АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Читайте также:
  1. I. МЕТА І ЗАДАЧІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  2. III. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  3. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
  4. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)
  5. Види навчальної діяльності
  6. Види та зміст навчальної роботи
  7. ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПРАКТИКУМ ЗІ СКЛАДАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ»
  8. ВСТУП. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  9. Дайте визначення сутності зв’язків з громадськістю як навчальної дисципліни.
  10. Дисципліни «Цивільне та сімейне право»
  11. З дисципліни
  12. З дисципліни

"ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформа­ційне право" визначається з позицій системного підходу з урахуванням положень, розроблених наукою. Обсяг тем для вивчення визначається на основі часу, виділеного для цієї дисципліни відповідно до програми навчального за­кладу. Модельна навчальна програма дисципліни подаєть­ся у додатку.


Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 59

3.1. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Об'єкт і предмет науки і навчальної дисципліни "Інфор­маційне право" визначається відповідно до суті інформа­ційного законодавства.

Об'єкт суспільні інформаційні відносини.

Провідний предмет, (об'єкт) суспільних відносин — інформація.

Безпосередніми предметами є конкретні види та фор­ми інформації щодо конкретних інформаційних відносин, інформаційної діяльності тощо.

Система інформаційного права як науки перебуває у ста­дії формування та розвитку. Але структурно, відповідно до традицій юридичної науки, вона має включати дві частини:

1) загальну частину визначення основних понять та категорій інформаційних правовідносин; суб'єкти та об'єк­ти інформаційних правовідносин; принципи інформацій­них правовідносин; система правового регулювання інфор­маційних правовідносин; провідні інститути інформацій­них правовідносин;

2) особливу частину досліджує окремі визначені та структуровані особливі інститути інформаційних право­відносин, а також ті інститути, що зароджуються.


 

Розділ З

3.2. МЕТОДОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

Методологія інформаційного права також перебуває у стадії розвитку. Об'єктивно вона поєднує методологічні засади права, інформатики, тектології (теорії організації соціальних систем), соціальної кібернетики та інших гу­манітарних і технічних наук.

У теоретиків права, які дотримуються традиційної док­трини поділу права на галузі (за принципом: норма права — інститут права — галузь права), виникає питання, що озна­чає категорія "гіперсистема", яке її місце в системі права згідно з теорією права. Відразу зазначимо, що категорія "гіперсистема права" відносно нова, теорія права, тради­ційна для нашої країни, її не знала. Вперше цю концепцію нами апробовано на формуванні теорії інформаційного пра­ва України, вона зародилася на основі здобутків правової інформатики — науки про застосування досягнень інфор­матики у правотворчій та правозастосовній діяльності, ав­томатизації інформаційного забезпечення їх.

Відповідно до теорії гіперсистем висувається теза про існування права у вигляді великих, складних, ієрархіч­них багатопорядкових підсистем, що формуються з галу­зевих інститутів права. Ця категорія вводиться в теорію права України на засадах юридичної концепції існування і формування правових субінституцій — автономних міжгалузевих комплексних інститутів права, щодо яких галузеві інститути є агрегуючими підсистемами. За цією концепцією сьогодні формується система всього законодав­ства України, в якому набувають втілення нові суспільні відносини. Тобто Верховна Рада України приймає закони, які є системоутворюючими чинниками публічно-правового регулювання комплексного змісту в окремих суспільних відносинах на основі доктрини поділу права на провідні галузі.


Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 61

Методологічна основа інформаційного права щодо з'я­сування нових соціальних явищ базується на теорії циві-лізаційного підходу. Відповідно до цього підходу визнача­ються адаптовані положення системного підходу, зокрема такі постулати: стадійність (визначення меж стадій чи то за хронологічним, чи то за територіальним або іншим множин­ними чинником), полілінійність та унікальність (чинники, що характеризують особливість, відмінність) розвитку люд­ства.

Виходячи з цих методологічних чинників, можна за­значити, що на межі третього тисячоліття чітко визначи­лись основні проблеми людства і сценарії подальшого роз­витку планетарної (глобальної) цивілізації. Прискорюють­ся процеси самоорганізації нового етапу розвитку культу­ри суспільства (як образу цивілізації) — інформаційного суспільства, ноосферні чинники якого можуть стати своє­рідними гарантами сценарію м'якого виходу з планетар­ної кризи, якою завершено розвиток глобальної індустрі­альної цивілізації.

Сьогодні методологія наукових досліджень поряд з ви­користанням перевірених часом традиційних методів і підходів потребує нових для усвідомлення складних соціаль­них процесів, які мають і культурологічно-правову спрямо­ваність. У цих умовах пошук та аналіз нових парадигм пізнання цілком природні. Визначимо кілька з них, які вплинули на розкриття поняття, сутності та змісту предме­та (об'єкта) дослідження.

Останнім часом вчені все більше приділяють увагу од­ному з найбільш інтегральних спрямувань методології ви­вчення соціального буття — соціальній синергетиці.

Соціальна синергетика (від гр. synergeia — співпраця, співдружність) — новий напрям міждисциплінарних до­сліджень, який використовує нелінійне мислення для ви­явлення загальних закономірностей і тенденцій на основі


 

Розділ З

самоорганізації соціальних систем; пояснення становлен­ня нових структур у відкритих соціальних системах на за­садах пошуку співвідношення потреб та інтересів різних суб'єктів соціальних відносин: людини, соціальних груп, суспільства, держави, світового співтовариства.

Під соціальною самоорганізацією розуміються процеси виникнення і функціонування систем, сформованих різни­ми чинниками (а не одним — керівним) у просторово-часо­вих вимірах та певному колу осіб. Одним із постулатів си­нергетики є те, що всі системи перебувають у мінливих ста­нах, поблизу від особливих критичних точок (точок біфур­кації), навколо яких динаміка систем стає вкрай несталою. У цих умовах система під дією найнезначніших (маргіналь­них) та випадкових впливів може кардинально і зовсім непередбачено змінити свій стан. Такий перехід у соціаль­них системах характеризується як виникнення нового по­рядку зі старого, який віджив свій час.

Синергетика передбачає якісно іншу картину світу по­рівняно з тими уявленнями, які лежали в основі як кла­сичного, так і некласичного природознавства та суспіль­ствознавства (сформованого у першій половині XX ст.). Образ світу постає як множина нелінійних процесів.

Важливе пізнавальне значення мають такі методологічні постулати синергетики щодо соціальних систем:

• неможливо традиційними детерміністськими метода­ми описувати еволюцію складно організованих систем;

• розвиток цих систем виявляє можливість альтернатив­них шляхів, що передбачає свободу вибору та відпові­дальність людини, громади, суспільства, людства;

• неможливий абсолютний контроль (особливо з одного центру) будь-якої сфери реальності, в тому числі й розвит-


Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 63

ку суспільства, який був проголошений традиційною нау­кою, особливо теорією соціального управління та соціаль­ною кібернетикою;

• у критичних точках (точках біфуркації) несталості соціальних систем діяльність кожної людини або групи людей може мати вирішальне значення в макросоціальних змінах (роль особистості в історичному процесі, змін су­спільства);

• збільшується відповідальність певної громади і люд­ства в цілому за долі універсуму, оскільки вони в змозі ціле­спрямовано уникати біфуркаційних станів, особливо в со­ціальній сферах, суттєво впливати на екологію (еволюцію природи та суспільства).

Велику роль у формуванні методології науки інформа­ційного права відіграють як гуманітарні (філософія, філо­софія права, соціологія, когнітологія, праксеологія тощо), так і фізико-математичні науки, особливо технічна та біологічна кібернетика, інформатика тощо, на межі яких формуються нові наукові дисципліни, через які адаптують­ся їхні методології до конкретної сфери суспільних відно­син щодо інформації.


 

Розділ З

 


 


3.3. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Зміст та завдання навчальної дисципліни "Інформацій­не право" визначаються залежно від напрямку освіти, фа­хового спрямування підготовки кадрів, кількості навчаль­ного часу, що відводиться на навчальну дисципліну та відповідно до структури науки інформаційного права.

Завдання навчального курсу можна подати таким чином.

1. Теоретичне визначення в основах системи правового регулювання соціальних інформаційних відносин.

2. Визначення в понятійному апараті та природі інфор­маційного права, його зв'язку з іншими традиційними інститутами і галузями права.

3. Формування у студентів навичок щодо застосування норм інформаційного права в майбутній практичній діяль-. ності.

Концепція навчального курсу ґрунтується на науковій доктрині, згідно з якою як система права виокремлюється міжгалузевий комплексний інститут в інститутах тради­ційних галузей публічного права України: конституційно­го, адміністративного, цивільного, трудового та криміналь­ного.

Окремий аспект визначається щодо міжнародного інфор­маційного права як відносно автономного інституту міжна­родного публічного та приватного права.


Розділ 4

ВПЛИВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАТИКИ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВА

4.1. ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТКІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної діяльності, зумов­лена потребою формування відповідного наукового напрям­ку. В науці цей напрямок знайшов своє місце у такій міжга­лузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держа­ви викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою чергу, зумовило потребу піднесен­ня якісного рівня та скорочення технологічного циклу пра-вотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах державної вла­ди проектів нормативних актів. Нагальною потребою стало своєчасне інформування структур державної влади, суспіль­ства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, тлума­чення їх.

Починаючи з 1990 р. у Верховній Раді України функціо­нує, послідовно розвивається та удосконалюється інфор­маційно-аналітична система, яка охоплює весь цикл зако­нотворчої та правозастосовної діяльності.

5 — 4-1260


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


Нині система об'єднує понад 20 автоматизованих комп­лексів, що реалізують технологічний процес у послідов­ності: збирання та накопичення даних з проблеми, підго­товка проекту закону, колективне обговорення, узгоджен­ня, прийняття (голосування) та доведення проекту закону для застосування на практиці.

Система надає послуги не лише структурним підрозді­лам Верховної Ради України, а й іншим користувачам у дер­жавних та недержавних організаціях, установах, закладах, підприємствах та окремим фізичним особам як в Україні, так і за її межами.

Запропонована комп'ютеризована система інформацій­но-аналітичного забезпечення законотворчої та правоза-стосовної діяльності оригінальна, окремі рішення захище­но авторськими свідоцтвами, функціонування її неоднора­зово демонструвалося на міжпарламентських, міжнарод­них виставках та конференціях.

Інформаційно-аналітична система законотворчої та пра-возастосовної діяльності визначається великим обсягом систематизованої інформації, складністю алгоритмів пере­творення даних, великою кількістю користувачів. Вона на­лежить до відкритих систем, безперервно обслуговує в ре­альному часі правотворчий та правозастосовний процеси.

Опрацювання потоків цієї інформації охоплює низку етапів, кожний з яких має специфічні алгоритми та техно­логічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює близько ста різних операцій з опрацювання даних, кожна з яких є важ­ливою для розробки якісного нормативно-правового акта.

Якщо процес правотворення розглядати у зв'язку з організаційною структурою різних гілок державної влади, то складність алгоритмів синхронізації та реалізації їх на практиці значно зростає.

Для повного і своєчасного збирання достовірних даних, опрацювання їх у процесі творення правових норм ство­рені й розвиваються:


• інформаційна база, що охоплює фонди правової, со­ціально-економічної та іншої інформації, дані про пробле­ми і процеси в житті суспільства, наслідки дії чинних пра­вових актів та ін.;

• сучасні методи і засоби опрацювання даних;

• технічні комплекси і засоби зв'язку.

У процесі розроблення нормативно-правових актів за­лежно від значення проблем і ситуацій, які потрібно вирі­шити, бере участь велика кількість співавторів-розробників, тобто реалізується модель колективного розуму.

Для підтримки нормотворчого процесу в складі системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності (СІАЗ) розроблено та впрова­джено низку функціональних та забезпечуючих підсистем.

Законопроект це підсистема, що обслуговує процес розроблення законодавчих актів від часу взяття на облік початкового варіанта, вивчення проблеми, що потребує правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із зовнішніх джерел, формування законопро­ектів і аж до кінцевого юридичного оформлення.

Ця підсистема надає можливість залучати до творчого процесу фахівців — виконавців та зацікавлених осіб, які бажають чи функціонально зобов'язані працювати з цим документом. Отже, із застосуванням такої комп'ютеризо­ваної технології кожна пропозиція, проект закону або інший документ проходять експертизу, одержують пози­тивну (негативну) оцінку шляхом голосування народних депутатів.

Рада — підсистема, що забезпечує голосування, супро­водження пленарних засідань Верховної Ради України, на­копичення інформації про роботу народних депутатів при обговоренні законопроектів на сесії та при проведенні ана-


 

Розділ 4

 

Вплив правової інформатики на формування права


 


лізу діяльності парламенту, фракцій народних депутатів, а також стенографування — комп'ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради України в режимі реального часу, які вносяться до бази даних "Сте­нограми" та зберігаються у складі баз даних електронного бюлетеня.

Бази даних правової інформації, орієнтовані на забез­печення правовою інформацією широкого кола користу­вачів за допомогою інформаційно-пошукових систем "Пра­во", "Законодавство", "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті", дають змогу швидко знаходити та аналізува­ти нормативно-правові документи.

Підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом, до складу якої входять:

• "Реєстрація та контроль проходження законопро­ектів" — для обліку, аналізу, безперервного відстежуван-ня та контролю за проходженням законопроектів у Вер­ховній Раді України відповідно до регламенту та порядку денного;

• "Контроль за проходженням документів у підрозді­лах" — для аналізу вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів в окремому підрозділі або парла­менті, а також контроль за виконанням доручень посадови­ми особами з відстеженням термінів виконання, аналізу та інформування;

• "Контроль виконання доручень та запитів народних депутатів України та інформування".

Інформаційно-аналітичний комплекс "Вибори" — для автоматизації опрацювання даних про вибори в частині оперативної реєстрації кандидатів і відомостей про них, їхні програми; обліку та аналізу результатів виборів, а та-


кож зв язку з регіонами для приймання результатів голосу­вання за допомогою засобів електронної пошти.

Комплексно в автоматизованій системі вирішуються окремі управлінські завдання у структурних підрозділах ("Кадри", "Бухгалтерія" та ін.).

У складі СІАЗ формується інтегрована база даних (підсис­тема інформаційного забезпечення), яка вже зараз забез­печує необхідною інформацією з наявних електронних фондів юридичної, соціально-економічної та іншої інфор­мації, у тому числі:

• відомчих нормативних актів;

• зарубіжного законодавства;

• каталогів літератури;

• фондів інформаційних агентств світу;

• стенограм засідань Верховної Ради України, інших зібрань,обговорень;

• пропозицій до законопроектів;

• результатів голосувань;

• програм народних депутатів, партій;

• статистичних даних міністерств, відомств, соціологіч­них досліджень;

• звернень, скарг і пропозицій громадян, організацій та інших масивів даних, що містять проблемні питання, на­явні в державі і суспільстві.

Інтегрована база даних надає можливість отримувати різноманітні аналітичні довідки з інформаційних об'єктів "Сесія", "Законопроект", "Закони та підзаконні акти", "Де­путат", "Політичні групи та фракції", "Органи влади" та ін.

Підсистеми технічного, системного, мережевого комп'ю­терного програмного забезпечення орієнтовані на доведен-


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


ня до користувачів інформації з інтегрованої бази даних за різними технологіями:

• на локальні ПЕОМ у вигляді протоколів поновлення;

• з використанням локальної мережі та мережі Інтер-нет;

• на компакт-дисках;

• електронною поштою у вигляді окремих файлів чи протоколів.

Головним завданням комп'ютерних сітьових технологій нині є вирішення проблеми забезпечення можливості до­ступу до різноманітних ресурсів комп'ютерної мережі — масивів даних, пристроїв друку, електронної пошти, при­кладних систем і т. ін., незалежно від фізичного місцезна­ходження користувача. Передбачається, що це завдання стане ще гострішим у зв'язку з активним розширенням спек­тра електронних комп'ютерних сітьових послуг, які пропо­нуються різними організаціями.

Вже тепер зі свого робочого місця можна отримати різно­манітні дані з будь-якої точки земної кулі, здійснити пе­редплату на отримання в електронному вигляді регуляр­них новин від тисячі інформаційних агенств тощо. Все це можливо завдяки всесвітній мережі Інтернет.

Комп'ютерна мережа СІАЗ є однією з найбільших серед діючих в організаціях державної влади, вона оснащена най­сучаснішою технікою і новітніми інформаційними техно­логіями. Мережа розгалужена у восьми будинках Верхов­ної Ради.

Основні принципи побудови комп'ютерної мережі Вер­ховної Ради України такі:

• висока пропускна спроможність передачі даних;

• ізоляція інформаційного трафіку для кожного будинку;


• ізоляція інформаційного трафіку для кожного повер­ху в будинку;

• управління комп'ютерною мережею з центрального вузла;

• інтеграція комп'ютерної мережі Верховної Ради Украї­ни в регіональну (м. Києва), республіканську комп'ютерні мережі України та світу;

• захист від несанкціонованого доступу.

Комп'ютерна мережа СІАЗ має доступ до глобальної мережі Інтернет, яка швидко набуває популярності та може використовуватись як для збирання різноманітної інфор­мації, так і для надання послуг. Ця "інформаційна супер-магістраль" забезпечує доступ до інформаційних ресурсів та надає можливість користувачам спілкуватися, співпра­цювати.

Доступ до інформації надається з автоматизованих ро­бочих місць (комп'ютерів) секретаріатів постійних комі­тетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради. Інтегра­ція комп'ютерної мережі СІАЗ у світовий інформаційний простір, крім суто інформаційного, має істотне політичне та економічне значення для України. СІАЗ робить свій вне­сок у розвиток мережі Інтернет в Україні, використовуючи різні засоби для збирання та розповсюдження інформації. Ці засоби надають інформацію про послуги та ресурси, до­ступні на WWW-сервері Верховної Ради України, а також доступ до ресурсів в інших місцях розташування.

На WWW-сервері Верховної Ради України є:

• інформація про Україну;

• доступ до ресурсу;

• юридична правова бібліотека (закони та підзаконні акти України).


 

Розділ 4

Інформаційний бюлетень містить:

• законопроекти;

• нормативні акти України;

• стенограми засідань та результати поіменних голосувань;

• Конституції країн світу.

Довідкова інформація включає:

• відомості про політичні партії Україні;

• бібліографію.

До підсистеми "Законопроект" входять такі бази даних:

• текстів законопроектів;

• порівняльних таблиць;

• інформаційні матеріали;

інформаційно-аналітичні комплекси:

• реєстрації законопроектів;

• контролю проходження законопроектів.

Бази даних підсистеми "Законопроект" — повнотекстові бази ієрархічної структури (побудовані за методом гіперсис-тем права), які за допомогою технології ведення "Електрон­ного інформаційного бюлетеня" забезпечують доступ користу­вача до еталонної бази "Закони та підзаконні акти України".

Інформаційно-аналітичні комплекси підсистеми "Зако­нопроект" забезпечують опрацювання проектів законів України та постанов Верховної Ради України на всіх стадіях проходження їх від початкового тексту до остаточної ре­дакції, прийняття і належного оформлення.

Реєстрація та контроль проходження законопроектів Верховної Ради України. Ця підсистема призначена для


Вплив правової інформатики на формування права 73

автоматизації робіт з реєстрації та контролю проходження законопроектів у Верховній Раді України з відстеженням відповідності регламенту та порядку денного.

Вся робота із системою виконується на основі елементів меню. Елементи меню (опції) забезпечують виконання ок­ремих функцій системи у вікнах перегляду або заповнен­ня інформації у вигляді таблиць.

Вся інформація системи поділена на групи за допомо­гою кольорової селекції, що дає користувачу можливість швидко орієнтуватись у великих обсягах даних.

Важливим є розроблення різноманітних кодифікаторів для заведення інформації, що дає змогу одержувати стати­стичну інформацію та довідки у різних варіантах в опера­тивному режимі.

Застосовано принцип орієнтації на користувача: є сис­тема контекстово залежної допомоги для роботи із систе­мою та екрани перегляду інформації у зручній ергономіч­ній формі. Система дає змогу:

• реєструвати законопроекти зі здійсненням вхідного контролю за типами документів;

• вести перелік запланованих законопроектів;

• зв'язувати зареєстровані законопроекти із законопро­ектами з переліку запланованих;

• проводити контроль за законопроектом на всіх етапах його проходження з відстеженням за регламентними тер­мінами виконання кожної операції;

• вести загальносистемні та локальні довідники системи;

• динамічно перебудовувати маршрути та технологічний регламент проходження законопроектів;

• здійснювати пошук законопроектів (або переліку їх) за різноманітними критеріями та умовами пошуку, задат ними користувачем;


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


• впорядковувати за бажаними критеріями картотеки законопроектів;

• робити довільні вибірки з виведенням їх на зовнішні носії (текстовий файл, друкуючий пристрій);

• складати регламентні звіти про стан проходження зако­нопроектів у підрозділах, виконавців на будь-яку дату;

• одержувати статистичні дані про розгляд законопро­ектів;

• зберігати в архіві картотеки законопроектів з можли­востями пошуку та впорядкування;

• робити дзеркальні копії інформаційної бази на зовніш­ні носії інформації та забезпечувати її відновлення в ава­рійних випадках;

• працювати з широким набором сервісних функцій (ка­лендар, записна книжка, калькулятор).

Найбільш суттєвий економічний ефект від впроваджен­ня системи можна отримати, якщо використовувати її в локальній мережі, що дає можливість вести єдину інфор­маційну базу.

Кількість інформації, яку можна завести в систему, об­межена тільки фізичною можливістю апаратних засобів.

Користувачами комплексу є народні депутати України, їхні помічники та апарат комітетів Верховної Ради України.

Розробники законопроектів інших підрозділів викори­стовують інформаційний програмний комплекс "Законо­творень" для підготовки законопроектів, порівняльних таб­лиць (формування, коригування, порівняння, аналізу) з метою розгляду та обговорення їх на пленарних засідан­нях. Комплекс дає змогу:

• отримати з бази даних (БД) текст будь-якого проекту ^закону, який готується до обговорення та прийняття, і не­обхідну добірку нормативних актів, чинних нині;


• вивільнити провідних фахівців-юристів від рутинної роботи — пошуку необхідних нормативних актів та упо­рядкування численних зауважень та пропозицій, що над­ходять до конкретних проектів документів;

• підвищити швидкість та якість підготовки порівняль­них таблиць до другого читання законів;

• швидко отримати остаточну редакцію закону з ураху­ванням всіх зауважень та пропозицій, висловлених при його обговоренні;

• накопичувати дані про участь депутатів в обговоренні законопроектів та видавати довідки про міру врахування тієї чи іншої пропозиції народного депутата в остаточній редакції закону.

У процесі роботи комплекс використовує такі автома­тизовані функції:

• підготовку тексту проекту закону;

• автоматичну структуризацію тексту;

• завантаження структурованого тексту проекту зако­ну в БД;

• введення та завантаження в БД автоматично упоряд­кованого масиву зауважень до проекту закону та висновків комісій;

• постатейний розгляд проекту закону з аналізом та вра­хуванням всіх пропозицій і зауважень, що надійшли до будь-якої статті;

«розгляд альтернативних варіантів одного і того ж за­кону та встановлення співвідношень між текстами;

• формування та друкування порівняльних таблиць до одного і того ж проекту та таблиць співвідношень до аль­тернативних проектів для розгляду в комісіях та робочих групах;


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


• формування та друкування тексту остаточної ре­дакції.

Вхідною інформацією є проект закону, який вноситься на розгляд Верховної Ради України, а також тексти аль­тернативних проектів.

Вихідною інформацією є порівняльні таблиці, таблиці співвідношень та текст остаточної редакції закону, прий­нятого на сесії Верховної Ради України. Це дає можливість швидко, якісно й ефективно готувати законопроекти для розгляду на сесії Верховної Ради України, подавати інфор­мацію в унаочненій формі (порівняльні таблиці), користу­ватися базою чинних законів, створювати таблиці змін і доповнень порівняно з іншими текстами законів.

Структурування композиції тексту проекту та його роз­мітка полегшують подальшу роботу зі внесення зауважень та коригування проекту на всіх етапах розгляду. Користу­вачеві надається можливість переглянути на екрані ПЕОМ та роздрукувати порівняльну таблицю і таблицю зауважень до всього тексту та окремих частин, остаточну редакцію, таблиці співвідношень у двох варіантах (для двох або кількох законопроектів).

Електронний інформаційний бюлетень — це ряд упо­рядкованих автоматизованих баз даних, орієнтованих на інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади. До розгляду пропонуються такі елементи.

• Концепція, принципи й алгоритми структуризації баз даних, що спрямовані на забезпечення повноти даних.

• Концептуальна модель системи бази даних Електрон­ного бюлетеня.

• Логічна структура системи баз даних.

• Фізична структура.

• Технологія доведення даних до користувача з викорис­танням твердої копії на компакт-дисках.


• Методика розрахунку соціально-економічних показ­ників системи баз даних Електронного бюлетеня та реалі­зації їх.

Система баз даних "Електронний інформаційний бюле­тень" спроектована і наповнена у міру аналізу запитів ко­ристувачів, які користуються комп'ютерною технологією розробки законів.

За змістом бази даних електронного бюлетеня спрямо­вані на інформатизацію функцій структурних підрозділів Верховної Ради України, закріплених статтею 85 Консти­туції України; законотворчої діяльності Верховної Ради України; депутатської діяльності в округах.

Основне джерело даних для баз Електронного бюлете­ня — "Справа законопроекту" та документообіг Верховної Ради України, який створюється в ході виконання Верхов­ною Радою її функцій.

За змістом документи, що використовуються в системі баз даних, є прерогативою Верховної Ради України.

Виконання функцій підтримки, актуалізації даних, пе­ренесення їх на тверді копії, організації доведення до ко­ристувачів оформлюється у вигляді методичних матеріалів, інструкцій, технологічних карт. Основні принципи вибо­ру джерел даних такі:

• відкритість джерел;

• офіційність на кожному етапі життєвого циклу нор-мотворення;

• обґрунтованість масовості доведення даних до корис­тувача з метою підвищення відкритості та демократизації суспільства;

• надійність джерел;

«можливість розширення джерел даних без суттєвих тру-довитрат на переструктуризацію баз даних (адаптивність).


 

Розділ 4

 

Вплив правової Інформатики на формування права


 


На концептуальному рівні представлено склад баз да­них Електронного інформаційного бюлетеня, об'єктів їх і зв'язку між ними.

Повнота об'єктів БД зумовлена однозначним співвідно­шенням та відображенням схеми законотворчого процесу, затвердженої Регламентом Верховної Ради України.

До складу "Електронного інформаційного бюлетеня" входять:

• Регламент Верховної Ради України;

• розклад засідань Верховної Ради;

• стенограми;

• тексти законопроектів;

• нормативні акти України;

• законодавство країн світу;

• програми народних депутатів України;

• інформація про фахівців — розробників законопро­ектів;

• інформація про органи влади;

• огляд подій.

Між складовими елементами баз даних спроектовані та підтримуються логічні зв'язки, що відображають логіку законотворення, якої дотримуються відповідальні за підго­товку конкретного законопроекту співробітники постійних комітетів Верховної Ради України.

В Електронному інформаційному бюлетені вибрано ієрархічну модель структури баз даних, що зумовлено ви­могами простоти і швидкості доступу до повнотекстових неструктурованих документів різного змісту.

Декомпозицію ієрархічної моделі авторами побудовано за принципом "дерева цілей" на підставі аналізу реальних запитів користувачів на певну інформацію у ході право-


творчого процесу. Ієрархічна індексація відображає часто­ту і кількість звернень до того чи іншого виду даних.

Логічна модель відображена у фізичну як N до 1, тобто кілька фізичних файлів утворюють один логічний об'єкт бази. Така структуризація дає змогу виокремити архівну незмінну частину і частину фізичних файлів, що актуалі­зуються оперативно. Це зумовлено вимогами запису Елек­тронного інформаційного бюлетеня на компакт-диски, а також створення динамічного ряду розділів системи БД для подальшого аналізу варіантів текстових документів і фор­мування правил їхніх змін. Доступ до фізичних об'єктів здійснюється як з програм, що працюють у середовищі DOS, Windows, так і з мережею Інтернет.

Інформаційно-технічний комплекс "Рада" призначений для комп'ютерного супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, забезпечення ефективної роботи народних депутатів як під час засідань, так і при прове­денні аналізу роботи парламенту.

Інформацією, яку видає система "Рада", крім народних депутатів, можуть користуватися працівники аналітичних підрозділів секретаріатів комітетів Верховної Ради, груп і фракцій народних депутатів.

Система "Рада" складається зі спеціалізованих автома­тизованих робочих місць (АРМ), об'єднаних у локальну мережу, та технічних засобів:

• АРМ "Адміністратор" є головною складовою системи "Рада". Основні функції його — технічна підтримка прове­дення голосувань та реєстрацій, запису на виступ з місця, опрацювання результатів та видача їх на табло, екран Го­ловуючого та в мережу, а також комутація мікрофонів при виступах народних депутатів з робочих місць;

• АРМ "Секретар". Основні функції цього АРМу — фор­мування черги на виступ із трибуни з будь-якого питання,


 

Розділ 4

 

Вплив правової інформатики на формування права


 


внесеного до затвердженого переліку питань порядку ден­ного та висвітлення оголошень на табло в сесійному залі;

• АРМ "Діагностика". Безперервно приймає потік ін­формації від пультів народних депутатів, проводить її об­робку та аналізує технічний стан пультів;

• АРМ "Головуючий" приймає аналітичну інформацію про результати голосувань, реєстрацій, списки народних депутатів, які записалися на виступи з трибуни і з місць;

• АРМ "Депутат" складається з двох частин:

1) інформаційно-довідкової системи про склад депутат­ського корпусу;

2) програми обробки та відображення інформації про результати поіменних реєстрацій та голосувань.

Пульти народних депутатів призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та виступ з місця. Демонст­раційні табло призначено для висвітлення текстової та гра­фічної інформації.

Вхідною інформацією системи "Рада" є:

• анкетні дані народних депутатів;

• перелік зареєстрованих в Україні партій;

• перелік фракцій та груп народних депутатів Верхов­ної Ради;

«перелік постійних комітетів Верховної Ради.

Вихідна інформація системи "Рада" така:

• результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

• результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;

• загальні результати непоіменних голосувань;


• результати поіменних голосувань;

• результати поіменних голосувань з групуванням за фракціями та групами;

• результати поіменних голосувань з групуванням за результатами голосування;

• результати голосувань фракцій та груп народних де­путатів при поіменному голосуванні;

• списки народних депутатів за належністю до партій, фракцій і груп, постійних комітетів Верховної Ради України;

• списки народних депутатів, записаних на виступи з трибуни;

• статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

• висвітлення на табло в сесійному залі та в холі аналі­тично-експертної інформації, оголошень і повідомлень.

Інформаційно-пошукові системи "Право", "Законодав­ство" і "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" (далі — Системи) призначені:

• для оперативного забезпечення користувачів офіцій­ною правовою інформацією з першоджерел;

• швидкого пошуку та аналізу нормативно-правових документів.

Системи сприяють підвищенню ефективності законо­творчої та правозастосовної діяльності. Системи викорис­товують:

• народні депутати України та місцевих рад;

• працівники структурних підрозділів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конститу­ційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства культури Украї-


6 — 4-1260

 


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


ни, Міністерства освіти і науки України, Міністерства обо­рони України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Національної Академії наук України, Міністерства економіки та з пи­тань європейської інтеграції України, інших міністерств та відомств, місцевих органів влади, наукових установ та навчальних закладів;

• співробітники іноземних представництв в Україні та посольств України в інших країнах;

• керівники підприємств, юристи, бухгалтери, еконо­місти, працівники;

• банків, юридичних фірм, інших організацій;

• абоненти мережі Інтернет, які мають відповідний доступ.

Бази даних Систем містять нормативно-правові докумен­ти в остаточній редакції зі внесеними змінами (в системі "Законодавство" є попередні редакції), у тому числі:

• закони, постанови Верховної Ради України, постано­ви та укази Президії Верховної Ради України починаючи з 1990 p., а також деякі нормативно-правові акти, що були прийняті;

• кодекси;

• укази та розпорядження Президента України;

• постанови та розпорядження Кабінету Міністрів Украї­ни починаючи з 1992 p.;

• декрети Кабінету Міністрів України;

• документи міністерств та відомств України, зареєст­ровані в Міністерстві юстиції відповідно до Указу Прези­дента України № 493/92 від 3 жовтня 1992 р. та постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 p.;

• міжнародні угоди;


• документи міністерств та відомств України, які не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції (листи, роз'яс­нення Національного банку України, Головної державної податкової адміністрації України, рішення Конституцій­ного Суду України, постанови Верховного Суду та Вищого арбітражного суду України тощо).

Система "Законодавство" забезпечує:

• пошук документів за реквізитами (назва, номер, дата прийняття, орган видання та тип документа), за ключови­ми словами та темами (пенсії, боротьба зі злочинністю, податки тощо);

• перегляд, сортування, друкування або виведення у файл переліку знайдених документів;

• перегляд текстів документів у "багатовіконному" ре­жимі з підсвічуванням ключових слів;

• друкування цілого тексту або будь-яких його частин на матричному, лазерному або струменевому принтері;

• контекстовий пошук за двома словами (відстань між словами визначається користувачем);

• ведення списків користувача (тематичних тез корис­тувача);

• перегляд нормативних актів, пов'язаних з докумен­том (що вносять зміни, вводять у дію, ратифікують, поси­лаються на цей документ тощо);

• переключення перегляду з одного документа на інший за посиланнями в тексті (динамічний гіпертекст);

• перегляд додаткових реквізитів документа (дати на­брання або втрати чинності, дати публікації в пресі), пере­гляд як чинних, так і нечинних документів;

• перегляд структури документа, створення "закладок" у текстах, власних приміток користувача до документів;


Розділ 4

 

 

Вплив правової інформатики на формування права


 


• перегляд статистики бази даних;

• актуалізацію бази даних за допомогою спеціальних файлів (блоків поновлення), які передаються користувачам на дискетах або засобами телекомунікації (електронною поштою тощо);

• перегляд результатів попередніх пошуків за різними критеріями, перегляд списків документів, що додавалися до бази даних з окремих блоків поновлень;

• довідку про об'єм вільного дискового простору, вер­сію системи, обсяг бази даних, номер останнього блоку поновлення тощо.

Система "Законодавство" має такі переваги:

• можливість перегляду попередніх редакцій доку­ментів, що змінювалися;

• орієнтація на роботу в операційному середовищі Win­dows.

• швидкий пошук;

• можливість формування бази даних з документів тих органів влади, які замовляє користувач;

• можливість вибору української або російської мови для контекстове залежної допомоги, меню та повідомлень системи;

• рівень документованості (детальна контекстове залеж­на допомога, видано довідник для користувача);

• постійне вдосконалення.

Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" надає абонентам мережі Інтернет можливості:

• пошуку документів за реквізитами (реєстраційним номером, датою прийняття, типом, органом влади, станом (чинні, нечинні));


• пошуку документів за словами в текстах Із урахуван­ням "відстані" між ними;

• перегляду текстів знайдених документів, копіюванні їх у файл.

Бази даних поновлюються щоденно. Блоки поновлення для системи "Законодавство" передаються користувачам через електронну пошту і виставляються на FTP-сервер. Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" функціонує на WEB- сервері Верховної Ради України.

Інформаційна-аналітична система "Вибори". Оператив­не опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені вимоги до оперативності, достовірності її, не­обхідність інформаційно-аналітичного супроводу кожного етапу виборчого процесу, накопичення та швидкого досту­пу до інформації в різноманітних аспектах визначили не­обхідність створення для Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України комп'ютерної систе­ми опрацювання інформації.

До виборів народних депутатів України, які відбулися 27 березня 1994 p., фахівці Центру комп'ютеризованих інформаційних систем Секретаріату Верховної Ради Украї­ни за участю Центральної виборчої комісії (ЦВК) та інших організацій вперше в Україні створили інформаційно-ана­літичну комп'ютеризовану систему "Вибори".

У лютому 1994 р. цю систему впроваджено в промисло­ву експлуатацію на етапі реєстрації кандидатів у народні депутати України, і з того часу вона функціонує у ЦВК, здійснюючи автоматизацію функцій реєстрації, контролю, опрацювання, накопичення та збереження інформації про виборчий процес протягом трьох років.

Впровадження ІАС "Вибори" продемонструвало значну ефективність використання сучасних інформаційних тех­нологій у виборчому процесі.


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


ІАС "Вибори" здійснює:

• централізоване накопичення інформації про хід ви­борів на всіх етапах виборчого процесу, що надходить з виборчих округів;

• облік даних про виборчі округи України з деталіза­цією всіх необхідних характеристик та етапів виборчого процесу щодо кожного округу;

• узагальнення інформації про хід реєстрації претен­дентів та кандидатів у регіонах та виборчих округах;

• формування даних про кандидатів у депутати в обсязі відомостей, передбачених Законом України про вибори народних депутатів України;

• збирання (за допомогою електронної пошти або теле­графних повідомлень), контроль та опрацювання оператив­ної інформації про результати виборів;

• алгоритмічно-програмна (консультативно-довідкова) підтримка Закону "Про вибори народних депутатів Украї­ни" у процесі аналізу результатів голосування;

• формування звітів, статистичних та інформаційно-ана­літичних довідок.

До регламентних звітів належать:

• оперативні дані про реєстрацію претендентів та кан­дидатів за регіонами та округами;

• облікова картка, автобіографія і програма кандидата в народні депутати;

• списки кандидатів або депутатів у заданих інформа­ційних варіантах;

• оперативні дані про хід голосування в округах регіонів у задані інтервали часу в день виборів;

• деталізовані результати виборів за регіонами та за ви­борчими округами у вигляді альбому-звіту.


Формуються також звіти про результати кожного туру виборів:

• повний звіт про результати виборів за всіма кандида­тами у народні депутати;

• звіт за округами, в яких призначені повторні вибори, що містить повні дані про результати виборів;

• звіт про результати виборів за округами, в яких при­значено повторне голосування;

• звіт про результати виборів за округами, в яких обрані народні депутати України.

Крім регламентних запитів система забезпечує обслуго­вування запитів користувача згідно з довільною комбіна­цією параметрів та їхніх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, означеною користувачем, для перегляду на екрані або друку.

У системі застосовано інформаційно-терміновий прин­цип накопичення та збереження інформації щодо кожного етапу виборчого процесу. Згідно з цим принципом система накопичує інформацію про кожний вид виборів — чергові, позачергові (дострокові), повторні, замість депутатів, які вибули, у таких варіантах: кандидати, обрані, вибори не відбулися, повторне голосування та ін.

У системі "Вибори" передбачено:

• допомогу та підказку при введенні, коригуванні та перегляді інформації;

• контроль введеної інформації на рівні шаблонів даних і семантичної відповідності;

• процедури копіювання та відновлення інформації на зовнішніх носіях;

• роботу в режимі багатьох користувачів;


 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


• передачу та приймання інформації щодо обліку резуль­татів виборів із застосуванням засобів електронної пошти.

Застосування автоматизованої системи "Вибори" дає змогу значно прискорити опрацювання інформації про ви­борчий процес, поліпшити її достовірність та якість.

Час обробки та формування звіту з аналітичними дани­ми про кандидатів першого туру голосування по Україні за 10 параметрами становить близько 15 хвилин. ІАС "Вибо­ри" з певними модифікаціями, здійсненими розробниками системи, було використано для опрацювання результатів виборів Президента України.

Протягом часу функціонування ІАС "Вибори" постійно удосконалювалась.

У системі алгоритміки "реалізовано базу знань" фахівців ЦВК щодо інформаційно-аналітичної технології виборчо­го процесу на основі мажоритарної системи виборів.

У комп'ютерному банку даних ЦВК зберігається інфор­мація про всіх кандидатів, накопичено великі обсяги фак­тографічної та аналітичної інформації, яка є важливим інформаційним ресурсом для політологів, аналітиків та за-конотворців.

Використання засобів інформаційно-обчислювальної техніки в державному управлінні, у тому числі в україн­ському парламенті, дало можливість створити єдину ком­плексну технологію опрацювання даних, яка охоплює фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне і лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дуб­лювання інформації у разі можливих пошкоджень оригі­налу та оперативне надання даних користувачам у по­трібних їм аспектах. При цьому пропонуються різноманітні форми надання інформації: від короткочасного виведення на екран до виведення на різні пристрої (для друкування, компакт-диски та на інші носії).

Основні результати впровадження комп'ютеризованої інформаційно-аналітичної системи такі:


• підвищення рівня обґрунтованості управлінських рі­шень за рахунок можливості широкого використання різних джерел альтернативної аналітичної інформації, вчасної об­робки даних, достатнього інформаційного забезпечення нор-мотворчої діяльності, застосування сучасних наукових ме­тодів та засобів обробки даних, що сприяє також зменшен­ню впливу суб'єктивних чинників;

• підвищення продуктивності праці у нормотворчій та правозастосовній діяльності за рахунок наданої можли­вості швидкого пошуку та порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації, впровадження принципу од­норазової фіксації даних, колективного використання їх, використання технології опрацювання даних та переси­лання їх, уникнення паралелізму в законопроектних ро­ботах та багатоаспектному використанні накопичених даних;

• ефективність контролю законотворчого процесу, син­хронізації інформаційних потоків, скорочення технологіч­ного циклу проходження законопроектів;

• можливість моделювання та прогнозування наслідків уведення нових законів та підзаконних актів ще до прий­няття їх;

• значна економія матеріальних і трудових ресурсів при розробленні законопроектів та інших нормативних актів.

Організаційне, науково-технічне та методичне забезпе­чення розробки та функціонування комп'ютеризованої сис­теми інформаційно-аналітичного забезпечення в українсько­му парламенті покладено на Управління комп'ютеризова­них систем Апарату Верховної Ради України.

Функції цього управління такі:

впровадження нових технологій, методів і засобів зби­рання, обробки і видачі даних для ефективної діяльності


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


підрозділів Верховної Ради України і народних депутатів України;

• забезпечення функціонування і розвитку комп'ютери­зованих інформаційних систем і мереж, обробки законо­проектів на всіх стадіях проходження їх у Верховній Раді України до оформлення і прийняття;

• автоматизація управління законотворчим процесом;

• створення і забезпечення функціонування баз даних, електронних бюлетенів у галузі права, економіки та нако­пичення інших фондів інформації, які можуть бути вико­ристані при роботі над законопроектами, у нормотворчій та правозастосовній діяльності;

• формування та поширення еталонної бази даних нор­мативно-правових актів (офіційних документів), що прий­маються вищими органами влади в Україні;

• сприяння доступу користувачів до масивів даних об­числювальних центрів міністерств і відомств, організацій; установ та баз даних законодавчих актів зарубіжних країн;

• встановлення зв'язків з питань електронного обміну правовою та іншою інформацією з відповідними службами парламентів інших країн;

• забезпечення своєчасного надходження вхідної інфор­мації і актуалізації баз даних;

• виконання робіт з підтримки функціонування про­грамних, технічних та мережевих комплексів Верховної Ради України;

• проведення роботи, спрямованої на створення автома­тизованих інформаційних систем, комплексів і робочих місць у Верховній Раді України, у тому числі спільно та за участю міністерств і відомств, науково-дослідних установ та підприємств;

• формування науково-технічної політики в галузі ін­форматизації та контроль ефективності використання


інформаційно-обчислювальної техніки в підрозділах Вер­ховної Ради України;

• проведення науково-методичної роботи, координуван­ня програм комп'ютеризації в системі органів законодав­чої влади;

«організація навчання з оволодіння комп'ютерною тех­нікою, функціонування в підрозділах Верховної Ради України;

• формування і організація разом з відповідними підроз­ділами Апарату Верховної Ради України виконання плану розвитку та матеріально-технічного забезпечення інформа­тизації.


 

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


 


4.2. СВІТОВА ЕЛЕКТРОННА МЕРЕЖА ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ GLOBAL LEGAL INFORMATION NETWORK (GLIN)

Окремі підсистеми СІАЗ "Законодавство" підключено до міжнародної мережі Інтернет, що дає можливість корис­тувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись із нор­мативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні та використанні світової електронної мережі правової інформації (Global Legal Information Network), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, здійснювати порівняльний аналіз нормативних актів Украї­ни з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід, гармонізувати нормативно-правову базу з міжна­родним правом.

Світова правова інформаційна мережа (Global Legal Information Network (GLIN)) забезпечує електронний доступ до авторизованих законів країн — членів асоціації GLIN.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча правозастосовна діяльність не може розви­ватись ізольовано, не використовуючи теоретичних та практичних здобутків світової системи правової інфор­мації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні знач­ною мірою забезпечується стрімким розвитком електрон­них засобів телекомунікацій.

Державні й недержавні структури отримують велику ко­ристь від усе ширшого використання глобальних електрон­них мереж, що у свою чергу створює потребу володіння яко­мога більшою інформацією один про одного з тим, щоб рі­шення про взаємовідносини приймалися на основі повної інформації.

Українські дослідники в галузі права часто вже не мо­жуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизня-


не законодавство. Сьогодні не викликає подиву потреба знати нормативні акти інших країн для вирішення окре­мого питання.

Створення у 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій бібліотеці Конгресу США було чітко вмотиво­ване бажанням задовольнити такі потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і точного доступу до складових правового се­редовища різних країн і з часом видозмінилась у Світову електронну мережу правової інформації (GLIN).

Систему було засновано на таких принципах:

• достовірності джерел;

• простоти пошуку юридичних документів;

• багатонаціональної орієнтації.

Принцип достовірності джерел вимагає, щоб індекс містив тільки записи, що належать до законодавчих доку­ментів з офіційного джерела: конкретно до офіційного на­ціонального журналу із законодавства кожної країни.

Принцип індексування "простота пошуку юридич­них документів" — це система, яка, хоч у першооснові й призначена для осіб з досвідом роботи з юридичними доку­ментами, може без труднощів використовуватися тими, хто має малий досвід або зовсім його не має в роботі з доступу до автоматизованих баз даних, і є зрозумілою для осіб з різних культурних та освітніх середовищ.

Проект GLIN у своїй основі реалізує такі завдання.

• Зменшення витрат часу на отримання юридичних до­кументів для створення резюме шляхом збільшення кількості національних робочих станцій для комп'ютер­ного опрацювання юридичних документів, передачі та отри­мання їх.


 

Розділ 4

 


 


• Об'єднання індексованих файлів резюме в один, який містить тексти юридичних документів у цифровій формі, сканування з офіційного національного джерела правни­чих документів.

• Об'єднання резюме та індексуючих термінів націо­нальною, а також англійською мовами для створення до­ступу до інформації обома мовами.

• Розширення наявних пошукових можливостей до по­шукової функції "слово в тексті" щодо вже чинних юри­дичних документів, а не тільки індексованих резюме.

• Розширення кількості дозволених юридичних джерел для включення до обігу вибраних матеріалів, виданих ін­структивними установами або судами.

Згідно з технічною ідеологією та технологією викона­них робіт, прийнятою у GLIN, Секретаріат Верховної Ради України здійснив аналітико-синтетичне опрацювання інформаційних бюлетенів "Відомості Верховної Ради Украї­ни"; з використанням тезауруса GLIN готуються англій­ською мовою реферати законів України та постанов Верхов­ної Ради України, які у вигляді архіву разом зі скановани­ми повними текстами цих документів надсилаються мере­жею Інтернет до Бібліотеки Конгресу США. Триває робота з підготовки нових термінів до тезауруса GLIN, пропозиції щодо яких надсилаються до Правничої бібліотеки Конгре­су США.

Функціонування інформаційної системи GLIN у Вер­ховній Раді України розглядається як важлива складова інформаційно-аналітичного забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності, розширення інформаційного забезпечення парламенту України, реалізації міжпарла­ментських інформаційних обмінів, гармонізації законодав­ства України з міжнародним законодавством.


Розділ 5

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЙРАВА

5.1. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ КАТЕГОРІЇ "КУЛЬТУРА"

5.1.1. Поняття категорії "культура"

Для наукового усвідомлення категорії "інформаційна культура" чи більш модерного її прояву "е-культура" (елек­тронна культура) з погляду об'єкта інформаційного права слід з'ясувати провідну складову їх — "культура" — та низ­ку інших.

Перш за все з'ясування сутності такого соціотехнічного явища, як е-культура, слід розглядати у контексті як скла­дової інформаційної культури. Для цього передбачається прийняти за аксіому методологічні положення теорії гіпер-систем. Ці категорії є складним системним соціальним яви­щем (підсистемою другого порядку) до більш складного со­ціального явища — загальної культури, яка, у свою чергу, є елементом складнішої соціальної системи — глобальної цивілізації.

Дослідження природи категорії "культура" свідчать про багатоаспектність її змісту, сутності, великої кількості форму­лювань поняття. Наприклад, у літературних джерелах наво­диться факт, що за підрахунками фахівців у 1919 р. було сім визначень культури, в 1950 р. — 164, а на початку 70-х років —


Розділ 5

 

 

Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права


 


250 (див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. фак. вузів. — К.: Вентурі, 1996. — С. 92).

На початок 90-х років XX століття тільки у філософській літературі налічувалося більше 500 визначень поняття "куль­тура". Число і'х, як у зарубіжній, так і у вітчизняній літера­турі, постійно зростає (див.: Менюк О А. Формування право­вої культури підприємця: теоретичні та прикладні аспек­ти. — К.: Оріяни, 2001. — С. 5). Це свідчить про зростання уваги до цього соціального явища серед широкого загалу науковців і практиків.

Культура завжди цікавила суспільні науки, в тому числі правознавство, як сфера громадського життя, що розкри­ває особливості поведінки, свідомість та діяльність людей у конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, культура мистецтва, правова та політична культу­ра), а також як спосіб життєдіяльності особи, колективу та суспільства в цілому.

Маючи труднощі у з'ясуванні будь-якого поняття, зви­чайно звертаються до тлумачних словників, довідкових джерел. Наприклад, автори "Нового словника української мови" у томі 2 пропонують такі визначення змісту кате­горії "культура" (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 33):

1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, ство­рених людством протягом його історії. Рівень розвитку суспільства у певну епоху; те, що створюється для задово­лення духовних потреб людини.

2. Освіченість, вихованість.

3. Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі гос­подарської або розумової діяльності.

4. Розведення, вирощування якої-небудь рослини або тварини; культивування. Рослина, що розводиться, виро­щується.


5. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.

У цьому ж словнику подається визначення змісту части­ни складних слів "культ...": перша частина складних слів, що відповідає слову культурний, вживається у таких зна­ченнях (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 32):

а) культурно-освітній, напр.: культобослуговування і т. ін.;

б) пов'язаний з культ\ освітньою роботою, напр.: культактивіст, культбригада, культсектор і т. ін.;

в) який задовольняє культурні потреби, напр.: культ-магазин, культорг і т.ін.

Термін "культура" в перекладі з латинської також озна­чає турботу, спрямовану на облагородження і очищення жит­тя людини чи суспільства. Пізніше культуру почали роз­глядати як філософську категорію, що становить сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людьми в про­цесі їхньої суспільно-історичної трудової діяльності — прак­тики. В такому визначенні культура протиставляється дикій природі й розглядається як феномен, створений лю­диною і людством, як продукт праці в матеріальній і духов­ній сферах життя.

Велика кількість визначень свідчить про надзвичайно складний феномен культури. Для зручності усвідомлення всі підходи до визначення культури поділяють на три гру­пи: антропологічні, соціологічні і філософські.

При антропологічному підході культура розуміється як сукупність всіх благ, створених людиною, на відміну від того, що створила природа.

Соціологічний підхід трактує культуру як сукупність духовних цінностей, компонент суспільного життя.


7 — 4-1260

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.09 сек.)