Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи:

1. Електричного характеру (сила струму/ напруга, опір тіла людини, вид та частота струму),

2. Неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини),

3. Чинники виробничого середовища.

Основні чинники електричного характеру - це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму. Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом.

За характером дії на організм виділяють:

- відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;

- невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник;

- фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Відповідно до наведеного вище:

- пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 гц коливається в межах 0,6-1,5 ма і 5-7 ма

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 ма для змінного струму і 1 ма для постійного.

Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом.

Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги, площі контакту, частоти струму та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 ком).

Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний. Однак частота змінного струму також зумовлює наслідки ураження. Так, найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20—100 гц. При частоті, меншій ніж 20 або більшій за 100 гц, небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кгц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.

Шлях проходження струму через тіло людини є важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок. Найбільшу небезпеку становить шлях "голова — руки" (при ньому частка потерпілих, що втрачали свідомість, становить 92 %), за ним іде — "голова — ноги", потім — "права рука — ноги", а найменшу небезпеку становить шлях "нога — нога".

Тривалість дії ситруму. Гранично допустимі значення сили струму (змінного та постійного), що проходить через тіло людини при тривалості дії понад 1 с нижчі за пороговий невідпускаючий струм, тому за таких значень людина, доторкнувшись до струмовідних частин установки, здатна ще самостійно звільнитися від дії електричного струму. Довкілля. Вологість і температура повітря, наявність заземлених металевих конструкцій і підлоги, струмоведучого пилу надають додатковий вплив на умови електробезпеки.

Ступінь ураження електричним струмом залежить і від площі контакту людини зі струмоведучими частинами.

Аналіз різних випадків дотику людини до проводів трифазових електричних мереж показує таке:

· Найменш небезпечним є однофазовий дотик до дроту справної мережі з ізольованою нейтраллю;

· При замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазового дотику до справної фази більша, ніж в справній мережі за будь-якого режиму нейтралі;

· Найбільш небезпечним є двофазовий дотик за будь-якого режиму нейтралі

Поиск по сайту: