Перевірка відповідності виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної тати

При обчисленні середньої заробітної ш ати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагород,а за підсумками річної роботи та вислугу років тощо, виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони пригадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

В ревізійній практиці зустрічаються випадки коли до розрахунку се­редньої заробітної плати включають наступні виплати: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); г)премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); д)грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; е)пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; с) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; з)дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; и) виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; і ) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати. Включення цих виплат до розрахунку середньої заробітної плати є порушенням встановленого порядку нарахування відпускних.

Порядок обкладання обов'язковими податками і зборами сум відпускних такий же, як і порядок оподаткування основної заробітної плати. Проте, існують особливості нарахування й утримання прибуткового податку з доходів, що виплачуються працівникові, який ще у відпустку, які викладено в пп.9.4 п.9 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12.

Порядок нарахування податку такий: окремо утримується податок із заробітку за минулий місяць, якщо до часу, коли працівник іде у відпустку, Цей податок не було утримано; окремо утримується із заробітку за поточний місяць і заробітку за дні відпустки в цьому місяці, якщо працівник перебуватиме у відпустці до кінця цього місяця; із заробітку за дні відпустки, що припадають на неповний наступний місяць, у разі надання відпустки податок не утримується, Податок із цих сум утримується після повернення з відпустки за сукупністю із заробітком за весь цей місяць на загальних підставах.

Особливу увагу ревізору потрібно також звернути на перевірку грошових компенсацій за невикористані щорічні відпустки. Компенсації виплачуються у разі звільнення працівника за всі не використані ним дні щорічної відпустки. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

При бажанні працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У період економічної кризи на підприємствах було відпустки без збереження заробітної плати були досить поширеним явищем. Але після 18 листопада 2001 року, тобто з часу набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про відпустки”, надання відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням у разі простою підприємства з незалежних від працівників причин неможливо. Перевіряючий має знати, що відповідно до Листа Пенсійного фонду України № 04/1929-36 від 02.10.99 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. № 1740, надання відпустки без збереження заробітної плати зобов'язує підприємства, установи і організації сплачують збір у розмірі 32 відсотків мінімальної заробітної платні з розрахунку на одного найманого працівника. Ревізор може звернути увагу на те чи надання відпустки частинами не призвело до зменшення річної норми робочого часу порівняно з використанням працівником цієї відпустки одноразово.

Наприклад: працівник використовує у 2003 році щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів частинами: з 1 до 13 липня — 12 календарних днів; з 2 по 7 вересня — 5 календарних днів; з 1 до 12 жовтня — 11 календарних днів; з 5 до 7 листопада — 2 календарні дні. За такого поділу відпустки працівник не працював би 26 днів, тоді як при одноразовому її використанні з 1 до 31 липня, на період відпустки припаде 22 робочі дні. Тобто працівник за рік додатково не від працю г 4 робочі дні.

Таким чином, у разі поділу на прохання працівника щорічної відпустки, що надається в календарних днях, на частини, загальна тривалість її не тільки не повинна перевищувати норми, передбаченої законодавством для тієї чи іншої категорії працівників, але й повинно забезпечуватись збереження річної норми робочого часу з урахуванням тривалості відпустки за її одноразове надання. Для цього рекомендовано надавати наступну частину відпустки з дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини.

Поиск по сайту: