Права закладів освіти щодо розпорядження своїми коштами

Фінансово-господарська діяльність навчальних закладів здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Якщо в кошторис раніше включалися тільки надходження з державного бюджету на передбачені нормативними документами витрати, то за новим порядком він включає загальний фонд (надходження з державного бюджету та розподіл нормативних видатків) і спеціальний фонд (позабюджетні надходження та їх розподіл).

Обсяги державного фінансування визначаються відповідно до визначених нормативів. Дохідна частина спеціального фонду розраховується за кожним джерелом доходів, що планується на наступний рік.

Усі кошти та цінності, одержані навчальним закладом у вигляді допомоги або добровільних пожертвувань для забезпечення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності не вважаються прибутком і не оподатковуються. Надходження цих коштів не зменшує обсягів бюджетного фінансування. Одержані з державного бюджету асигнування та позабюджетні кошти навчальних закладів не підлягають вилученню, але використовуються виключно за призначенням, тобто на передбачені за кошторисом потреби.

Нормативно-правові засади фінансування закладів середньої освіти залишають за ними дуже незначну свободу в розпорядженні своїми ресурсами. Як правило, фінансові справи шкіл та всю районну статистику ведуть централізовані бухгалтерії при районних відділах освіти.

Виділені з районного бюджету кошти на освіту розподіляються бухгалтеріями між закладами району. У першу чергу забезпечується фінансування основних обов’язкових видатків (на заробітну плату, комунальні послуги, а також на утримання самих бухгалтерій), а потім, за залишковим принципом, – на інші потреби шкіл.

Останнім часом поширюється практика переходу закладів середньої освіти на самостійне фінансування, вони набувають статусу юридичної особи, мають власний рахунок, самі ведуть свої фінансові справи та звітують перед податковою інспекцією.

В Україні загальної статистики, щодо кількості таких закладів немає. Наприклад, у м. Харкові 111 зі 187 шкіл перебувають на самостійному балансі, усього по області – 4333 із 10007 усіх середніх шкіл. У Києві в умовах фінансової самостійності працюють майже всі школи Харківського району, тоді як у Дарницькому – лише одна школа-інтернат. У Володимир-Волинському районі Волинської області всі заклади середньої освіти перебувають на самостійному балансі. Така фінансова самостійність не розширює прав шкіл щодо розпорядження ресурсами. Вони повинні використовувати свої бюджетні та позабюджетні кошти тільки за призначенням. Однак, перебування на самостійному балансі дає можливість директорам шкіл безпосередньо взаємодіяти з органами державної влади, “вибивати” додаткові кошти. Така ситуація ставить рівень фінансування закладів у залежність від особистих відносин між директорами та представниками держадміністрації.

Поиск по сайту: