АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Передумови (підстави) виникнення правовідносини. Юридичні факти. Фактичний (юридичний) склад

Читайте также:
  1. А. На здания (административные, вокзалы, производственные, гаражи, склады и т.д.)
  2. Автоматизированная система управления запасами агрегатов и комплектующих изделий (АС “СКЛАД”).
  3. Автоматизований облік виробничих запасів на складі
  4. Акушерское пособие складывается из четырех моментов.
  5. Анализ блюда на наличие продуктов на складе.
  6. Бухгалтерські записи (проводки) складають перед записом сум на рахунки.
  7. В подмышечной области и в паховой складке
  8. В подразделении (на складе)
  9. В) виникнення й поглиблення суспільного поділу праці та економіч-
  10. Визначення виробничого циклу складного процесу
  11. Визначення і складові грошової системи
  12. Використання методу тестування в юридичній практиці

Правовідносини може виникнути лише за наявності необхідних передумов (умов). Розрізняють загальні (матеріальні) і спеціальні (юридичні) передумови виникнення правовідносин.

Загальні (матеріальні) передумови виникнення правовідносин:

1) наявність не менше двох учасників (суб’єкт права не може вступити у відносини сам із собою);

2) об’єкт правовідносин – матеріальні або нематеріальні цінності, з приводу володіння якими або захисту яких суб’єкти вступили у відносини між собою.

Спеціальні (юридичні) передумови виникнення правовідносин:

1) норма права, яка, регулюючи суспільне відносини, надає йому вигляду правових відносин. Без юридичної норми відносини не мають правового характеру;

2) правосуб’єктність учасників правовідносини. Під правосуб’єктністю розуміють сукупність правоздатності, дієздатності і деліктоздатності особи. Для загальних (абсолютних) правовідносин досить правоздатності особи (наприклад, правовідносини власності). Для відносних регулятивних правовідносин необхідна наявність як правоздатності, так і дієздатності особи (наприклад, правовідносини з договору позики). Для відносних охоронних правовідносин необхідна наявність деліктоздатності особи (наприклад, правовідносини юридичної відповідальності);

3) юридичний факт (фактичний склад).

Юридичний факт – це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Разом з тим роль юридичних фактів виходить за межі власне правовідносин: вони є самостійною ланкою в механізмі правового регулювання[1]. Юридичні факти (наприклад, народження людини, створення громадської організації) породжують не тільки правовідносини, але і правосуб’єктність, суб’єктивні права і юридичні обов’язки, які можуть бути реалізовані і поза правовідносинами. У широкому сенсі слова юридичні факти – це життєві обставини, з якими право пов’язує настання певних юридичних наслідків.

Ознаки юридичних фактів:

1) конкретність та індивідуальність. Юридичний факт є унікальним (неповторним) явищем дійсності, що існує в певній точці простору, в певний момент часу, і, як правило, пов’язане з конкретними суб’єктами (наприклад, факт реєстрації шлюбу);

2) соціальна змістовність. Події та дії, що не мають значення або зв’язку з соціальною дійсністю, не мають і юридичного значення (наприклад, такі явища природи – світанок, танення снігу);

3) об’єктивований вираз. Думки, почуття, бажання людини не є юридичними фактами;

4) прямий або непрямий зв’язок з правом. Юридичні факти, як правило, точно або в загальному вигляді відбиті в гіпотезах правових норм;

5) причинний зв’язок із правовими наслідками. У цьому полягає сенс поняття юридичного факту. Юридичний факт викликає, змінює, припиняє правові відносини, суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Наприклад, реєстрація шлюбу породжує правові відносини подружжя, їхні взаємні права і обов’язки.

Юридичні факти різноманітні, адже вони певною мірою відображають дивовижне різноманіття людського життя.

За вольовою ознакою юридичні факти ділять на події та дії.

Події – юридичні факти, не залежні від волі людини. До них відносяться дії сил природи, народження і смерть людини, сплив строків. Події розділяють на абсолютні та відносні. Абсолютні події ніяк не пов’язані з поведінкою людей (землетрус, яким зруйнований будинок), а відносні все ж таки пов’язані з поведінкою людей. Наприклад, пожежа – це подія, оскільки процеси горіння, що відбуваються при цьому, не підвладні людині. Але підпал – це протиправна дія, оскільки залежить від волі людини. Тому пожежа від удару блискавки є абсолютною подією, а пожежа, що виникла в результаті підпалу – відносною подією.

Дії – юридичні факти, залежні від волі людини. Юридичні факти-дії – найбільш значущий для буття права вид юридичних фактів. Власне, ради них здійснюється все правове регулювання. Особливим різновидом дій визнаються факти-стани –триваючі дії (наприклад, перебування у шлюбі, стан громадянства).

Дії, у свою чергу, підрозділяються на правомірні і неправомірні.

Правомірні дії ділять на дві групи: юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти – це правомірні дії дієздатної особи з метою досягти якогось правового результату (договір, заповіт, судове рішення). Юридичні вчинки – це дії, що привели до юридичних наслідків незалежно від волі людини, що вчинила їх (знахідка кладу, створення літературного або художнього твору, наукове відкриття). Такі дії визнаються юридично значущими навіть у тому випадку, коли вони здійснені недієздатною особою.

Неправомірні дії (правопорушення) розділяються на наступні групи:

1) за ступенем суспільної небезпеки – на проступки та злочини. Будь-яке правопорушення завдає шкоди особі, суспільству, державі, іншим суб’єктам права. Але злочини мають суспільну небезпеку, тобто наносять або створюють загрозу для завдання великої шкоди;

2) за об’єктом – посягання на особу, власність, суспільну безпеку, громадський порядок тощо;

3) за видами юридичної відповідальності – кримінальні, адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні, конституційні, міжнародно-правові;

4) за формою вини – умисні та необережні.

Інші класифікації юридичних фактів:

1) за суб’єком – дії фізичних осіб, юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування тощо;

2) за галузевою належністю – конституційні, цивільно-правові, процесуальні, трудові тощо;

3) за способом виразу – документ, усна заява, мовчання, жест;

4) за характером юридичних наслідків – правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі.

Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права, називається фактичним (юридичним) складом. Фактичні склади поділяються на прості і складні.

Прості фактичні склади включають факти, відбиті в правових нормах однієї галузевої приналежності (наприклад, всі факти, необхідні для укладення шлюбу, відносяться до сімейного права). Складні фактичні склади включають факти, відбиті в правових нормах різної галузевої приналежності (наприклад, для винесення постанови про проведення обшуку необхідні факти, що відносяться до кримінального і кримінально-процесуального законодавства).

Фактичні склади слід відрізняти від утворень іншого характеру – складних юридичних фактів. Головна їх відмінність полягає в тому, що фактичний склад – це система юридичних фактів, а складний юридичний факт – система ознак одного факту (наприклад, склад правопорушення).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)