|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Аркуш відповідей. Дешифратор
Практична робота № 3 Тема: ВИЗНАЧЕННЯ СПРЯМОВАНОСТІ ІНТЕРЕСІВ ДО ОДНОГО З ТИПІВ ПРОФЕСІЙ Мета роботи: Закріпити теоретичні знання з питань профорієнтації.
Завдання 1. Одержати навички щодо визначення спрямованості інтересів до одного з типів професій за допомогою карти самооцінки та орієнтовано-діагностичної анкети спрямованості інтересів. Контрольні запитання 1. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі. 2. Основні ознаки, на яких базується класифікація професій. 3. Класифікація професій за типом людини. Тема реферату Чи зробили Ви правильний вибір при вступі в навчальний заклад на спеціальність, за якою навчаєтесь? Рекомендована література 1. Основи виробництва. Вибір професії/За ред. А.П. Атутова, В.О. Полякова. - К., Знання. - 1989. 2. Захаров Н.Н., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация школьников. - М., Педагогіка. - 1989. 3. Бондарев В.П. Выбор профессии.- М., педагогіка. - 1989. 4. Пістун І.П. Піщенюк В.Ф., Березовецький А.П. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995. - С. 229-238.
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ БІОРИТМІЧНОГО ТИПУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ І КРИТИЧНИХ ДНІВ ЛЮДИНИ
1. Працездатність людини найчастіше змінюється за М-подібною кривою - фізіологічною кривою працездатності. На ній чітко прослідковуються два головних періоди активності, коли рівень фізіологічних функцій високий: між 10 і 12 годинами та 16 і 18 годинами, а з 12 до 14 години і у вечірні години працездатність падає. Проте не всі люди зазнають однотипних коливань працездатності протягом доби. Одні краще працюють у першій половині дня, це у них «ранок від вечора мудріший», інші - ввечері - «під вечір ледащі стають старанними». Перші відносяться до так званих жайворонків: вони вранці прокидаються, в першій половині дня почувають себе бадьорими і працездатними, ввечері відчувають сонливість і рано лягають спати. Інші - сови - засинають далеко за північ, прокидаються пізно і важко, оскільки найбільш глибокий період сну у них вранці. Розподіл людей на ранкові і вечірні біоритмічні типи має велике значення. Існують різні види працездатності. Ще на початку виникнення людського суспільства створювався розумний розподіл обов'язків серед членів общини, бралось до уваги пристосування діяльності людей до умов зовнішнього середовища. Спостереження відомого американського вченого професора Франца Халберга засвідчує про те, що серед тварин також є різні біоритмічні типи. Наприклад, у мишей є особи з різними ритмами активності, які передаються у спадковість. Напевно, це дає можливість тваринам більш розумно розподіляти між собою зони впливу і полювання, охороняти житло і т.д. Американські дослідники Блейк і Коркоран припускають, що у «жайворонків» і «сов» різний поріг збудливості. «Жайворонкам» легше прокинутися ранком, оскільки вони сприймають майже невідчутний шум, підвищення освітленості та ін. Збудливість зростає разом з підвищенням температури тіла. Оптимуму збудливості «жайворонки» досягають відразу після пробудження, тому вони добре працюють у першій половині дня. Під вечір загальний рівень збудливості падає, тому їх працездатність знижується. «Сови» відрізняються більш високим порогом збудливості. Щоб їх розбудити ранком, потрібно більше зусиль, ранком вони погано виконують дозовану роботу, оскільки їх збудливість невисока. Оптимуму вони досягають лише під вечір, тоді і з'являється висока працездатність. Шведський вчений Остберг, вивчивши біоритмологічні особливості великої групи осіб різного віку (364 людей), виявив, що значна частина обстежених зазнає ритмічних коливань працездатності: 41% віддають перевагу роботі у ранкові години, 80% - у вечірні і навіть нічні, 29% - працюють однаково ефективно у будь-які години. При детальному вивченні динаміки фізіологічних функцій (частота пульсу, температура тіла, артеріальний тиск, працездатність, м'язова сила) були встановлені суттєві відмінності у осіб ранкового і вечірнього типу. Так, у людей ранкового типу максимальні показники температури тіла, самопочуття, активності, настрою, м'язової сили та ін. відмічалися у першій половині дня, причому цьому передував дуже ранній підйом функцій - о 6 годині ранку. У вечірніх типів у ці години показники були мінімальні, бо для них 6 година ранку - це глибока ніч. Напевно, таке пробудження всіх життєвих функцій вранці дозволяє переключити організм ранкових з відпочинку на роботу вранці. Низькі показники, властиві особам вечірнього типу, є причиною їхньої загальмованості у першій половині дня і повільного досягнення активного стану. При вивченні захворюваності студентів було виявлено, що ймовірність гіпертонічної хвороби чи нестійкого підвищення артеріального тиску залежить від біоритмічного типу. Доведено, що більша ймовірність захворювання у студентів ранкового типу. Пояснення таке: у студентів-жайворонків організм швидше і активніше перебудовується з відпочинку на роботу - вже о 6 годині ранку у цих студентів починає збільшуватись рівень функцій, більше викидається в кров біологічно активних речовин, адреналіну, норадреналіну, які й піднімають артеріальний тиск. У студентів же вечірньої групи внутрішні механізми, «відповідальні» за підвищення тиску, працюють повільніше, тому велике розумове навантаження, надмір інформації, емоційне напруження, яким приписують основну роль у розвитку артеріальної гіпертонії, дещо нівелюється. Крім цього, є відмінності в особистості студентів цих двох груп. Представники групи ранкових були енергійними молодими людьми, вони охоче притримувалися прийнятих поглядів, громадських норм, їх сприйняття конкретних ситуацій відмічається оригінальністю і своєрідністю. У цих студентів невдачі легко викликають сумнів у своїх силах, з'являється тривога і хвилювання, стрімко погіршується настрій і завзятість. Свої труднощі чи конфлікти вони відносять за рахунок поганого самопочуття, особливо в тих випадках, коли це могло допомогти запобігти будь-яким неприємностям. Студенти цієї групи прагнули запобігти різним конфліктам, сваркам, неприємним емоційним проблемам. Студенти із груп вечірніх також володіють високою активністю, але на відміну від ранкових легко забувають всі невдачі і емоційні проблеми. Їх не лякають можливі труднощі, конфлікти і емоційні проблеми. Вони менше хвилюються перед екзаменами і дуже чітко вловлюють характер і особливості поведінки своїх колег. Аритміки займали проміжкові положення між цими двома групами студентів, але все-таки були ближче до осіб ранкового типу. Ці дослідження дозволили зробити важливий висновок: різниці в ритмі працездатності, які характеризують представників ранкових і вечірніх груп, обумовлюються певними особливостями гормональної і психічної сфер організму. Таким чином, ці властивості біологічних ритмів - внутрішньо властива організму прикмета, і на неї необхідно зважати при організації режимів праці і відпочинку. Виникає важливе питання: закладені ці особливості в генетичній програмі чи формуються протягом життя? Відповіді на це поки що немає. В Німеччині вже давно відмічено, що малюки в сім'ях пекарів прокидаються раніше, ніж малюки власників готелів. Чи впливає тут ритм життя, який склався у сім'ї, чи пекарем стає той, хто віддає перевагу працювати у ранкові години? Ці питання ще чекають кінцевого розв'язання. Вони важливі, оскільки від них залежить організація праці і відпочинку людей. У цьому плані заслуговує уваги досвід американських дослідників, які запропонували вести навчання студентів диференційовано у різні години доби з врахуванням особливостей їх біологічних ритмів. В Лос-Анджелесі, наприклад, є бібліотека, яка працює з 21 години і до ранку, обслуговуючи «сов». У цю зміну працюють і бібліотекарі-сови, жайворонків на цю службу не приймають. Таким чином, більшість людей надають перевагу роботі в певні часи доби. Одні найбільш продуктивно трудяться вранці, а інші - у вечірні години. Особи, які володіють різним ритмом працездатності, різняться особливостями характеру, тим, як вони реагують на довкілля і як хворіють. Все це дозволяє вважати ритм працездатності не результатом звички до певного режиму праці, а внутрішньою рисою, притаманною людині. Для визначення типу працездатності нами запозичений тест-опитування відомого шведського вченого Остберга. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |