Підземні горизонти

ДОДАТКИ

Екологічний менеджмент ______________________________

Необхідні поняття і визначення

Постійне поліпшення (поступове) - процес поліпшення системи екологічного менеджменту (далі EMS), спрямований на досягнення кращих екологічних показників діяльності організації відповідно до її екологічної політики. Мається на увазі, що процес такого поліпшення не обов'язково повинний відбуватися у всіх сферах діяльності

організації одночасно.

Навколишнє середовище - середовище, у якому організація функціонує, включаючи повітря, воду, землю, природні ресурси, флору, фауну, людське суспільство і їхні взаємозв'язки. Поняття про навколишнє природне середовище трактується як природне середовище прибування людини, біосфера, що служить умовою, засобом і місцем життя людини і інших живих організмів; у широкому понятті слова включає природу (природні екосистеми) і навколишнє середовище як ту частину природного середовища, що перетворена в результаті людської діяльності. Таким чином, у контексті ISO 14000 навколишнє середовище розуміється як середовище, що оточує власне організацію (підприємство), а суспільство (жителі) розглядається як елемент середовища, на який справляється, як і на інші елементи, вплив.

Вплив на навколишнє середовище - будь-яка зміна в на­вколишнім середовищі (як негативна, так і позитивна), яка цілком чи частково є результатом діяльності організації чи вироблених нею продукції і послуг. Тлумачний словник з охорони природи трактує вплив на навколишнє середовище (негативний антропогенний вплив на навколишнє середовище) як будь-які потоки речовини, енергії й інформації, що безпосередньо утворюються в навколишнім середовищі чи заплановані в результаті антропогенної діяльності і, що призводять до негативних змін навколишнього середовища і наслідкам цих змін. Система екологічного менеджменту (EMS) - частина загальної системи менеджменту, що включає організаційну структуру, пла­нування, розподіл відповідальності, практичну діяльність, процедури (прийоми), процеси і ресурси, необхідні для розробки, впровадження, досягнення цілей екологічної політики, її перегляду і коректування.

Аудит системи екологічного менеджменту - процес систе­матичної документованої перевірки й оцінки об'єктивним шляхом встановлених показників, що починається з метою встановлення відповідності характеристик EMS спеціально означеним організацією критеріям такої оцінки; результати аудиту EMS повинні бути доведені до менеджерів.

Екологічний аудит - систематичний документований процес перевірки, що полягає в одержанні об'єктивним шляхом і оцінці свідчень аудирування: екологічний аудит спрямований на вста­новлення відповідності екологічно значимих видів діяльності, подій, умов, систем чи менеджменту інформації з цих питань, критеріям аудирування; результати цього процесу доводяться до відома клієнта. Відзначимо, що в англійських текстах використовуються два терміни, а саме environmental і audit environmental auditing. Причому аудит означає власне процес перевірки, а аудирування скоріше відноситься до виду діяльності. Наприклад, стандарт ISO 14010 названий «Guide­lines for environmental auditing - General principles», де мова йде про керівництво для проведення екологічних аудитів, тобто для розвитку

цієї діяльності.

Екологічна мета - загальна екологічно значима ціль діяльності організації, встановлена екологічною політикою цієї організації, ступінь досягнення якої оцінюється в тих випадках, коли це практично

можливо.

Екологічні показники діяльності організації - вимірювані результати функціонування системи екологічного менеджменту, що відносяться до питань контролю впливу на навколишнє середовище відповідно до цілей і задач організації, встановлених її екологічною

політикою.

Екологічна політика - визначена організацією сукупність намірів і принципів у відношенні екологічних показників її діяльності, що створює основу для розробки конкретних цілей і задач. У тлумачному словнику з охорони природи наводиться наступне визначення: «Політика екологічна - сукупність способів досягнення поставлених екологічною стратегією цілей і завданнь». При цьому екологічна стратегія визначена як сукупність конкретних цілей і завданнь, розрахованих на реальні можливості і терміни їхнього досягнення, в сфері охорони навколишнього середовища і використання природних

ресурсів

Екологічне завдання (завдання екологічної діяльності) -

детальна вимога у відношенні до екологічних показників діяльності

організації в цілому чи її підрозділів, яка випливає із встановленої

екологічної мети діяльності організації і підлягає виконанню задля

досягнення цієї мети.

Зацікавлена сторона - особистість чи група осіб, зацікавлених чи потрапивших під вплив, пов'язаний з екологічними показниками діяльності організації.

Екологічний менеджмент

Організація - компанія, корпорація, фірма, підприємство, установа, орган влади, їхня частина чи комбінація, об'єднана з іншими, приватна чи державна, котра виконує свої функції і має систему управління. У тому випадку, якщо в організацію входять кілька структурних одиниць, такі одиниці (підрозділи) можуть розглядатися як організації.

Запобігання забрудненню - використання процесів, матеріалів, практичних прийомів, продукції таким чином, щоб уникнути чи скоротити забруднення через вживання контрольних заходів у відношенні забруднення; включає рециклювання, переробку, зміну технологічних процесів, механізми контролю (виділення забруд­нюючих речовин, уловлювання, очищення), ефективне використання ресурсів, заміну сировини і матеріалів. Вигідність запобігання забрудненню визначається можливістю скорочення впливу на навколишнє середовище, збільшенням ефективності і зменшенням витрат на виробництво (продукції, послуг тощо.).

Тематика рефератів за курсом «Екологічний менеджмент»

1. Проблеми взаємодії суспільства і природи.

2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище і його наслідки.

3. Планування екологічної діяльності.

4. Методи управління природокористуванням. 5.Принципи екологічної політики.

6. Правові основи природокористування.

7. Адміністративне регулювання природоохоронної діяльності.

8. Інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності,

9. Методи економічної оцінки природних ресурсів.

10. Методи економічної оцінки земельних ресурсів.

11. Методи економічної оцінки водних ресурсів.

12. Методи економічної оцінки корисних копалин.

13. Методи економічної оцінки біологічних ресурсів.

14. Методи економічної оцінки лісових ресурсів.

15. Методи економічної оцінки рекреаційних ресурсів.

16. Екологічні витрати і шляхи їх усунення.

17. Методи розрахунку збитку від забруднення навколишнього

середовища.

18. Методи розрахунку економічної ефективності природо­охоронних витрат.

19. Система платежів за забруднення навколишнього середовища.

_________________________________________ ДОДАТКИ

20. Фінансування природоохоронної діяльності. Природо­охоронні фонди.

21. Система екологічного страхування.

22. Еколого-економічне стимулювання.

23. Екологічний аудит.

24. Форми міжнародного співробітництва в питаннях раціо­нального природокористування.

25. Вплив НТП на стан природного середовища.

26. Проблеми раціонального природокористування в різних країнах.

27. Поняття «екосистема», основні закономірності її розвитку.

28. Війна і біосфера.

29. Розвиток охорони природи в Україні.

30. Охорона біологічних ресурсів України.

31. Екологізація виробництва: сутність, методи, ефективність.

32. Відходи виробництва як сировина.

33. Причини довголіття.

34. Значення сугестивності для керування особистістю.

35. Застосування методів математичного моделювання в екології.

36. Використання й охорона водних ресурсів Українського
Причорномор'я (чи однієї з областей України на вибір).

37. Використання й охорона біологічних ресурсів України.

38. Використання й охорона ресурсів Чорного моря.

39. Використання й охорона ресурсів Азовського моря.

40. Використання й охорона ресурсів Світового океану.

41. Рідкі і зникаючі рослини України.

42. Використання дикоростучих рослин у народній медицині і як продукти харчування.

43. Альтернативні джерела одержання енергії.

44. Способи утилізації відходів.

45. Варіанти заміни бензину на інші види палива.

46. Проблеми раціонального природокористування в сільському

осподарстві України.

47. Екологічні проблеми лиманів України.

48. Проблеми нестачі питної води і шляхи її вирішення (на ірикладі України, чи інших країн світу).

49. Шумове забруднення в городах і методи боротьби з ним.

50. Способи очищення стічних вод і атмосферних викидів від

абруднення.

51. Продукти харчування і їхнє забруднення шкідливими

компонентами.

Екологічний менеджмент

ДОДАТКИ

52. Екологічні проблеми Дністра.

53. Екологічні проблеми Дніпра.

54. Екологічні проблеми рік України.

55. Наслідки Чорнобильської аварії.

56. Екологічні проблеми енергетики.

57. Природа - лікувальник усіх хвороб.

58. Екологічні наслідки ядерних випробувань.

59. Гонка озброєння і раціональне природокористування.

60. Проблеми зрошуваного землеробства.

61. Основи лікувального голодування.

62. Вода, що ми п'ємо.

63. Основи раціонального харчування.

64. Психофізичні можливості людини.

65. Ринкові відносини і раціональне природокористування.

66. Зони екологічних катастроф.

67. Законодавство в сфері екологічного менеджменту.

68. Регіональна екополітика.

69. Глобальна екополітика.

70. Національна екополітика.

71. Ліцензовані види діяльності.

72. Методи управління екополітикою.

73. Механізм створення й особливості існування екологічних фондів.

74. Формування ринку екологічних послуг.

75. Екологічний ризик і управління ним.

76. Екологічна експертиза нової техніки.

77. Міжнародне співробітництво в сферах екологічної експертизи та екологічного аудиту.

78. Екологічний аудит територій.

79. Екологічний консалтинг.

80. Екологічний аудит об'єктів, що складають державну таємницю.

81. Екоменеджмент у країнах ЄС.

82. Екоаудит і приватизація

83. Екоаудит в інвестиційних процесах.

84. Екоаудит і ціноутворення.

85. Екоаудит і «зелені технології».

86. Екологічна експрес-оцінка інвестиційних і інших видів ризиків.

87. Менеджмент відходів.

88. Маркірування небезпечних матеріалів і продукції.

89. Аудит скидань стічних вод.

Поиск по сайту: