І. Сутність і своєрідність заробітної плати в освіті

Існують різні точки зору щодо економічної природи заробітної плати. Панують дві основні концепції визначення її сутності: заробітна плата є грошовим вираженням вартості і ціни товару "робоча сила", і заробітна плата є ціною праці. Теоретичні основи обох концепцій закладені класиками англійської політичної теорії. А.Сміт вважав, що товаром є праця, яка має "природну ціну". Тому він розглядав зарплату, як природну винагороду за працю. У її основі лежить вартість засобів існування, необхідних для життя робітника і його сім'ї. Не роз'єднуючи працю і робочу силу, А.Сміт фактично зводив нормальний рівень зарплати до вартості робочої сили.

Д.Рікардо вважав, що праця - товар, а зарплата - його ціна. Але він бачив у зарплаті лише частину створеної робітником вартості.

При капіталізмі робітник продає не працю, а робочу силу. Сама ж вартість робочої сили визначається вартістю засобів існування робітника і його сім'ї (їжі, житла, освіти і т.д.).

До числа сучасних визначень зарплати як ціни ресурсу відноситься теорія людського капіталу. Вона головну увагу фіксує не стільки на кількісних, стільки на якісних різноманітностях у робочій силі. Згідно цієї теорії, лише порівняно невелика частина зарплати видається за звичайну, некваліфіковану працю. Основна ж частина заробітної плати залежить від рівня освіти, кваліфікації робітників. Вищі прибутки одержують ті, хто більше вклав у освіту.

На перший погляд здається, що заробітна плата працівників освіти становить собою ту частину національного прибутку, яку створили робітники галузей матеріального виробництва і яка потрапляє йому в результаті перерозподілу через бюджет. Але насправді викладач виробляє послуги, бере участь у створенні національного прибутку.

Тому, заробітна плата працівників освіти - це частина національного прибутку, яка повинна потрапляти їм у відповідності з кількістю і якістю їх праці.

У сучасному ринковому господарстві зарплата виступає особливою і найрозвиненішою формою матеріальної винагороди за результати праці з урахуванням законів вартості, попиту і пропозиції. Заробітна плата виконує дуже важливі економічні функції: виробничу і стимулюючу. Оскільки зарплата - основне джерело прибутків робітників і службовців, вона виступає головним засобом відновлення їх здібностей до праці. Разом з тим, вона є формою матеріального стимулювання праці.

Зарплата - один із найважливіших економічних важелів, які включені в господарський механізм і регулюють розвиток ринкової економіки. Звідси виступає необхідність постійного росту і вдосконалення заробітної плати.

Зарплата працівників освіти має свої характерні риси, які зумовлені специфікою галузі і педагогічної праці. У сфері освіти по особливому формується фонд заробітної плати - шляхом перерозподілу національного прибутку через державну бюджетну систему і лише частково за рахунок зароблених самою установою державних грошових засобів.

Так як у матеріальному виробництві головним показником результатів праці є кількість і якість виробленої продукції, у галузі освіти такий показник найчастіше не використовується. Тут потрібні інші критерії кількісної і якісної оцінки результатів праці. У справі наукової організації заробітної плати в галузі освіти найважчою є внутрішня диференціація в оплаті праці різних категорій працівників.

У зв'язку з тим, що результати праці тут найменше пов'язані з візуальним визначенням і важче піддаються точному обліку, можуть бути оцінені опосередковано, через певний час, в освітянських установах прийнята посистемна оплати праці з урахуванням кількості фіксованих годин роботи, а не виготовленої продукції.

Поиск по сайту: