Основні складові частини ОС

До складу системи DOS входять такі основні модулі:

1) програма початкового завантаження (ППЗ) –Initial Programm Loading (IPL);

2) система введення/виведення у виглядi файла IO.SYS, частина якого –BIOS –утворює базову систему введення/виведення i зберiгаїться в ПЗП;

3) модуль обробки переривань у виглядi файла MSDOS.SYS;

4) командний процесор у виглядi файла COMMAND.COM;

5) допомiжнi програми-утилiти DOS;

6) драйвери зовнiшнiх пристроiв;

7) файл автозапуску AUTOEXEC.BAT;

8) файл конфiгурацiї системи CONFIG.SYS.

Програма початкового завантаження записується в нульовому секторi нульовоi дорiжки кожноi дискети i займає 512 байт. При включенi ПЕОМ пiсля перевiрки пам'ятi спецiальна програма передає керування програмi IPL. Одержавши керування, IPL завантажує в оперативну пам'ять комп'ютера файли IO.SYS та MSDOS.SYS.

Базова система введення/виведення – це сукупнiсть програм, що забезпечують виконання елементарних функцiй введення/виведення. BIOS зберiгається в енергонезалежному постiйному запам'ятовуючому пристрої (ПЗП).

Переривання -це тимчасова зупинка виконання програми. Їх подiляють на три групи: апаратнi, логiчнi, програмнi.

Апаратнi переривання виникають при надходженнi сигналiв вiд апаратури ПЕОМ.

Логiчнi переривання виникають при рiзних нестандартних ситуацiях у роботi центрального мiкропроцесора, наприклад при виходi оброблюваного числа за межi розрядної сiтки ПЕОМ.

Програмнi преривання виробляються тодi, коли одна програма хоче одержати певний сервiс з боку iншої, при чому цей сервiс звичайно пов'язаний з роботою апаратних засобiв.

Модуль обробки переривань знаходиться в файлi MSDOS.SYS. Цей модуль утворює верхнiй рiвень системи, з яким взаїмодiє бiльшiсть прикладних програм. Пiдпрограми даного модуля виконують такi функцiї, як створення файлiв, їх преiменування, читання з файла та запис у файл, визначення поточного диску, створення каталогiв.

Командний процесор знаходиться в файлi COMMAND.COM. Цей процесор сприймає команди DOS, що набираються користувачем на клавiатурi або надходять iз спецiальних командних файлiв, розшифровує їх i органiзує їх виконання. Команди DOS подiляються на зовнiшнi та внутрiшнi. Внутрiшнi команди виконуються безпосередньо програмою COMMAND.COM (або інтерпретатором CMD.EXE), а для виконання зовнiшних команд вiн завантажує в пам'ять спецiальнi програми (утилiти DOS) i передає їм керування.

Утилiти DOS – це програми, призначенi для виконання зовнiшніх команд DOS. Вони можуть знаходитись в будь-яких каталогах, але звичайно їх збирають в один каталог з назвою DOS. Утилiти завантажуються в пам'ять при необхiдностi виконати ту чи iншу команду.

Драйвери – це програми, що реалiзують обмiн iнформацiєю мiж основною та зовнiшньою пам'ятю або пристроями введення/виведення. Драйвери подiляються на резидентнi та завантажувальнi.

ANSI – драйвер, що дає користувачу додатковi можливостi керування клавiатурою, екраном та принтером.

RAMDRIVE – дає можливiсть видiляти частину оперативного запам'ятовуючого пристрою (ОЗП) i працювати з нею, як з диском (це так званий вiртуальний диск).

MOUSE – драйвер, який необхiдно завантажити при використаннi манiпулятора "миша".

При встановленні нового пристрою, підбирають необхідний драйвер. Вони поміщаються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи.

Файл автозапуску має назву AUTOEXEC.BAT. Вiн повинен знаходитись в кореневому каталозi системного диску. Цей файл належить до пакетних файлiв. Пакетнi файли мiстять послiдовностi команд DOS. Ознакою пакетного файлу є обов'язкове розширення BAT. Якщо набрати на клавiатурi iм'я пакетного файлу i натиснути клавiшу ENTER, то файл почне виконуватися, тобто будуть послiдовно виконуватися записанi в ньому команди. Крiм команд DOS у пакетному файлi можуть мiститися виклики прикладних програм та iнших командних файлiв.

Файл AUTOEXEC.BAT вiдрiзняється вiд iнших пакетних файлiв тим, що вiн виконується автоматично при ввiмкненнi ПЕОМ. Користувач може при необхiдностi редагувати цей файл за допомогою текстового редактора.

Файл конфiгурацiї має iм'я CONFIG.SYS i повинен знаходитись в кореневому каталозi системного диску. В цей файл входять спецiальнi команди DOS, якi дають можливiсть розширити можливостi ЕОМ i встановити значення деяких параметрiв, що впливають на роботу деяких пристроїв. В файлi конфiгурацiї можна вказати, якi завантажувальнi драйвери можна включити в систему, скiльки файлiв може бути вiдкрито одночасно, визначити кiлькiсть буферiв для обмiну з зовнiшними пристроями та деякi iншi параметри.

При запуску системи спецiальна програма конфiгурацiї, що знаходиться в BIOS, переглядає файл CONFIG.SYS i встановлює записанi в ньому значення параметрiв системи.

BIOS виконує наступні функції:

а) тестування апаратних засобів, у випадку виявлення несправностей видає код помилки і повідомлення про (не)можливість продовження роб оти;

б) тестування оперативної пам'яті;

в) виклик блоку початкового завантаження і його активізація.

Диск, з якого можна завантажити ОС, називають системним. Він повинен містити Boot Record (наприклад, для MS-DOS та Windows 95/98 перших версій) або Boot File (наприклад, Drvspace.bin для Windows 98, це дає змогу встановлювати на комп’ютер кілька ОС), два файли-модулі IO.SYS та MSDOS.SYS і COMMAND.COM. Для виконання початкового завантаження ОС необхідно, щоб у дисководі А: знаходився системний диск із операційною системою або щоб комп'ютер мав жорсткий диск із записаною операційною системою. Завантаження ОС виконується автоматично при вмиканні живлення комп'ютера. Перезавантаження комп'ютера можна здійснити одночасним натискуванням трьох клавіш Ctrl+Alt+Del ("теплий" перезапуск) або шляхом вимикання та вмикання живлення ("холодний" перезапуск).

Інтерфейс в ОС DOS побудований у текстовому режимі роботи монітора. Команди записуються в командній стрічці.

Поиск по сайту: