Складові частини BIOS

BIOS - Базова система вводу-виводу (Basic Input Output System) називається так тому, що містить у собі великий набір програм вводу-виводу, завдяки яким операційна система й прикладні програми можуть взаємодіяти з різними пристроями як самого комп'ютера, так і подключеним до нього. Загалом кажучи, в ОС система BIOS займає особливе місце. З одного боку, її можна розглядати як складову частину апаратних засобів, з іншого боку, вона є як би одним із програмних модулів операційної системи. Сам термін BIOS, скоріш всього, запозичений з операційної системи CP/M, у якій модуль із подібною назвою був реалізований програмно й виконував приблизно подібні дії.

Більшість сучасних відеоадаптерів, а також контролери накопичувачів мають власну систему BIOS, що звичайно доповнює системну. У багатьох випадках програми, що входять у конкретну BIOS, заміняють відповідні програмні модулі основного BIOS. Виклик програм BIOS, як правило, здійснюється через програмні або апаратні переривання.

Відмітимо, що система BIOS крім програм взаємодії з апаратними засобами на фізичному рівні містить програму тестування при включенні живлення комп'ютера POST (Power-On-Self-Test, Самотестування при включенні живлення комп'ютера). Тестуються основні компоненти, такі як процесор, пам'ять, допоміжні мікросхеми, приводи дисків, клавіатура й відеопідсистема. Якщо при включенні живлення комп'ютера виникають проблеми (BIOS не може виконати початковий тест), ви почуєте послідовність звукових сигналів:

Якщо ви зіштовхуєтеся із чим-небудь подібним, існує висока ймовірність того, що ця проблема пов'язана з апаратними засобами.

Система BIOS в комп’ютері реалізована у вигляді однієї мікросхеми, встановленої на материнській платі комп'ютера. Помітимо, що назва ROM BIOS вже зараз не зовсім справедлива, тому що «ROM» - припускає використання постійних запам'ятовувальних пристроїв (ROM - Read Only Memory), а для зберігання кодів BIOS зараз застосовуються в основному перепрограмувальні (стираємі електрично або за допомогою ультрафіолетового випромінювання) запам'ятовувальні пристрої. Мало того, найбільш перспективним для зберігання системи BIOS є зараз флеш-пам’ять. Це дозволяє легко модифікувати старі або додавати додаткові функції для підтримки нових пристроїв, що підключають до комп'ютера.

Оскільки вміст ROM BIOS фірми IBM було захищено авторським правом, тобто його не можна піддавати копіюванню, то більшість інших виробників комп'ютерів змушені були використати мікросхеми BIOS незалежних фірм, системи BIOS, які, зрозуміло, були практично повністю сумісні з оригіналом. Найбільш відомі із цих фірм три: American Megatrends Inc. (AMI), Award Software і Phoenix Technologies. Відмітимо, що конкретні версії BIOS нерозривно пов'язані з набором мікросхем (chipset), використовуваним на системній платі. До речі, компанія Phoenix Technologies вважається піонером у виробництві ліцензійно-чистих BIOS. Саме в них уперше були реалізовані такі функції, як задання типу жорсткого диска, підтримка привода флопі-дисків ємністю 1,44 Мбайта й т.д. Більше того, вважається, що процедура POST цих BIOS має саму потужну діагностику. Справедливості заради треба відзначити, що BIOS компанії AMI найпоширеніші. За деяким даними, AMI займає близько 60% цього сегмента ринку. Крім того, із програми Setup AMI BIOS можна викликати кілька утиліт для тестування основних компонентів системи й роботи з накопичувачами. Однак при їхньому використанні особлива увага варто звернути на тип інтерфейсу, що використовує привід накопичувача.

Система BIOS у комп'ютерах нерозривно пов'язана з SMOS RAM. Під цим розуміється «незмінна» пам'ять, у якій зберігається інформація про поточні покази годин, значенні часу для будильника, конфігурації комп'ютера: кількості пам'яті, типах накопичувачів і т.д. Саме в цій інформації бідують програмні модулі системи BIOS. Своєю назвою SMOS RAM зобов'язана тому, що ця пам'ять виконана на основі CMOS-структур (CMOS-Complementary Metal Oxide Semiconductor), які, як відомо, відрізняються малим енергоспоживанням. Помітимо, що CMOS-пам'ять енергонезалежна тільки остільки, оскільки постійно підзаряджається, наприклад, від акумулятора, розташованого на системній платі, або батареї гальванічних елементів, як правило, змонтованої на корпусі системного блоку. Відмітимо, що більшість системних плат допускають живлення CMOS RAM як від вбудованого, так і від зовнішнього джерела.

Відмітимо, що у випадку пошкодження мікросхеми CMOS RAM (або розрядці батареї або акумулятора) програма Setup має можливість скористатися якоюсь інформацією за замовчуванням (BIOS Setup Default Values), що зберігається в таблиці відповідної мікросхеми ROM BIOS. До речі, на деяких материнських платах живлення мікросхеми CMOS RAM може здійснюватися як від внутрішнього, так і від зовнішнього джерела. Вибір визначається установкою відповідної перемички.

Програма Setup підтримує установку декількох режимів енергозбереження, наприклад Doze (дрімаючий), Standby (очікування, або резервний) і Suspend (припинення роботи). Дані режими перераховані в порядку зростання економії електроенергії. Система може переходити в конкретний режим роботи через певний час, зазначений в Setup. Крім того, BIOS звичайно підтримує й специфікацію АРМ (Advanced Power Management). Як відомо, уперше її запропонували фірми Microsoft і Intel. У їхньому спільному документі відмічені основні принципи розробки технології керування потужністю споживання комп'ютера.

Нагадаємо, що настройка повної конфігурації комп'ютера здійснюється не тільки установками із програми Setup, але й замиканням (або розмиканням) відповідних перемичок на системній платі. Призначення кожної з них зазначено у відповідній документації.

Поиск по сайту: