АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Які зміни потрібні?

Читайте также:
  1. Але монетарне правило не враховує мінливості швидкості обігу грошей та чутливості попиту до зміни процентної ставки.
  2. Баланс часу зміни та коефіцієнт використання часу зміни
  3. Бюджетні обмеження. Вплив зміни доходу або ціни товару на бюджетні обмежені обмеження. Нелінійні бюджетні обмеження.
  4. ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЗМІНИ В БІОГЕОЦЕНОЗАХ. АГРОЦЕНОЗЫ
  5. Загальна характеристика біорізноманіття України, його сучасний стан, тенденції зміни та проблеми збереження
  6. Загальні відомості про допустимі зміни параметрів технічного стану складальних одиниць машин
  7. Закономірності і зміни технічного стану машин
  8. Зміни виробництва шкарпеток залежно від збільшен-ня затрат праці
  9. Зміни у попиті на ресурс
  10. Зміни у попиті на ресурс. Еластичність попиту
  11. Механізм зміни маси грошей в обороті.
  12. Механізм зміни маси грошей в обороті. грошово-кредитний мультиплікатор

Для нормального функціонування закладів середньої освіти необхідно суттєво підвищити рівень фінансування і передусім – оплату праці вчителів. Одним з реальних заходів у цьому напрямі є збільшення частини тих податкових надходжень, які залишаються в розпорядженні місцевої влади.

У реальній практиці ряд моментів у діяльності сектора загальної середньої освіти не відповідає правовим і конституційним нормам. Для усунення цієї невідповідності слід скорегувати правові норми, або запровадити штрафні санкції за їх порушення.

Нормативи видатків на одного учня мають бути значно більші, підвищені і, крім того, враховувати місцеві особливості.

На думку фахівців, нормативи мають встановлюватися лише на фонд заробітної плати та інші видатки, що пов’язані з кількістю учнів, оскільки інші категорії видатків часто дуже різняться залежно від стану будівель, обладнання тощо.

Слід також розширити повноваження директорів шкіл, громадськості, батьків у сфері управління фінансовими ресурсами закладу.

Відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, зокрема статті 64, фінансування вищих навчальних закладів здійснюється залежно від їх форм власності. Тобто виділяють вищі навчальні заклади державної, комунальної, приватної форм власності та вищі навчальні заклади, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим.

Фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні різні навчальні заклади. Розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації визначаються в законі про Державний бюджет України.

У встановленні нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів(штатна чисельність співробітників, співвідношення кількості студентів і викладачів, навчальне навантаження викладачів, розміри земельних ділянок, фінансування наукових досліджень, утримання навчальних аудиторій і лабораторій, бібліотек та фондів наукової і навчальної літератури, фінансування капітального будівництва, ремонту та утримання будівель і спортивно-оздоровчих споруд, придбання технічних засобів навчання та методичного забезпечення навчального процесу тощо), диференційованих залежно від статусу, рівня акредитації, типу вищого навчального закладу, напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, та наукових напрямів підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації беруть участь спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки та інші центральні органи виконавчої влади.

З 1.01.2005 року набирає чинності пункт щодо фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення не менше ста студентів, котрі навчатимуться ВНЗ першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних третього і четвертого рівнів акредитації.

Згідно із статтею 64 Закону України “Про вищуосвіту” фінансування вищих навчальних закладів, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищих навчальних закладів приватної форми власності здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів. Фінансування вищих навчальних закладів приватної форми власності здійснюється їх власниками.

У пункті 4 зазначено, що для фінансування вищих навчальних закладів можуть залучатися додаткові джерела фінансування, які не заборонені законодавством. Залучені кошти спрямовуються на здійснення статутної діяльності вищого навчального закладу в порядку і на умовах, визначених законодавством та його статутом.

Отже, вищі навчальні заклади державної форми власності, вищі навчальні заклади, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищі навчальні заклади приватної форми власності використовують кошти відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством, на оплату праці та матеріальне стимулювання своїх працівників.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 5 вересня 1996 року додатковими джерелами фінансування є:

1) кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

2) плата за надання додаткових освітніх послуг;

3) кошти, одержані за науково-дослідні роботи(послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

4) доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

5) дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

6) кредити і позики банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

7) валютні надходження;

8) добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян, та інші кошти.

Відповідно до пункту 6 Закону України “Про вищу освіту” розмір плати за весь термін навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом у грошовій одиниці України – гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.

Розмір плати за весь термін навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється в договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, котра навчатиметься, або юридичною особою, яка оплачуватиме навчання чи надання додаткових освітніх послуг. Умови договору не можуть змінюватися протягом усього терміну навчання. Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки. Розмір плати за весь термін навчання або за надання додаткових освітніх послуг публікується в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та інформаційних збірниках спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Плата за навчання або за надання додаткових освітніх послуг може вноситися за весь термін навчання або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частинами – помісячно, посеместрово, щорічно.

Згідно Закону України ”Про вищу освіту” педагогічним та науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь кандидата наук або доктора наук у розмірах відповідно 15% та 20% посадового окладу, якщо наявність наукового ступеня не передбачена кваліфікаційними вимогами щодо посади, яку займає працівник.

Що стосується осіб, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах державної або приватної форм власності за денною (очною) формою навчання за кошти державного або місцевого бюджету, то вони забезпечуються стипендіями в розмірі не менше, ніж два неоподаткованих мінімуми доходів громадян. Порядок призначення та виплати стипендій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законом встановлюються джерела, обсяги та види надходжень, які не є об’єктом оподаткування для вищих навчальних закладів усіх форм власності, а також встановлюються пільги щодо сплати податків і зборів для вищих навчальних закладів та осіб, які надають їм благодійну допомогу.

Законом України ”Про вищу освіту”, зокрема розділом “Фінансування вищих навчальних закладів”, передбачено і уповноважені органи, що займаються визначенням обсягу державного замовлення. Показники державного замовлення для підготовки фахівців з вищою освітою формуються за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі економіки на підставі узгодженого подання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки (іншого центрального органу виконавчої влади, який має у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади) та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики.

Показники державного замовлення на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів формуються за науковими напрямами спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі економіки за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів.

Розглядаючи систему фінансування нашого університету, що є вищим навчальним закладом державної форми власності і фінансується за кошти державного бюджету, варто зазначити, що, крім державних коштів, наш університет використовує також і додаткові джерела фінансування. Зокрема це кошти, одержані за навчання, підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; добровільні грошові внески (лікарняна каса, благодійні внески тощо) окремих громадян.

Бюджетні надходження та інші кошти на утримання нашого університету, передбачені його Статутом, використовуються відповідно до кошторису, затвердженого органом управління на виплати заробітної плати, стипендій, створення необхідної матеріально-технічної бази, соціальний розвиток та матеріальне стимулювання трудового колективу відповідно до законодавства України.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)