І соціальне забезпечення громадян

Лекція 8

Основи права соціального захисту.

Медичне обслуговування – одна з форм соціального забезпечення

План лекції:

1. Конституція України про соціальний захист і соціальне

забезпечення громадян.

2. Види соціального забезпечення.

3. Медичне обслуговування — одна із форм соціального

забезпечення.

4. Види державних пенсій.

5. Допомога

Конституція України про соціальний захист

і соціальне забезпечення громадян.

Ст. 1 Конституції України проголосила Україну правовою і соціальною державою, яка повинна визнавати та забезпечувати основні соціальні права людини і громадянина, а саме: право на працю, належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від установленої законом, на соціальний захист, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, на охо­рону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування та ін.

У зв’язку з цим держава бере на себе зобов’язання захисти­те найбільш уразливі верстви населення, які з об’єктивних при­чин обмежені у здійсненні своїх прав і забезпеченні законних інтересів.

Так, згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальний захист полягає у встановленні державою гарантій права громадян на працю, допомогу на випадок безробіття, допомогу у разі втрати працездатності, у старості, державну допомогу малозабезпеченим сім’ям та сім’ям з дітьми, допомогу і пільги окремим категоріям громадян та ін.

З цією метою законодавством держави встановлюються дер­жавні соціальні гарантії.

Для визначення рівня соціальних гарантій законодавством встановлюються державні соціальні стандарти (мінімальна за­робітна плата, прожитковий мінімум, державні допомоги тощо).

Розвиток і вдосконалення соціальної політики держави, спря­мованої на забезпечення соціальних прав громадян, неможли­вий без відповідної самостійної галузі права — права соціально­го захисту.

Право соціального захисту — це сукупність право­вих норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації, охорони і захисту соціальних прав людини і громадянина.

Основною складовою права соціального захисту є право соціального забезпечення.

Право соціального забезпечення — це сукупність пра­вових норм, які регулюють відносини у сфері матеріаль­ного забезпечення верств населення, окремих грома­дян, які в силу об’єктивних причин можуть втратити тимчасово або назавжди засоби до існування або потре­бують додаткового матеріального забезпечення та не можуть самостійно уникнути соціальних ризиків.

Законодавство України передбачає такі основні соціальні ри­зики:

• старість;

• повна, часткова втрата працездатності;

• тимчасова втрата працездатності;

• безробіття;

• втрата годувальника;

• малозабезпеченість.

Тому право особи на соціальне забезпечення передбачає гай його види:

• пенсії;

• допомоги;

• соціальні пільги;

• соціальне обслуговування.

Соціальне забезпечення здійснюється цілою системою відповідних органів: Міністерство „праці та соціальної політики України: територіальні (обласні, районні, міські) управління; відділи праці та соціального захисту. Фонди соціального забезпечення: Пенсійний фонд, Фонди загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття, Фонд України соціального захисту інвалідів, Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та ін. Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян

Поиск по сайту: