криз можна і необхідно готуватися;

- кризи можна пом'якшувати;

- управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;

- кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими;

- управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.

Керівник повинен уміти передбачати можливість, імовірність появи тих чи інших виробничих ситуацій, бути готовим до них і діяти адекватно сформованим обставинам.

4. Основні ознаки антикризового менеджменту

Антикризове управління має предмет впливу - проблеми і передбачувані та реальні фактори кризи, що можуть викликати настання кризи (рис.2).

Властивості системи антикризового управління:

- гнучкість і адаптивність;

- схильність до посилення неформального управління, мотивація;

- ентузіазм, терпіння, впевненість;

- "диверсифікованість" управління, пошук найбільш прийнятних типологічних ознак ефективного управління в складних ситуаціях;

- зниження централізму для забезпечення своєчасного ситуаційного реагування на виникаючі проблеми;

- посилення інтеграційних процесів, що дозволяють концентрувати зусилля і більш ефективно використовувати потенціал фірми.

Антикризове управління має особливості в процесах і технологіях:

- мобільність і динамічність у використанні ресурсів, проведенні змін, реалізації інноваційних програм;

- підвищена чутливість до фактору часу в процесах управління, здійснення своєчасних дій з динаміки ситуацій;

- посилення уваги до попередніх і наступних оцінок управлінських рішень і вибору альтернатив поведінки і діяльності;

- використання антикризового критерію якості рішень при їхній розробці і реалізації.

У механізмі антикризового управління пріоритети повинні віддаватися:

• мотивуванню, орієнтованому на антикризові заходи;

• економії ресурсів;

• запобіганню помилок;

• обережності;

• установкам на оптимізм і впевненість, соціально-психологічну стабільність діяльності;

• ініціативності у вирішенні проблем і пошуку найкращих варіантів розвитку;

• корпоративності, взаємоприйнятності, пошуку і підтримці інновацій.

• глибокому аналізу ситуацій;

• професіоналізму й ін.

Стиль антикризового управління повинен характеризуватися: професійною довірою, цілеспрямованістю, антибюрократичністю, дослідницьким підходом, самоорганізацією, прийняттям відповідальності. Деякі з характеристик антикризового управління вимагають більш докладного розгляду.

1. Функції антикризового управління - це види діяльності, що відтворюють предмет управління і визначають його результат; можна виділити шість функцій:

-передкризове управління,

-управління в умовах кризи,

-управління процесами виходу з кризи,

-стабілізація хитких ситуацій (забезпечення керованості),

-мінімізація втрат і упущених можливостей,

-своєчасне прийняття рішень.

2. Немає управління без обмежень, що можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні обмеження знімаються за допомогою добору персоналу, його ротації, навчання, чи за допомогою удосконалювання системи мотивації. Зовнішні обмеження регулюються розвитком маркетингу, системи «паблик рилейшнз».

3. Однією з важливих характеристик антикризового управління є поєднання формального і неформального управління.

4. Для антикризового управління особливе значення має перспективність, можливість вибрати і побудувати раціональну стратегію розвитку.

Існують різні стратегії антикризового управління:

- попередження кризи, підготовки до її появи (превентивні заходи);

- вичікування зрілості кризи на базі надійного прогнозування для успішного вирішення проблем її подолання;

- протидії кризовим явищам, уповільнення їх процесів (активна оборона);

- стабілізації ситуацій за допомогою використання резервів, додаткових ресурсів на основі заздалегідь розроблених заходів антикризового управління;

- розрахованого ризику на стратегічний період;

- послідовного виходу з кризи;

- передбачення і створення умов усунення наслідків кризи.

(рис 4.2)Основні причини криз і шляхи антикризового управління.

Поиск по сайту: