Відмінності між аудитом, обліком, ревізією і судово-бухгалтерською експертизою

За умов ринкової економіки та різноманітності форм власності постала необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту. У світовій практиці аудит набув широкого поширення. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки будь-якої країни. Аудитори стали потрібні як власникам компаній, фірм, об'єднань, так і незацікавленій стороні — суду, арбітражу, які обстоюють справедливість. Розвитку аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів між підприємцями (адміністрацією, управлінцями, менеджерами), коли власник для керівництва своїми підприємствами наймав спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власник мусив вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

В умовах ринку ніхто в діловому світі не приймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджено аудиторським висновком. Аудиторські служби на договірних засадах надають також консультації, розробляють рекомендації щодо ведення й постановки обліку, збільшення прибутків, підвищення рентабельності, оздоровлення фінансового стану. Залучені до аудиту висококваліфіковані зовнішні консультанти найбільш об'єктивно й фахово вирішують досліджувані питання.

Хоч саме поняття аудиторства нерівнозначне таким поняттям, як аналіз господарської діяльності, документальна ревізія, судово-бухгалтерська експертиза, але під час здійснення своєї діяльності аудитори широко використовують процедури із наведених та інших сфер облікової і контрольно-аналітичної діяльності.

Ревізія — це складова системи управлінського контролю, покликана встановлювати законність, вірогідність, доцільність і економічну ефективність здійснюваних господарських операцій. Основні завдання ревізії такі: здійснення контролю за дотриманням державної дисципліни, використанням коштів, збереженням матеріальних цінностей, правильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності й попередження фактів безгосподарності, зловживань і крадіжок.

Аудит – незалежна перевірка фінансових звітів і бухгалтерських балансів суб'єктів підприємницької діяльності з метою одержання висновків.

Спільність аудиту і ревізії полягає в "ому, що вони досліджують один предмет — господарсько-фінансову діяльність підприємств, користуються однаковими методичними прийомами і процедурами господарсько-фінансового контролю. Вони однаковою мірою покликані виявляти негативні явища в діяльності юридичних і фізичних осіб з метою ліквідації й попередження їх у майбутньому, тобто активно реагують на виявлення причин і винуватців безгосподарності і порушень нормативно-правових актів. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації — первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, баланси і звіти, закони й інструктивно-нормативні акти з питань виробничої діяльності підприємств і організацій, що підлягають перевірці.

Однак висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час вирішення майнових спорів у арбітражному й народному судах між власником і його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності й розширення сфер впливу підприємницьких структур, сприяє розвиткові маркетингу й комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства.

Широке впровадження діяльності аудиту в сферу економіки України обумовлене такими перевагами різким скороченням бюджетних коштів на утримання відомчого контрольно-ревізійного апарату; Надходженням додаткових коштів у бюджет від аудиторських фірм та фізичних осіб — підприємців-аудиторів тощо.

Іноді плутають аудит з бухгалтерським обліком, бо вони тісно пов'язані між собою. Бухгалтерський облік як складова системи управління виконує три окремі функції - інформаційну, контрольну та аналітичну. Бухгалтерський облік - це запис, класифікація й узагальнення господарських процесів на підставі документів для підготовки інформації й прийняття відповідних рішень. З одного боку, бухгалтери покликані оволодівати принципами і положеннями, що є базою для підготовки інформації, з іншого — під час аудиту бухгалтерських даних виникає потреба встановити правильність відображення бухгалтерської інформації відповідно до фактичних процесів.

Оскільки бухгалтерські правила — критерії оцінки того, чи правильно сформульовано бухгалтерську інформацію, то аудитор, використовуючи цю інформацію, повинен добре знати ці правила. Він зобов'язаний не тільки розуміти бухгалтерський фінансовий і управлінський облік, а й бути компетентним у накопиченні й тлумаченні аудиторських свідчень, що й відрізняє аудитора від бухгалтера. Аудитор стикається з визначенням правильності процедури аудиту, розміру вибірки, хронометражу перевірок (тестів) і оцінки результатів.

Поиск по сайту: