|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Джерела бюджетів на освітуВ Україні освіта фінансується урядом із загальних податкових надходжень, акумульованих за допомогою різних податків. Разом з тим, простежується певний зв’язок між фондами системи освіти та конкретними податками. Між бюджетами різних рівнів існує розподіл відповідальності за акумуляцією відповідних податків та їх використання. Державний бюджет формується за рахунок податку на додану вартість та акцизного збору. Доходи місцевих бюджетів складаються з податку на доходи підприємств і організацій, прибуткового податку з громадян, інших місцевих податків та зборів. Таким чином, переважна частина видатків на загальну середню освіту формується з надходжень від податку на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян. З 1999 року відбувається перерозподіл повноважень між державним та місцевим бюджетами. Усе більша частина місцевих податкових надходжень зосереджується в центрі. Якщо раніше місцеві бюджети були загромаджені надходженнями від податку на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян, то тепер у районі залишаються, як правило, надходження від прибуткового податку. Це зменшує обсяги місцевих бюджетів та можливості, спонукає до гнучкого управління і фінансування місцевих потреб, у тому числі й закладів освіти. Окрім цього, ускладнюється сам процес фінансування. Хоча місцеві органи, що безпосередньо виділяють кошти на підпорядковані їм заклади, і укладають кошториси згідно з потребами освіти, проте реальні асигнування не відповідають розрахункам, оскільки їх обсяги визначаються органами влади вищого рівня.
Реальна практика фінансування закладів освіти Видатки на освіту становлять найбільшу частину місцевих бюджетів, хоча величина її може значною мірою варіювати залежно від таких чинників: - кількості навчальних закладів, що входять до юрисдикції району; - обсягу бюджету, який у свою чергу визначається рівнем розвитку виробничої сфери району, обсягом податкових надходжень та тією їх частиною, що залишається в розпорядженні району. В умовах скрутного економічного становища, процес нарахування бюджетних коштів на освіту, у тому числі й на загальну середню, відбувається не стільки знизу (від навчальних закладів), скільки зверху – за розпорядженням обласної влади. Бухгалтерії районних відділів освіти в межах суми, визначеної в області, розподіляють видатки на школи, враховуючи в першу чергу обов’язкові витрати.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |