Прийоми і способи економічного аналізу в контрольно-ревізійному процесі

Фінансово-господарський контроль, як і будь-яка економічна наука, безпосередньо пов'язаний з економічним аналізом. Він використовує прийоми й способи цієї науки, спираючись на систему застосовуваних у ньому показників, порядок їх виміру, реєстрації й узагальнення. Для більш ефективного проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства ревізор повинен володіти методикою аналізу основних економічних показників, а саме: аналізу платоспроможності (ліквідності) підприємства, його фінансової сталості, витрат, прибутку й рентабельності, дебіторсько-кредиторської заборгованості, показників використання власного капіталу й ефективності інвестиційної діяльності тощо.

За допомогою прийомів і способів економічного аналізу здійснюються контроль за виконанням планових показників і виявленням не використаних резервів виробництва.

У процесі ревізії аналіз допомагає ревізору здійснити дійовий контролі», вивчити взаємозв'язок між окремими факторами й вплив кожного з них на кількісні та якісні показники, виявити резерви в діяльності підприємств, активно вплинути на поліпшення роботи підприємства.

Мета аналізу під час ревізії – не тільки з'ясування й вивчення причин і факторів, які вплинули на відхилення тих чи інших показників від норми і плану, а й виявлення слабких місць у роботі підприємства для наступної поглибленої перевірки.

Глибокий аналіз роботи підприємств є важливим засобом контролю за правильним, раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів.

Економічний аналіз і комплексна ревізія перебувають у тісному взаємозв'язку, доповнюють одне одного.

Аналіз — це: розчленування (уявне або реальне) об'єкта на елементи; аналіз нерозривно пов'язаний з синтезом (з’єднанням елементів у єдине ціле); синонім наукового дослідження взагалі; у формальній логіці — уточнення логічної форми (структури) міркування.

У широкому розумінні аналіз — це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, що ґрунтується на розчленуванні на частини й вивченні їх у всій багатогранності зв'язків і залежностей.

За сучасних умов слід визначити загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні (тобто па рівні національної економіки та її окремих галузей) і конкретно-економічний аналіз на мікрорівні — аналіз господарської діяльності для вивчення економіки окремих підприємств.

Під час проведення комплексних ревізій широко використовують оперативний (ситуаційний) аналіз, який проводиться відразу після здійсненна господарських операцій. Його мета — оперативно виявити недоліки й видимати па господарські процеси. Важливість і застосування полигає в тому, що ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як щодо виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і щодо його зовнішнього середовища.

Для оцінювання діяльності підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) застосовують підсумковий (заключний) аналіз тобто діяльність підприємства вивчається комплексно й всебічно звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується повна оцінка діяльності підприємства щодо використання наявних; можливостей. Оскільки оперативний і підсумковий види аналізу взаємопов'язані й доповнюють один одного. Вміле їх використання дає змогу не тільки оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, а й комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності за відповідні періоди га розробляти заходи для підвищення ефективності виробництва.

У своїй практичній діяльності ревізори використовують як внутрішньогосподарський аналіз (вивчають діяльність одного підприємства та його структурних підрозділів), так і міжгосподарський (порівнюють результати діяльності двох або більше підприємств), що дає змогу виявити передовий досвід, резерви, недоліки, об'єктивно оцінити діяльність підприємства.

За методикою вивчення об'єктів аналіз господарської діяльності буває порівняльним (порівнюють звітні дані з показниками поточного року, минулих років, передових підприємств), факторним (скерований на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників) і діагностичним (спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для одного порушення). Володіння цим способом дає змогу ревізору швидко й достатньо точно встановити характер порушень без безпосередніх вимірювань. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції випереджають темпи зростання товарної продукції, то зростають лишки незавершеного виробництва.

У ревізії може бути використаний і маржинальний аналіз — метод оцінювання й обірунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажу, собівартості у прибутку й поділу затрат на постійні й змінні.

З використанням економіко-математичного аналізу ревізор вибирає найбільш оптимальний варіант вирішення економічного завдання, при цьому виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого використання наявних ресурсів.

Детермінований аналіз застосовується для дослідження функціональних взаємозв’язків між факторними й результативними показниками.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний та ін.) використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності

Функціонально-вартісний аналіз — спосіб виявлення резервів, зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація тощо). Його призначення — виявити й попередити зайві затрати за рахунок ліквідації зайвих деталей, вузлів, заміни матеріалів тощо.

Крім того, розрізняють аналіз внутрішній і зовнішній, суцільний і вибірковий, комплексний і тематичний.

Всі вищевказані види аналізу господарської діяльності мають безпосереднє застосування в ревізіях і перевірках (рис. 1). Таким чином, аналіз господарської діяльності, як і. контроль та ревізія, є важливим елементом системи управління виробництвом, дійовим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів і управлінських рішень.

Поиск по сайту: