Принцип превентивності і стратегічна екологічна оцінка

Але, як показує досвід, такий підхід виявляється недо­статнім. Якщо проект уже розроблений без врахування екологічних факторів, то ніяка експертиза не може зробити його екологічно безпечним. Так, у рамках того ж приклада, експер­тиза, у кращому випадку, могла повернути проект «на доробку», що нерідко носила косметичний характер, чи взагалі його «заборонити», таким чином, принципово протиставляючи економічний розвиток і охорону навколишнього середовища.

Сучасні уявлення про процес екологічної оцінки проектів полягають в тому, що він повинен починатися на самих ранніх стадіях розробки проекту і проходити паралельно з процесом проектування. При цьому результати екологічної оцінки проекту використовуються не тільки для «обґрунтування» уже прийнятих проектних рішень і навіть не тільки для розробки спеціальних природоохоронних заходів, а для прийняття ключових рішень на вибір технології і місця розміщення об'єкта.

Однак навіть у тому випадку, якщо екологічна оцінка проводиться відповідно до викладених вище принципів, можна констатувати, що вона починається недостатньо рано. Так, рішення про здійснення будь-якого великого проекту, на-

РОЗДІЛ 11

приклад будівництва електростанції, як правило, приймається в рамках галузевих програм чи планів територіального розвитку. Наслідком принципу превентивності є те, що оцінка діяльності повинна здійснюватися до фактичного прийняття (а не до формального затвердження) відповідного рішення, отже, предметом екологічної оцінки повинний бути план чи програма. Така оцінка називається стратегічною екологічною оцінкою (СЕО). У ході такої оцінки, зокрема, можуть бути розглянуті альтернативні варіанти досягнення поставлених цілей (напри­клад, вибір типу джерела енергії, проекти, спрямовані на енергозбереження), у тому числі варіанти здійснення кон­кретних проектів для досягнення цих цілей. Зрозуміло, альтернативи можуть (і повинні) бути розглянуті й у ході ЕО проектного рівня, однак ухвалення рішення про відмову від реалізації проекту чи принципові зміни типу об'єкта на цьому етапі можуть бути пов'язані з великими труднощами.

Однак роль СЕО не обмежується забезпеченням своє­часного розгляду альтернатив і пов'язаного з ними впливу на навколишнє середовище. Здійснення конкретного проекту може тією чи іншою мірою визначати напрямок розвитку території. Наприклад, спорудження великої електростанції може значною мірою визначити розвиток енергоємістких виробництв і, з іншого боку, істотно обмежити можливості розвитку туризму, рекреаційного використання території. Зрозуміло, такі напрямки повинні визначатися не стихійно, в результаті здійснення ряду окремих проектів, а усвідомлено, на підставі пріоритетів, встановлених систематичним чином. Стратегічна екологічна оцінка може відіграти важливу роль у цьому процесі, забезпечуючи врахування екологічних факторів при виявлені пріоритетів розвитку.

Таким чином, СЕО не тільки відстороняє деякі обмеження екологічної оцінки проектів, але і є ключовим елементом стійкого розвитку.

Екологічна оцінка проектів і післяпроектний аналіз. Щоб бути ефективним, механізм ЕО повинен враховувати цю

Екологічний менеджмент

особливість проектного циклу. Для ефективного розвитку екологічної оцінки необхідна організація «зворотного зв'язку», що дає можливість оцінити відповідність чи невідповідність зроблених пророкувань реальному впливу на навколишнє середовище і, за необхідності, здійснити заходи щодо кори­гування діяльності.

Ця мета досягається шляхом розробки за результатами ЕО планів екологічного менеджменту і програм післяпроектного аналізу.