Кастрація кнурів

Найчастіше кастрацію проводять з метою поліпшення відгодівлі, смакових якостей м'яса, запобігання спонтанному осіменінню свинок.

Методи кастрації визначаються в основному віком тварин. Із 10-денного до 1,5-місячного віку застосовують кривавий відкритий метод "на відрив", а з 1,5-місячного до 6—8-місячного віку кастрацію кнурців проводять кривавим відкритим методом "на лігатуру".

Щодо кастрації кнурів старшого віку (8—12 міс і старше) існують дві точки зору.

Перша: у зв'язку з тим, що з віком у кнурів є тенденція до розширення пахвинних кілець, автори рекомендують проводити кастрацію кривавим закритим методом. Зазначений спосіб надійно профілактує випадіння органів тазової та черевної порожнини (найважче післякастраційне ускладнення). Але у кнурів порівняно щільно зростаються фасція мошонки і загальна піхвова оболонка, у них добре розвинута мошонкова зв'язка. Кастрація таких тварин закритим методом пов'язана із значним ушкодженням м'яких тканин, що спричинює появу сильних больових подразнень.

У зв'язку з цим при кастрації кнурів слід обов'язково звертати увагу на застосування достатнього знеболювання (загального і місцевого), оскільки у противному випадку не виключена можливість загибелі тварини від больового шоку під час операції або в перші години після неї.

Друга: інші автори радять і для кнурів застосовувати кривавий відкритий метод кастрації "на лігатуру". У таких випадках перед операцією тварину ретельно клінічно обстежують, визначають розміри зовнішнього пахвинного кільця. Тварин, схильних до пахвинно-мошонкових гриж, каструють закритим методом.

Незалежно від віку кнурців, якщо перед кастрацією встановлюють наявність патологічних змін (розширені пахвинні кільця, хронічне асептичне запалення або водянка піхвової оболонки тощо), показана кастрація закритим методом. Тварин з одним сім'яником (односторонній крипторхізм, монорхізм) каструють закритим методом.

5.1. Кастрація відкритим кривавим методом "на відрив".

Фіксація. Краще всього тварину фіксувати у спинному лежачому положенні на жолобкуватому столі або у висячому положенні, притримуючи руками за задні кінцівки, головою донизу. Знеболювання не проводять.

Техніка операції. Після підготовки операційного поля хірург старанно фіксує сім'яники в мошонці, для чого зігнутим середнім пальцем лівої руки, натискаючи спереду в ділянці шийки мошонки, відтісняє сім'яники до дна мошонки, захоплюючи їх з боків великим і вказівним пальцями. Шкіра мошонки повинна бути помірно напруженою і не мати складок. Шари мошонки розсікають одномоментним розрізом, відступивши від шва мошонки на 0,5—1 см. Довжина розрізу повинна бути такою, щоб без надмірних зусиль сім'яники могли виходити назовні через рану мошонки, тобто майже такою, як довжина сім'яника. Далі лівою рукою фіксують сім'яник, а вказівним пальцем правої руки переривають брижу, а потім перехідну зв'язку (що порівняно легко вдається у молодих кнурців); опускаючи її в глибину рани по ходу сім'яного канатика, звільняють останній і сім'яник з придатком від брижі. Підтягують сім'яник максимально назовні й через шкіру, біля зовнішнього пахвинного кільця, пальцями лівої руки фіксують сім'яний канатик. Правою рукою перекручують сім'яник кілька разів навколо осі й обривають сім'яний канатик різким рухом у бік. При цьому потрібно домагатися такої фіксації сім'яного канатика, щоб після його відриву кукса залишилася затиснутою пальцями лівої руки. З метою кращого дотримання цієї умови для фіксації сім'яного канатика можна застосовувати гемостатичні пінцети, їх накладають максимально високо на сім'яний канатик, завершуючи операцію, як і в попередньому випадку. Ватномарлевим тампоном видаляють згустки крові з рани, присипаючи її складною присипкою.

5.2. Кастрація кривавим відкритим методом "на лігатуру".

Фіксацію і знеболювання виконують так само, як і при кастрації "на відрив".

Техніка операції. Шари мошонки розсікають одномоментним розрізом разом із загальною піхвовою оболонкою. Після від'єднання перехідної зв'язки та брижі, максимально високо, на найтоншу ділянку сім'яного канатика накладають лігатуру. Відступивши від неї на 1,5—2 см, ножицями пересікають сім'яний канатик. Переконавшись у відсутності кровотечі, завершують операцію, як і в попередньому випадку.

Поиск по сайту: