Розрахунки з оплати праці в натуральному виразі і відрахування у централізовані фонди

Законом України “Про оплату праці” (ст. 23) визначено, що заробітна плата на території виплачується у грошових знаках, які мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або в будь-якій іншій формі заборонена. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України “Про оплату праці” колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 50 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Перевіряючи розрахунки з працівниками при натуроплаті, потрібно вияснити, чи не проводилася їм виплата заробітної плати недозволеними товарами, перелік яких встановлений Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 03.04.93 р. № 244). При обкладенні податками натуроплати, окрім звичайних для оплати праці платежів, по даних операціях нараховується ПДВ та податок на прибуток.

Підставою для оподаткування натуроплати податком на прибуток слу­жить п.7.1. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”. В ньому подані особливості оподаткування бартерних операцій. Саме до такого виду можна віднести розрахунки з працівниками при застосуванні натуроплати. Адже бартер — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків, в даному випадку, роботи у будь-якій формі, іншій, ніж грошова.

Відповідно до законодавства доходи та витрати від здійснення товарообмінних операцій визначаються платником податку виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни. При оплаті праці в натуральному вигляді об'єктами обміну виступають: заробітна плата, яка належить до виплати працівникам; говари чи продукція власного виробництва. Вартість першого об'єкта обміну можна точно визначити, отримавши дані із розрахунково-платіжної відомості нарахування заробітної плати. Вартість другого об'єкта обміну можна визначити на підставі Декрету про прибутковий податок з громадян. Тобто товари чи продукція, якою оплачується заробітна плата, буде оцінюватися за відпускною середньою ціню продажу стороннім споживачам.

Таким чином, ревізор має розуміти, що при натуроплаті обкладанню за ставкою 30% підпадає різниця між звичайними цінами відпущеної праців­никові продукції (включення до валових доходів) та собівартістю відпущеної продукції (убуток балансової вартості готової продукції, п.5.9.).

Поиск по сайту: