Науково-практична література

1. Баранов АЛ., Брыжко В.М., Базанов Ю.К. Права че­ловека и защита персональных данных. — К.: Госкомитет связи и информатизации України, 2000. — 280 с.

2. Богуславский ММ. Международные соглашения в области изобретений и товарных знаков. — М., 1964.

3. Доповідь Генерального секретаря Асамблеї тисячоліт­тя Організації Об'єднаних Націй (А/54/2000, пункти 150— 167). "Наведення комп'ютерних мостів".

4. Доповідь Генерального секретаря Організації Об'єдна­них Націй про розвиток і міжнародне співробітництво в XXI столітті: роль інформаційної технології у контексті заснованої на знаннях глобальної економіки (Е/2000/52, розділи III—V).

5. МитковА. М. Международная охрана интелектуаль-ной собственности. — СПб.; М.; X.; Минск: Питер, 2001. — 720с.

6. Підопригора О А., Підопригора О.О. Право інтелекту­альної власності України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 1998.

7. Сергеев АЛ. Право интелектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. — М., 1996.

Розділ 8

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

8.1. ВСТУП ДО ОСНОВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Масове впровадження нових технічних засобів, на ос­нові яких здійснюється інформатизація у всьому світі, ро­бить прозорими державні кордони і формує нові геополі-тичні парадигми у розумінні глобальних соціотехнічних систем. Міжнародна інформаційна сфера стає не тільки однією з важливих сфер співробітництва, а й середовищем конкуренції між окремими особами, державами, міждер­жавними політичними та економічними угруповуваннями. Електронно-комунікаційна інфраструктура, як і інші ін­формаційні ресурси, стає об'єктом міждержавної боротьби за світове лідерство або об'єктом недобросовісної конку­ренції у підприємницькій діяльності чи інших суспільних інформаційних відносин.

Все це зумовлює необхідність формування такого аспек­ту інформаційної культури, як культура інформаційної безпеки, культура організації інформаційної безпеки. За­значений аспект розвитку інформаційної культури набу­ває відображення у такій прикладній науковій дисципліні, як теорія організації (тектологія) інформаційної безпеки.

Інформаційна безпека як об'єкт інформаційного права

8.2. ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ТЕКТОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Питання культури інформаційної безпеки широко ви­світлюються у спеціальній літературі. Сьогодні критична маса науково-практичних знань щодо розвитку суспільних інформаційних відносин у такому аспекті дає змогу сфор­мувати на теоретичному рівні елементи загальної теорії організації інформаційної безпеки в умовах формування інформаційного суспільства — захисту інформації в авто­матизованих комп'ютерних системах.

Зазначений аспект теорії має зворотний зв'язок з куль­турою практики: формування організаційних підходів, ме­тодів, засобів систем захисту комп'ютеризованих соціаль­них інформаційних систем; формування змісту навчальних дисциплін у навчальних закладах, а також формування комплексу знань фахівців, які спеціалізуються на органі­зації захисту інформації, 'її безпеки у відповідних соціаль­них структурах (установах, організаціях, підприємствах тощо).

Аналіз наукової думки та емпіричного матеріалу дає змогу визначити такі принципові положення організації захисту інформації в умовах інформатизації у контексті інформаційної безпеки.

1. Культура інформаційної безпеки як наукове явище сьогодні формується на рівні міжгалузевого комплексного соціоінженерного інституту (наукової дисципліни), який утворився на межі поєднання технічних і гуманітарних наук: правової інформатики, інформаційного права та тек­тології (теорії організації соціальних систем).

2. За природою походження культура інформаційної безпеки в умовах інформаційного суспільства має триєди-

ний зміст: організаційний, інженерно-технічний (у тому числі програмно-математичний) та правовий.

3. У перспективі сутність інформаційної безпеки, у тому числі щодо захисту інформації у соціотехнічних системах, буде доповнюватися спеціальними знаннями з інших галу­зей, підгалузей, інституцій технічних та суспільних наук.

З погляду теорії організації і теорії систем, у науковому синтезі їх — теорії організації систем управління — фор­мування цілеспрямованих, керованих систем (у тому числі будь-яких практичних заходів) передбачає визначення еле­ментів системи та осмислення проблематики предметної галузі (її природу) в цілому.

На нашу думку, провідними елементами системи інфор­маційної безпеки, у тому числі щодо захисту інформації в автоматизованих комп'ютерних системах, є такі найваж­ливіші чинники.

Суб'єкти — окремі люди, спільноти їх, різного роду організації, суспільство, держава, інші держави, союзи їх, світове співтовариство.

Об'єкт — правовідносини між суб'єктами (суспільні відносини), які визначаються за певними об'єктивно існую­чими критеріями.

Провідний предмет суспільних правовідносин — інфор­мація в автоматизованих (комп'ютерних) системах (у тому числі електронних телекомунікаціях, зокрема в Інтернеті).

Поиск по сайту: